Справа №2- 667/2008 p.

Рішення

іменем України

30 грудня    2008 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Манойленко Н.С., з участю:

позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом    ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

УСТАНОВИВ:

27 листопада 2008 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивачка просить розірвати шлюб з відповідачем.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити, пославшись на те, що за роки спільного проживання з відповідачем вони не знайшли спільного взаєморозуміння в силу психологічної несумісності їхніх характерів, відповідач не займається утриманням сім"ї та вихованням дитини, має іншу жінку з якою проводить весь свій вільний час, тому шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільне господарство не ведеться, в кожного окремий бюджет.

Відповідач   позов визнав повністю.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову відповідачем ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України, якщо визнання позову відповідачем не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Судом встановлено, що позивачка і відповідач перебувають у шлюбі, зареєстрованому 16 жовтня 1993 року у відділі ЗАГСу Вихвостівської сільської Ради Горднянського району Чернігівської області, Україна, актовий запис № 5, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, копія якого долучена до матеріалів справи.

Від шлюбу в них народився син- Таратин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, батьком якої є відповідач, і який залишається проживати разом з позивачкою.

Між подружжям припинилися взаємна повага, підтримка, почуття любові, спільне господарство не ведуть, шлюбні відносини не підтримують, в кожного окремий бюджет.

За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.

Визнання позову відповідачем не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, зазначені обставини є підставою для розірвання шлюбу.

Як вбачається з пояснень позивачки, питання матеріального утримання дитини буде вирішуватися в судовому порядку. Спірних питань по сумісно нажитому майну у сторін немає.

Судові витрати позивачка просила з відповідача не стягувати.

З відповідача підлягає стягненню державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу відповідно в розмірі, передбаченому    ст.3 Декрету КМУ „Про Державне мито".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 174, 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 16 жовтня 1993 року у відділі ЗАГСу Вихвостівської сільської Ради Горднянського району Чернігівської області, Україна, актовий запис № 5.

Стягнути з ОСОБА_2 державне мито за реєстрацію розірвання шлюбу в розмірі 8 гривень 50 копійок.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано до апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.