ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.11.2023м. СумиСправа № 920/418/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження  справу № 920/418/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ “Теплоенергоавтоматика” (вул. Велика Арнаутська, буд. 15, оф. 3031, м. Одеса, 65048)

до відповідача Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання Інжиніринг” (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40004)

про стягнення 361 358 грн 57 коп.,

представники учасників справи:

від позивача: Долич О.В.;

від відповідача – Сафронов М.А.;

                                                             УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 361 358 грн 57 коп., в тому числі 238 986 грн 08 коп. заборгованості за виконані роботи, 77 878 грн 61 коп. пені, 44493 грн 88 коп. інфляційних втрат відповідно до договору підряду № 25062021 від 25.06.2021, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 25.04.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/418/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 22.05.2023, 11:00; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвала суду про відкриття провадження від 25.04.2023 була надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 26.04.2023, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

15.05.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1679 від 15.05.2023), в якому просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву та поновити строк для подання відзиву; у разі повного чи часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення суми основної заборгованості, зменшити на 90% заявлений до стягнення позивачем розмір пені до 7284,76 грн. Відповідач зазначає, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, наказом № 82 від 07.10.2022 “Про встановлення режиму неповного робочого тижня” з 10.10.2022 для всіх працівників АТ “СМНВО-Інжиніринг” встановлений неповний триденний робочий тиждень тривалістю 24 години. У зв`язку з ракетними ударами рф, під час сповіщення про загрозу обстрілу, працівники відповідача зобов`язані дотримуватися вимог правил цивільного захисту, слідувати в укриття, що створює об`єктивну неможливість працювати в нормальному режимі. Щодо розміру пені відповідач зазначає, що при розрахунку пені позивач порушив вимоги Закону України “Про відповідальність за порушення грошових зобов`язань”, якими розмір пені за порушення грошових зобов`язань обмежений подвійним розміром облікової ставки НБУ. Обрахувавши розмір пені за допомогою Інформаційно-аналітичної системи “Ліга:Закон”, відповідач заявляє, що максимально можливий розмір пені за порушення вказаних у позові зобов`язань, обрахований з урахуванням обмежень встановлених Законом “України “Про відповідальність за порушення грошових зобов`язань”, становить 72 847 грн 63 коп. Щодо зменшення розміру пені, відповідач зазначає, що на сьогоднішній день АТ “СМНВО-Інжиніринг” перебуває у складному фінансовому становищі, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, неповним триденним робочим тижнем, припиненням транспортного сполучення, що зумовило неможливість виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з поставки готової продукції та отримання за неї оплати, значне підвищення вартості матеріалів та обладнання необхідного для виробництва власної продукції. Крім того з 17.12.2021 до 09.09.2022 відповідач не мав можливості вільно розпоряджатися власними грошовими коштами через накладення на них арешту, а отже і не мав можливості добровільно виконати свої зобов`язання перед позивачем. Позивач внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором не поніс жодних збитків. Відповідач вважає, що розмір неустойки, заявленої до стягнення по даній справі, значно перевищує розмір збитків, понесених позивачем внаслідок несвоєчасного виконання товариством зобов`язань за договором. Нарахована сума неустойки є значною у порівнянні із сумою заборгованості та складає 11,06% від всієї суми заборгованості, що не є співмірним з розміром невиконаного своєчасно зобов`язання.

22.05.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 3092 від 22.05.2023), в якій просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач зазначає, що посилаючись на воєнний стан, триденний робочий тиждень відповідач не надав жодного доказу, що саме в період коли він мав можливість реалізувати свої процесуальні права на подання відзиву на позов, вказані обставини позбавили його такого права. Стаття 2 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” виключена. Воєнний стан введений у всій країні, а не лише в м. Суми. Позивач, працюючи в умовах воєнного стану, виконав свої зобов`язання за договором у строк та у повному обсязі. Укладаючи договір сторони розуміли правові наслідки його невиконання, в тому числі щодо нарахування штрафів та пені. Висновки відповідача щодо відсутності збитків у позивача є необґрунтованими, оскільки кошти які вчасно не отримав позивач він планував використати у своїй господарській діяльності. Несвоєчасне отримання коштів за договором та неминучі інфляційні процеси призвели до збитків позивача. Позивач виконує робити за державними договорами й відповідно потребує значних фінансових коштів для їх реалізації, позивач також має борги перед власними контрагентами.

