Судове рішення #6060113


 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


Справа №  36/32316.09.09


За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»

До          Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

Про                                 стягнення 8 994,94 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від позивача             Мовчанюк М.М. по довіреності б/н від 23.03.2009р.                      

Від відповідача                  не з’явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 8 994,94 грн., з яких 8 667,41 грн. заборгованості по оплаті за суборенду приміщення за травень, червень 2009 року, 21,69 грн. витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, 18,18 грн. 3% річних, 143,05 грн. пені за прострочку платежу, 144,61 грн. штрафу за прострочення виконання зобов’язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2009р. порушено провадження у справі № 36/323 та призначено справу до розгляду на 13.08.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.09.2009р.

До початку розгляду справи 03.09.2009р. через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач проти позову заперечує.

В судовому засіданні 16.09.2009р. представник позивача надав суду клопотання про зміну розміру позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 8 667,41 грн. заборгованості по оплаті за суборенду приміщення за травень, червень 2009 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.09.2009р. не з’явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалах суду від 31.07.2009р. та від 13.08.2009р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(далі позивач, орендар) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (далі відповідач, суборендар) 11.02.2008р. було укладено договір суборенди нежилих приміщень № 1/А-0378.

Відповідно до умов даного договору орендар передав суборендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 3,50 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 2-а, перший поверх, прикасова зона.  

На виконання умов договору позивач за актом прийому-передачі від 11.02.2008р., підписаним представниками сторін, передав відповідачу обумовлене договором приміщення.

Сторони визначили, що строк дії даного договору становить 233 календарних дні  дати початку (п. 2.1.1 договору).

Відповідно до п. 3.2.1 договору суборендар зобов’язався сплачувати всі платежі, які повинні бути здійснені по даному договору, в порядку, передбаченому даним договором.

При укладенні договору суборенди сторони визначили розмір плати за суборенду приміщення.

Суборендар, згідно з п. 6.3.1.1 договору, повинен перерахувати орендарю протягом 5-ти банківських днів від дати набуття чинності цим договором авансом перший платіж у розмірі плати за суборенду за перший місяць суборенди по договору. Зазначений платіж покриває плату за суборенду за перший місяць суборенди приміщення.

Згідно з п. 6.3.1.6 договору починаючи з другого місяця, плата за суборенду за кожний наступний місяць перераховується суборендарем орендареві авансовим платежем не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, за який здійснюється оплата на підставі отриманого рахунку від орендаря.

За актом приймання-передачі від 30.06.2008р, відповідач повернув позивачу орендоване приміщення прикасової зони.

Сторони 01.07.2008р. уклали додаткову угоду до договору суборенди нежилого приміщення № 1/А-0378 від 11.02.2008р., якою змінили зону орендованого приміщення з прикасової на вхідну.  

Додатковою угодою № 1 до договору суборенди нежилого приміщення № 1/А-0378 від 11.02.2008р. від 01.10.2008р. сторони дійшли згоди щодо строку суборенди, визначивши його з дати підписання акту приймання-передачі приміщення і до 30.09.2009р., а також змінили розмір орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору були надані відповідачу рахунки-фактури по сплаті суборендної плати за період з травня по червень 2009 року на загальну суму 8 667,41 грн.

Відповідач свої зобов’язання за договором суборенди в частині сплати орендної плати за період з травня по червень 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем по становить 8 667, 41 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням зроблених ним уточнень, є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов’язання за договором суборенди нежилого приміщення № 1/А-0378 від 11.02.2008р. в частині сплати орендної плати за період з травня по червень 2009 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість перед позивачем по становить 8 667,41 грн.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору суборенди нежилого приміщення № 1/А-0378 від 11.02.2008р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 8 667,41 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.           

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (02217, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(01004, м. Київ, Бессарабська площа, 7, літера «А», код ЄДРПОУ 34980420) 8 667 (всім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 41 коп. заборгованості по сплаті суборендної плати, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.


Суддя                                                                                                Трофименко Т.Ю.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація