01.12.2016

Справа № 717/1470/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

30 листопада 2016 року смт. Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді Телешмана О.В.,

з участю: секретаря Гончара А.М.,

представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4В – ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування та надання права на спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених в судовому засіданні представником позивача ОСОБА_3 вимог, прийнятих судом, просить:

ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 та за її неповнолітнім сином ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, яка залишилася після смерті 3 січня 2016 р ОСОБА_8 та ОСОБА_9, який помер 18.06.2012 року.

Відповідач ОСОБА_4 подала до суду зустрічний позов, в якому просить:

Усунути ОСОБА_1 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, який помер 3 січня 2016 року.

Надати ОСОБА_4 право на спадкування за законом , після смерті ОСОБА_8, який помер 3 січня 2016 року.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 первісний позов визнала частково – в частині визнання права власності на спадщину за малолітнім ОСОБА_2, а в іншій частині позов не визнала повністю. Зустрічний позов ОСОБА_4 підтримала повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 первісний позов визнав частково – в частині визнання права власності на спадщину за малолітнім ОСОБА_2, а в іншій частині позов не визнав повністю. Зустрічний позов ОСОБА_4 підтримав повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник позивачів – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 пояснив, що позов він підтримує повністю, а зустрічний позов не визнає повністю. Також він пояснив, що 03.01.2016 року помер ОСОБА_8, після смерті якого спадщину прийняли позивач ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 Спадкодавець ОСОБА_8 був власником ? частки квартири №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області. 20.03.2008 року помер ОСОБА_10, якому належала ? частки квартири №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області. ОСОБА_8 був спадкоємцем ОСОБА_10 за заповітом та прийняв спадщину. 28.04.2010 року померла ОСОБА_11, якій також належала ? частки у спірній квартирі. Після її смерті спадщину прийняв ОСОБА_9, якому належала ? частки в спірній квартирі. Після його смерті спадщину прийняв ОСОБА_8, а відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спадщину не прийняли. Та обставина, що ОСОБА_8 був племінником ОСОБА_9 підтверджено в судовому засіданні. Він прийняв спадщину після його смерті, так як постійно з ним проживав на момент смерті в смт. Кельменці. Таким чином після смерті ОСОБА_9 громадянин ОСОБА_8 став власником цілої частки квартири №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області. Після смерті ОСОБА_8 спадщину у встановленому порядку прийняла позивачка ОСОБА_1 та позивач ОСОБА_2 ОСОБА_4 не доглядала ОСОБА_8 тривалий час, тому відповідно до ст.1259 ЦК України вона не має права на спадкування за законом. Натомість позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину відповідно до вимог ЦК України, а відповідачі пропустили строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 пояснила, що первісний позов визнає в частині визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2, в іншій частині позов не визнає. Зустрічний позов підтримує повністю, з підстав зазначених в позовній заяві. Також вона пояснила, що ОСОБА_4 і ОСОБА_9 звернулися до нотаріуса і прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9, що встановлено рішенням суду. ОСОБА_1 має бути усунута від права на спадкування. ОСОБА_8 тяжко хворів та перебував у безпорадному стані, постійно потребував сторонньої допомоги, а ОСОБА_1, як його дружина з ним не проживала та ухилялася від надання йому допомоги, коли він перебував у безпорадному стані. Позивачка ОСОБА_1 не вживала жодних заходів щоб допомогти своєму чоловіку ОСОБА_8, тобто вона проявила бездіяльність та не допомагала йому ні фізично, ні матеріально.

Представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_7 пояснив, що первісний позов визнає в частині визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2, в іншій частині позов не визнає. Зустрічний позов підтримує повністю, з підстав зазначених в позовній заяві. Крім того, пояснив, що ОСОБА_8 не міг проживати із ОСОБА_9 на момент смерті останнього, і ця обставина підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили та підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_12 дала суду показання про те, що ОСОБА_1 є її дочкою. Дочка та ОСОБА_8 перебували в шлюбі з 2010 року. Її дочка проживала з ОСОБА_8 до 2014 року в м. Чернівці по вул. Кишинівська в їхньому будинку. З грудня 2014 року вони всі разом переїхали в смт. Кельменці та проживали в ІНФОРМАЦІЯ_2 до березня 2015 року. Потім між ОСОБА_8 та її дочкою погіршилися стосунки. Дитина захворіла і вони переїхали з дочкою в м. Чернівці, а ОСОБА_8 залишився проживати в смт. Кельменці. ОСОБА_13 повідомив, що погано себе почуває, а осінню 2015 року їм повідомили, що ОСОБА_13 захворів. Коли він перебував в лікарні в м. Чернівці вони приходили до нього з дочкою, але ОСОБА_4 не пускала їх до ОСОБА_13. В 20 числах грудня 2015 року вони приїхали в смт. Кельменці до ОСОБА_13, який був вже вдома. ОСОБА_14 сказав її дочці, щоб вони не залишалися з ним, тому що він не хотів щоб дитина бачила його стан, так як він був «лежачий». Тому вони повернулися в Чернівці і 3 січня їм повідомили про смерть ОСОБА_14. Ні вона, ні її дочка не могли допомагати ОСОБА_13 фінансово, так як вони не мають постійної роботи. Крім того дочка доглядає дитину і не могла залишити дитину, щоб доглядати ОСОБА_13. Крім того і сам ОСОБА_13 не хотів від неї допомоги та ОСОБА_4 заперечувала проти того, щоб дочка була з ОСОБА_13.

Свідок ОСОБА_15 дала суду показання про те, що вона з чоловіком були сусідами з ОСОБА_8 ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_8 в Кельменцях кілька місяців в 2014 році. Осінню 2015 року ОСОБА_8 важко захворів і протягом грудня потребував постійної сторонньої допомоги. Вона ставила ОСОБА_8 уколи, а постійно його доглядала до моменту смерті сестра – ОСОБА_4 ОСОБА_16 з своєю матір'ю приїжджали до ОСОБА_16 приблизно за 1 тиждень до його смерті. ОСОБА_14 також фінансово в цей час допомагав дружині з тих грошей, які йому давали друзі та знайомі на лікування. За 2 тижні до смерті ОСОБА_14 не міг підніматися з ліжка.

Свідок ОСОБА_17 дав суду показання про те, що він з дружиною були сусідами з ОСОБА_8 ОСОБА_1 один раз приїжджала, коли ОСОБА_8 важко хворів. Коли ОСОБА_8 в грудні 2015 року повернувся з лікування з ним постійно була його сестра ОСОБА_4.

Судом досліджено такі інші докази: довідка фізичної особи – підприємця від 19.09.2016 року №10 про вартість квартири №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 18.10.2016 року № 00017219822, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 18.10.2016 року № 00017219937, лист органу приватизації Кельменецької районної ради від 25.10.2016 року № 07-05/09.16, копія розпорядження органу приватизації Кельменецької районної ради від 28.09.1993 року № 50, копія спадкової справи №31/2016 після смерті ОСОБА_8, який помер 03.01.2016 року ( а с.114-124), копія спадкової справи №229/16 після смерті ОСОБА_9 Миколайовича18.06.2012 року ( а с.125-165), копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_8 від 04.01.2016 року, копія трудової книжки ОСОБА_8, серії АХ № 135140, копії довідок Кельменецької селищної рад від 28.11.2000 року № 1280, від 19.04.1999 року № 661,від 04.01.2016 року № 13, копія витягу рішення виконавчого комітету Кельменецької селищної ради від 17.05.1995 року № 79, копія свідоцтва про право власності на житло від 04.10.1993 року на квартиру №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області.

Судом встановлено, що згідно розпорядження органу приватизації від 28.09.1993 року №50 громадянами ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в рівних частках було приватизовано квартиру №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області, що стверджується свідоцтвом про право власності на житло від 04.10.1993 року. Таким чином, всі вказані вище особи мали по ? частки права власності у вказаній вище квартирі, вартість якої на час розгляду справи становить 110000 гривень. Дані обставини сторонами визнавалися.