22.05.2023 позивач подав клопотання (вх. № 3093 від 22.05.2023), в якому просить суд долучити до матеріалів справи наказ № 20-к від 18.11.2022 про прийняття на роботу ОСОБА_1 до ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” на посаду юрисконсульта, посадову інструкцію юрисконсульта Горбенко А.С.

У судовому засіданні 22.05.2023 суд встановив, що представник позивача не подав належних доказів на підтвердження повноважень діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, роз`яснив представнику позивача положення ст. 56 ГПК України, а також те, якими доказами мають підтверджуватися повноваження представника. Суд постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу за ініціативою суду строку для подання відзиву на позовну заяву та прийняття відзиву на позовну заяву до розгляду; протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.06.2023, 12-00.

Ухвалою від 23.05.2023 господарський суд повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю “КБ “Теплоенергоавтоматика” про дату, час і місце судового засідання на 05.06.2023, 12:00.

Ухвалою від 30.05.2023 господарський суд задовольнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ “Теплоенергоавтоматика” (вх. № 1862 від 29.05.2023) про участь у судовому засіданні у справі № 920/418/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ “Теплоенергоавтоматика” у судовому засіданні 05.06.2023 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

05.06.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 1956 від 05.06.2023), в якому просить суд закрити провадження у справі № 920/418/23 в частині стягнення основного боргу в розмірі 238 986 грн 08 коп. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Відповідач зазначає, що після відкриття провадження у справі відповідач направив на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.05.2023 №18-7/130 (заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 25062021 від 25.06.2021 в сумі 238 986 грн. 08 коп.; заборгованість позивача перед відповідачем за договором № 1608/21-Я від 12.08.2021 в сумі 2 644 058 грн. 74 коп.), а тому зобов`язання АТ “СМНВО-Інжиніринг” на суму 238 986,08 грн є припиненими.

У судовому засіданні 05.06.2023, за участю представників позивача та відповідача, враховуючи намір сторін подати письмові пояснення щодо заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 26.06.2023, 11:00; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 26.06.2023 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

22.06.2023 позивач подав клопотання (вх. № 526 від 22.06.2023), в якому просить суд допустити до участі у справі № 920/418/23, як представника позивача, адвоката Долич Олександра Володимировича.

26.06.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 3849 від 26.06.2023), в якому просить суд, додатково до клопотання про закриття провадження у справі (вх. № 1956 від 05.06.2023), долучити до матеріалів справи: договір № 1608/21-Я від 12.08.2021 з додатками та доповненнями, акт № 001 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 29.09.2021 до договору № 1608/21-Я від 12.08.2021, акт № 002 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.12.2021 до договору № 1608-21-Я від 12.08.2021, позовну заяву АТ “СМНВО-Інжиніринг” до ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” про стягнення заборгованості за договором № 1608/21-Я від 12.08.2021.

26.06.2023 позивач подав письмове пояснення (вх. № 3846/23 від 26.06.2023), в якому зазначає, що не визнає вимоги відповідача щодо зарахуванням зустрічних однорідних вимог. ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” не є божником за договором № 1608/21-Я, що встановлено та підтверджується рішенням Господарського суду Одеської області по справі № 916/533/23. Позивач вважає вимогу відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог такою, що не відповідає чинному законодавству.

У судовому засіданні 26.06.2023, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду клопотання відповідача (вх. № 3849/23 від 26.06.2023) про долучення до матеріалів справи доказів; протокольну ухвалу про прийняття до розгляду пояснень позивача (вх. № 3446/23 від 26.06.2023) разом з доданими доказами. Суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Водночас, позивач заперечує проти зарахування зустрічних однорідних вимог та підтримує позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості.

