Головуючий у 1 інстанції - Кір'якова Н.П.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2011 року справа №2а-218/11/0547 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Гімона М.М. , Ляшенка Д.В.
при секретарі Солодько О.І.
за участю сторін представник позивача ОСОБА_2
третя особа ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора м. Маріуполя Донецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2011 року у справі за позовом прокурора м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави України в особі управління Держкомзему в м. Маріуполі Донецької області до Маріупольської міської Ради Донецької області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання протиправним та скасування рішення ради, -
В С Т А Н О В И В :
03.12.2010 р. прокурор м. Маріуполя Донецької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави України в особі управління Держкомзему в м. Маріуполі Донецької області до Маріупольської міської Ради Донецької області про визнання протиправним та скасування п.1.1.2 рішенням відповідача № 5/35-5890 від 15.09.2009р. «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд в Приморському, Іллічівському, Жовтевому районах міста» з підстав того, що вказаним рішенням затверджено проект землеустрою по відводу та передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0.0757 га по провулку Ткаченко-Петренко в м. Маріуполі, і при цьому не враховано, що ОСОБА_7 у 1994 році вже використав своє право на безоплатну приватизацію землі.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2011 року у задоволені позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв в межах компетенції та у спосіб передбачений законом.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції прокурором м. Маріуполя Донецької області подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2011 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що третя особа ОСОБА_7 у 1994 році використав своє право на безоплатну приватизацію землі, а відповідно до норм Земельного Кодексу України передача земельних ділянок проводиться один раз на одну особу.
Третіми особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 подано апеляційні скарги на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2011 року, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції, зазначивши, що рішення відповідача порушує їх права, оскільки вони також бажали приватизувати вказану земельну ділянку.
В судовому засіданні представник прокурора, третя особа ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги.
Інші учасники процесу до суду не з’явились, про час, дату та місце слухання справи повідомлялись належним чином.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_7 за рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської Ради Донецької області № 66 від 17.02.1993 р. «Про надання громадянам земельних ділянок в постійне та тимчасове користування», а саме п.п.3.38, отримав у користування для в будівництва індивідуального житлового будинку земельну ділянку по вулиці Ткаченко-Петренко, 2-Г в м.Маріуполя площею 753кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської Ради № 369 від 21.09.1994р. вищевказана земельна ділянка була передана ОСОБА_7 у приватну власність (а.с.10).
За рішенням Маріупольської міської Ради № 5/35-5890 від 15.09.2009р. «Про передачу у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських споруд у Приморському, Іллічівському, Жовтневому районах міста» ОСОБА_7 було передано у власність із земель житлової і громадської забудови, тобто земель комунальної власності, земельну ділянку площею 0.0757 га по провулку Ткаченко-Петренко в м. Маріуполі Донецької області (а.с.7).
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суть спірних правовідносин полягає у правомірності дій Маріупольської міської Ради щодо передачі земельної ділянки у приватну власність.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Розділом 4 «Набуття і реалізація права на землю» Земельного кодексу України встановлені підстави та порядок надання земельних ділянок в користування, а також межі компетенції державних органів щодо прийняття з цього приводу рішень.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначеним цим кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 122 ЗК України, до повноважень міських, селищних рад, відноситься питання щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.
Згідно п.34 ст.26 Закону України «Про місце самоврядування» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання щодо регулювання земельних відносин.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, передавши ОСОБА_7 за рішенням Ради № 5/35-5890 від 15.09.2009р. у власність земельну ділянку, яка не знаходилась, ні у власності, ні у користуванні інших осіб, діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів зокрема фізичних осіб, у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 346 ЦК України визначає підстави припинення права власності: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; тощо.
Стаття 140 Земельного Кодексу України визначає підстави припинення права власності на земельну ділянку: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 141 Земельного Кодексу України встановлює вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що законом не передбачено санкцію у вигляді позбавлення права власності на земельну ділянку у разі коли громадянин повторно отримав у власність земельну ділянку з перевищенням норм безоплатної приватизації. Відсутня правова норма права, яка дає право за таких обставин припинити право власності ОСОБА_7 на вказану земельну ділянку скасувавши рішення Маріупольської міської Ради.
Доводи апелянта не підтверджені відповідними доказами.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Повний текс виготовлено 11 жовтня 2011року.
Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги прокурора м. Маріуполя Донецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2011 року залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07 липня 2011 року у справі за позовом прокурора м. Маріуполя Донецької області в інтересах держави України в особі управління Держкомзему в м. Маріуполі Донецької області до Маріупольської міської Ради Донецької області, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання протиправним та скасування рішення ради, залишити без змін.
Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. ОСОБА_10ОСОБА_11 Гімон