8 жовтня 2010 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з спадкодавцем ОСОБА_8. 15.03.2011 року у подружжя - позивача ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_8 народився син – позивач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 20 березня 2008 року помер ОСОБА_10, який 13.04.2005 року все своє майно заповів ОСОБА_8. Останній прийняв спадщину після смерті ОСОБА_10, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на момент його смерті. Також спадщину після смерті ОСОБА_10 у вигляді права на обов’язкову частку в спадщині прийняла його непрацездатна вдова (дружина) ОСОБА_11. Інший спадкоємець після смерті ОСОБА_10 – ОСОБА_9 не мав права на обов’язкову частку в спадщині. Спадкоємці ОСОБА_11 та ОСОБА_8 спадщину прийняли, але не оформили. Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття. Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України непрацездатна вдова (вдівець) спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Таким чином, після смерті ОСОБА_10 1/16 його частики в квартирі №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області, успадкувала ОСОБА_11 за законом та громадянин ОСОБА_8 успадкував за заповітом 3/16 частки ОСОБА_10 в квартирі №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області.

Отже, ОСОБА_8 після смерті ОСОБА_10 належало 1/4 + 3/16 = 7/16 частки квартири №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області, а ОСОБА_11 належало 1/4 +1/16 = 5/16 частки в спірній квартирі.

ОСОБА_11 померла 28.04.2010 року. Після її смерті спадкоємцем за законом першої черги був її син ОСОБА_9, який прийняв спадщину, оскільки постійно проживав з нею на момент смерті. Таким чином, на момент смерті ОСОБА_11 частка ОСОБА_8 в спірній квартирі складала 7/16 частки і частка ОСОБА_9 складала ?+5/16= 9/16 частки. На момент смерті ОСОБА_8 розмір його частки в спірній квартирі не змінився.

18.06.2012 року помер ОСОБА_9, і спадщину після його смерті прийняла відповідач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_6.

Громадянин ОСОБА_8 на момент смерті ОСОБА_9 був зареєстрований з ним в квартирі АДРЕСА_2, проте він постійно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, так як ОСОБА_9 з 1 січня 2012 року постійно фактично проживав ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із своєю дочкою – відповідачкою ОСОБА_4 – до 18.06.2012 року, тобто до моменту смерті. Також з показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_8 з 2010 року до грудня 2014 року проживав з позивачем ОСОБА_1 в місті Чернівці по вул. Кишинівській, так як вони були одружені і проживали однією сім'єю. Також в матеріалах справи відсутні докази, а представник позивача ОСОБА_1 не надав суду доказів,які б підтверджували, що ОСОБА_8 подавав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9

Приблизно в серпні 2015 року ОСОБА_8 захворів і приблизно з середини грудня 2015 року і до моменту смерті - 3 січня 2016 року перебував у безпорадному стані внаслідок тяжкої хвороби. Протягом приблизно одного місяця відповідач ОСОБА_4 здійснювала догляд за ОСОБА_8, який помер 03.01.2016 року. Під час хвороби ОСОБА_8 потребував сторонньої допомоги. Поховання ОСОБА_8 здійснював відповідач ОСОБА_6

Після смерті 03.01.2016 року ОСОБА_8 спадщину прийняла позивач ОСОБА_1, яка була його дружиною та позивач ОСОБА_2, який є малолітнім сином спадкодавця.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8, проте нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через неподання позивачем нотаріусу правовстановлюючих документів на спадкове майно. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що має право на цілу частку в спірній квартирі, а відповідач ОСОБА_4 вважає, що позивач ОСОБА_1 має бути усунута від права на спадкування.

Таким чином між сторонами склалися правовідносини з приводу спадкування.

Вказані вище обставини стверджується взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.

Згідно ч.1. ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповіднор до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд вважає, що представником позивача ОСОБА_3 в порушення ст. 60 ЦПК України не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_8, який помер 03.01.2016 року був племінником ОСОБА_9, який помер18.06.2012 року тобто що він був спадкоємцем за законом.

Суд відхиляє посилання представника позивача ОСОБА_3 на покази свідків, довідки та рішення органів місцевого самоврядування, в яких зазначається, що ОСОБА_8 був онуком ОСОБА_11 і , відповідно, родичем ОСОБА_9, так як ці докази не є належними, тобто такими, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і твердження представника позивача про наявність родинних відносин є лише припущенням про такі факти.