У судовому засіданні 26.06.2023 відповідач заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі № 920/418/23 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 916/533/23. Суд постановив протокольну ухвалу про зобов`язання відповідача викласти клопотання про зупинення провадження у справі в письмовій формі; протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 29.06.2023, 11:00; протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів відповідно до ст. 177 ГПК України; протокольну ухвалу про забезпечення участі представників позивача у судовому засіданні 29.06.2023 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

27.06.2023 відповідач подав заяву (вх. № 2303 від 27.06.2023), в якій просить суд зупинити провадження у справі № 920/418/23 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 916/533/23.

28.06.2023 позивач подав заперечення (вх. № 546 від 28.06.2023), в якому просить суд відмовити у заяві відповідача щодо зупинення розгляду справи № 920/418/23.

Ухвалою від 29.06.2023 господарський суд зупинив провадження у справі № 920/418/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/533/23. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 ухвалу Господарського суду Сумської області від 29.06.2023 у справі № 920/418/23 скасовано; матеріали справи № 920/418/23 направлено на розгляд до Господарського суду Сумської області. Справа надійшла до Господарського суду Сумської області 16.10.2023.

Ухвалою від 17.10.2023 господарський суд призначив підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 30.10.2023, 10:10; забезпечив участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ “Теплоенергоавтоматика” у судовому засіданні 30.10.2023 о 10 год. 10 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

У судовому засіданні 30.10.2023, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 22.11.2023, 11-30; протокольну ухвалу про забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні 22.11.2023 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС; протокольну ухвалу про повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання в порядку ст. 120 ГПК України.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

25.06.2021 між сторонами укладений договір підряду № 25062021 відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов`язання по виконанню робіт по розробці проектної документації по об`єкту: «Реконструкція компресорної станції «Яготин» (будівельні роботи та поточний ремонт) (стадія «Робоча документація») у подальшому «Роботи» (Додаток №1 до Договору), а відповідач бере на себе зобов`язання прийняти і оплатити результати робіт на умовах, в порядку і в терміни, встановлені договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 04.04.2022) вартість робіт за договором становить: 1 019 303,82 грн. (один мільйон дев`ятнадцять тисяч триста три грн. 82 коп.), крім того ПДВ 20% - 203  860,77 грн. (двісті три тисячі вісімсот шістдесят грн 77 коп.). Загальна вартість договору становить 1 223  164,59 грн. (один мільйон двісті двадцять три тисячі сто шістдесят чотири грн. 59 коп.).

Пунктом 3.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 04.04.2022) встановлено строк виконання робіт – 310 (триста десять) календарних днів з моменту підписання сторонами договору.

Відповідно до п. 3.2. договору датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами Акту здачі-приймання виконаних роботи з урахуванням вимог розділу 5 договору «Порядок здачі і приймання результатів робіт».

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунок за договором здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє протягом 1 (одного) року з дати укладення та в будь-якому випадку до повного розрахунку сторін за договором. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 10.5. договору).

Згідно зі специфікацією № 1 (в редакції додаткової угоди № 2) позивач зобов`язався виконати роботи загальною вартістю 1 223 164,59 грн.

Відповідно до акта здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 23.12.2021 № 1 позивач виконав роботи вартістю 254 989 грн 72 коп., відповідно до акта від 29.12.2021 № 2 - роботи вартістю 479 188 грн 79 коп., відповідно до акта від 14.04.2022 № 3 - роботи вартістю 488  986 грн 08 коп. Акти підписані сторонами, підписи скріплені печатками.

Відповідач частково розрахувався за виконані позивачем роботи, зокрема  30.12.2021 здійснив оплату в сумі 254 989,72 грн згідно з актом від 23.12.2021 № 1, 09.02.2022 оплату в сумі 479 188,79 грн згідно з актом від 29.12.2021 № 2, 25.05.2022 оплату в сумі 200 000,00 грн та 06.09.2022 оплату в сумі 50 000,00 грн згідно з актом від 14.04.2022 № 3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 238 986 грн 08 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд встановив, що факт виконання позивачем робіт за договором вартістю 1 223 164 грн 59 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актами здачі-приймання виконаних робіт від 23.12.2021 № 1, від 29.12.2021 № 2, від 14.04.2022 № 3, накладними від 23.12.2021 № 1, від 29.12.2021 № 2, від 14.04.2022 № 3, що підписані сторонами.

Відповідач не розрахувався в повному обсязі за виконані роботи, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача. Заборгованість відповідача складає 238 986 грн 08 коп.

Щодо припинення зобов`язання з оплати робіт в сумі 238 986 грн 08 коп. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до заяви відповідача від 24.05.2023 № 18-7/130 суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом положень ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі N 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі N 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі N 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі N 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі N 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі N 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі N 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі N 914/2326/18.

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

Суд встановив, що позивач не визнає наявного у нього обов`язку зі сплати заборгованості за договором № 1608/21-Я від 12.08.2021 згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 002 від 02.12.2021 в сумі 2  644  058 грн 74 коп. Позивач зазначає, що він не є боржником, строк виконання його зобов`язань за цим договором не настав. Стягнення відповідачем з позивача 2 644 058 грн 74 коп. є предметом спору у справі № 916/533/23 за позовом Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "КБ «Теплоенергоавтоматика». Провадження у зазначеній справі було відкрите судом 15.02.2023. Під час розгляду справи відповідач проти позову заперечував. Рішенням від 12 червня 2023 року у справі № 916/533/23 у задоволенні позову суд першої інстанції відмовив, у зв`язку з тим, що строк остаточного розрахунку ще не настав. Вказане рішення не набрало законної сили та, як зазначив представник відповідача в судовому засіданні 22.11.2023, було скасоване судом апеляційної інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Вказані обставини свідчать про відсутність безспірності вимог відповідача до позивача за договором № 1608/21-Я від 12.08.2021 згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 002 від 02.12.2021 в сумі 2  644  058 грн 74 коп. на дату вчинення відповідачем одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Оскільки на момент вчинення відповідачем одностороннього правочину між сторонами був спір щодо умов виконання зобов`язань за договором № 1608/21-Я від 12.08.2021 (в частині настання строку виконання зобов`язання з оплати), суд дійшов висновку про відсутність підстав для припинення зобов`язань відповідача перед позивачем за договором підряду № 25062021 від 25.06.2021 в сумі 238  986 грн. 08 коп. шляхом зарахуванням зустрічних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних позивачем робіт, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 238 986 грн 08 коп. заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачу нараховане інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 44 493 грн 88 коп., виходячи з суми заборгованості за актом № 3 від 14.04.2022, з урахуванням часткових оплат, за період травень 2022 року – лютий 2023 року.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних робіт, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 44 493 грн 88 коп. інфляційного збільшення суми боргу.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. договору, у разі прострочення оплати платежів замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 3% загальної вартості договору.

Згідно з розрахунком позивача, за несвоєчасну оплату виконаних робіт позивач нарахував відповідачу пеню в загальній сумі 77 878 грн 61 коп., в тому числі: в сумі 5 750 грн 27 коп. за період з 28.01.2022 до 08.02.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 479 188 грн 79 коп. за актом № 2 від 29.12.2021; в сумі 5 378 грн 85 коп. за період з 14.05.2022 до 24.05.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 488 986 грн 08 коп., в сумі 30 054 грн 55 коп. за період з 25.05.2022 до 05.09.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 288 986 грн 08 коп. (з урахуванням часткової оплати в сумі 200 000 грн. 25.05.2022), в сумі 36 694 грн 94 коп. за період з 06.09.2022 до 11.04.2023, виходячи з суми заборгованості в розмірі 238 986 грн 08 коп. (з урахуванням часткової оплати в сумі 50 000 грн. 06.09.2022) за актом № 3 від 14.04.2022.

Перевіривши обставини, пов`язані з правильністю здійснення розрахунку пені, суд вставив таке.

З урахуванням умов п. 4.1. договору, відповідач був зобов`язаний оплатити роботи за актом № 2 від 29.12.2021 у строк до 28.01.2022 включно, відповідно, зобов`язання є простроченим з 29.01.2022; роботи за актом № 3 від 14.04.2022 відповідач був зобов`язаний оплатити у строк до 14.05.2022 включно, відповідно, зобов`язання є простроченим з 15.05.2022.

Згідно зі ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положення ст. 3 цього Закону не враховані позивачем у розрахунку пені за період з  28.01.2022 до 08.02.2022, виходячи з суми заборгованості за актом № 2 від 29.12.2021, за період з 14.05.2022 до 02.06.2022, виходячи з суми заборгованості за актом № 3 від 14.04.2022. Подвійна облікова ставка Національного банку України в ці періоди складала менше 0,1%, а саме 0,055.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 925/1386/19, приписами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 Цивільного кодексу України має бути визначений. При цьому перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

Згідно зі ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

У постанові від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, уточнюючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України, зазначив, що у кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій, та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати), або інший строк, відмінний від визначеного ч. 6  ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відхилив доводи заявника касаційної скарги про необхідність врахування правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для відступлення від висновків, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19 та уточнив правову позицію Верховного Суду щодо застосування ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням положень ст. 251, 252 ЦК України, суд встановив, що п. 6.2. договору не містять ні іншого строку, відмінного від встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання", тощо.

Умова, передбачена цим пунктом договору ("за кожен день прострочення"), не є такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України.

У зв`язку із зазначеним, суд вважає правомірним нарахування пені за прострочення виконання зобов`язання з оплати послуг за актом № 3 протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України.

З урахуванням положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань”, ч. 6 ст. 232 ГК України, а також початку періоду прострочення оплати робіт за актами № 2 та № 3, пеня складає 51 175 грн 49 коп., в тому числі: 2 888 грн 26 коп. за період з 29.01.2022 до 08.02.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 479 188 грн 79 коп. за актом № 2 (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ); 2679 грн 38 коп. за період з 15.05.2022 до 24.05.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 488 986 грн 08 коп. за актом № 3 (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ); 1425 грн 14 коп. за період з 25.05.2022 до 02.06.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 288 986 грн 08 коп. за актом № 3 (пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ); 27 453 грн 68 коп. за період з 03.06.2022 до 05.09.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 288 986 грн 08 коп. (розмір пені згідно з договором), 16 729 грн 03 коп. за період з 06.09.2022 до 14.11.2022, виходячи з суми заборгованості в розмірі 238 986 грн 08 коп. (розмір пені згідно з договором).

Розрахунки перевірені судом за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій на сайті https://ips.ligazakon.net/calculator/ff; результати долучені до матеріалів справи.

Нарахована та заявлена до стягнення позивачем пеня в сумі 51 175 грн 49 коп. перевищує узгоджений сторонами максимальний розмірі пені, який сплачує замовник виконавцю в разі прострочення оплати платежів, а саме 3% загальної вартості договору. Загальна вартість договору становить 1223164 грн 58 коп., відповідно, максимальний розмір пені, яку сплачує відповідач позивачу в разі прострочення оплати платежів становить 36694 грн. 94 коп.  

За цих обставин, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 36694 грн. 94 коп.

У задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 41183 грн 67 коп. суд відмовляє, за їх необґрунтованістю.

Щодо клопотання відповідача про зменшення пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру.

Оцінюючи наведені відповідачем доводи суд дійшов висновку про відсутність підстав у даному випадку для застосування правового механізму зменшення розміру пені. Суд враховує, що відповідач не виконав зобов`язання за договором щодо оплати вартості виконаних робіт у повному обсязі, період прострочення становить більше півтора року, розмір правомірно нарахованої пені є розумним, не є надмірним, обмежений сторонами у договорі.

За цих обставин суд задовольняє правомірні та обґрунтовані вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 36694 грн. 94 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання - Інжиніринг” (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 00205618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “КБ “Теплоенергоавтоматика” (вул. Велика Арнаутська, буд. 15, оф. 3031, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 30390020) 238 986 грн 08 коп. заборгованості, 36 694 грн 94 коп. пені, 44 493 грн 88 коп. інфляційних втрат, 4802 грн 62 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.          У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 04.12.2023.

Суддя                                Д. В. Вдовенко