Крім того, представник позивача ОСОБА_3 не довів, що ОСОБА_8 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_9

Суд відхиляє посилання представника позивача ОСОБА_3 на довідки органів місцевого самоврядування, в яких зазначається, що ОСОБА_8 був зареєстрований та проживав разом з ОСОБА_9, оскільки з копії рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 16.06.2016 року по справі № 717/864/16-ц, наявного в матеріалах спадкової справи ОСОБА_6, яка досліджена судом, вбачається, що ОСОБА_8 на момент смерті ОСОБА_9 був зареєстрований з ним в квартирі АДРЕСА_2, проте він постійно не проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, так як ОСОБА_9 з 1 січня 2012 року постійно фактично проживав ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із своєю дочкою – відповідачкою ОСОБА_4 – до 18.06.2012 року, тобто до моменту смерті. Крім того, з показів свідка ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_8 з 2010 року до грудня 2014 року проживав з позивачем ОСОБА_1 в місті Чернівці по вул.. Кишинівській, так як вони були одружені і проживали однією сім'єю.

Відповідно до ч.5 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В порушення ст.60 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві – ОСОБА_8, який через тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Суд відхиляє доводи та докази представника відповідача ОСОБА_5 у виді показів свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_17 про ухилення ОСОБА_1 від надання допомоги ОСОБА_8, так як з показів даних свідків вбачається, що ОСОБА_8 не просив такої допомоги у позивача ОСОБА_1 і, навіть, допомагав їй матеріально під час свої хвороби, а з показів свідка ОСОБА_12 також вбачається, що ОСОБА_1 не мала матеріальної можливості допомагати ОСОБА_8 та фізичної можливості, оскільки здійснювала догляд за малолітньою дитиною ОСОБА_2, і сам ОСОБА_8 відмовлявся від їхньої присутності біля нього, що свідчить про відсутність умислу на ухилення ОСОБА_1 від надання допомоги ОСОБА_8

Відповідно до ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

В порушення ст.60 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_8

Суд відхиляє посилання представника відповідача ОСОБА_5 на покази свідків, довідки та рішення органів місцевого самоврядування, в яких зазначається, що ОСОБА_8 був онуком ОСОБА_11 і , відповідно, родичем ОСОБА_4, так як ці докази не є належними, тобто такими, що підтверджують родинні відносини між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, а є лише припущенням про такі факти.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Сторони по справі в судовому засіданні не визнавали тієї обставини, що ОСОБА_8 був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_9 та ОСОБА_4 була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_8.

Крім того, в порушення ст.60 ЦПК України представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 тривалий час опікувалася та надавала допомогу спадкодавцеві ОСОБА_8

Зокрема, з показів свідків, допитаних судом, вбачається, що спадкодавець ОСОБА_8 до моменту смерті перебував у безпорадному стані не більше кількох тижнів, тобто нетривалий час, протягом якого його догляд здійснювала відповідач ОСОБА_4

Викладене вище дає підстави стверджувати, що відповідач ОСОБА_4 не може за таких обставин одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області слід задовольнити частково та визнати:

-за ОСОБА_1 право власності порядку спадкування за законом на 7/32 частки квартири №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області.

-за ОСОБА_2Д право власності порядку спадкування за законом на 7/32 частки квартири №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування та надання права на спадкування не підлягає задоволенню і в зустрічному позові слід відмовити повністю за безпідставністю.

Зважаючи на зазначене вище суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог, виходячи з ціни позову - 110000 гривень, в рівних частках – по 240,63 грн.

На підставі ст. ст. ст. 1216-1218,1223,1224,1259, 1268, ЦК України, ст. ст. 3, 8, 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування на квартиру №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області задовольнити частково.

Визнати:

-за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності порядку спадкування за законом на 7/32 частки квартири №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області.

-за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, право власності порядку спадкування за законом на 7/32 частки квартири №1 загальною площею 46,4 м. кв. по вул. Жукова,6 в смт. Кельменці Чернівецької області.

В позові ОСОБА_4 відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 240 (двісті сорок) гривень 63 (шістдесят три) копійки судових витрат у вигляді судового збору за подачу позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 240 (двісті сорок) гривень 63 (шістдесят три) копійки судових витрат у вигляді судового збору за подачу позовної заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Чернівецької області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Кельменецький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя