28.11.2023 Єдиний унікальний номер 205/8471/22

Провадження № 2/205/350/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 рік                                                        м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді                 Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання   Тімофєєвої І.В.                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Голдзіцької Ольги Казимирівни до Маріупольської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 , в особі свого представника – адвоката Голдзіцької О.К., через систему «Електронний суд», звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування, відповідно якого просив: визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; право власності на частину гаражу АДРЕСА_2 ; право власності на 4500 акцій ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» загальною вартістю 1125 гривень; право власності на грошові кошти за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» за договорами SAMDN25000716346829 (рахунок № НОМЕР_1 ) та SAMDN27000716347053 (рахунок № НОМЕР_2 ) у загальному розмірі 6115,38 доларів США в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову, який в подальшому був уточнений, зазначено що ОСОБА_1 являється спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серія НОМЕР_3 , рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 червня 2016 року у справі № 265/1698/15-ц (копії додаються). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.12.2022 2 увійшли: 1/2 квартири АДРЕСА_1 , 1/2 гаражу АДРЕСА_2 ; 4500 акцій ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» загальною вартістю 1125 гривень; грошові кошти за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» за договорами SAMDN25000716346829 (рахунок № НОМЕР_1 ) та SAMDN27000716347053 (рахунок № НОМЕР_2 ) у загальному розмірі 6115,38 доларів США. Належність спадкодавиці ОСОБА_2 на праві власності вищезазначеного майна встановлено рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 грудня 2013 року у справі № 2/265/129/13 (копія рішення від 25 грудня 2013 року додається). Зокрема, в зазначеному рішенні суд зазначає, що відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Маріупольського БТІ вбачається, що ОСОБА_2 є власником кв. АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Маріупольською міською радою 04 жовтня 2003 року, що також підтверджується копією свідоцтва про право на нерухоме майно, виданого Маріупольською міською радою на підставі довідки Житлово-будівельного кооперативу «Дружний» від 10 жовтня 2003 року (абз. 8 стр. 7 рішення суду). На підставі витягу реєстрації права власності на нерухоме майно Маріупольського БТІ вбачається, що ОСОБА_2 є власником гаражу АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Маріупольською міською радою 4 травня 2007 року, що також підтверджується копією свідоцтва про право на нерухоме майно, виданого Маріупольською міською радою на підставі довідки спілки автомотолюбителів «Автоград» від 10 травня 2007 року (абз. 9 стр. 7 рішення суду). Судом у справі № 2/265/129/13 встановлено, що згідно виписки з реєстру власників іменних цінних паперів ТОВ «Об`єднана реєстраційна компанія» від 05 травня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником цінних паперів ВАТ МК «Азовсталь», що складається з 9000 акцій номінальною вартістю 0,25 грн. на загальну суму 2250 грн., що також підтверджується сертифікатом іменних акцій та випискою № 180918 від 10 квітня 2013 року про стан рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , надану ТОВ «Об`єднана реєстраційна компанія» (абз. 10 стр. 7 рішення суду). Судом у справі № 2/265/129/13 встановлено, що згідно до інформації ПАТ «КБ «ПриватБанк», що надійшли до суду 9 квітня 2013 на підставі ухвали суду, вбачається що ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) були відкриті вклади 10 травня 2011 року: за договором SAMDN25000716346829 (рахунок № НОМЕР_1 ) та за договором SAMDN27000716347053 (рахунок № НОМЕР_2 ). При цьому поточна сума зберігань за вказаними договорами становить: за договором SAMDN25000716346829 – 11892,48 доларів США, за договором SAMDN27000716347053 – 338,47 доларів США, а всього на загальну суму 12230,75 доларів США, що також підтверджується копією договору від 10 травня 2011 року № SAMDN25000716346829, укладеного ПАТ «КБ «ПриватБанк»» із ОСОБА_2 на суму депозитного вкладу в розмірі 11000 доларів США з відсотковою ставкою 8,5 % річних (абз. 11 стр. 7 та абз. 1 стр. 8 рішення суду). Позивач ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 .. Вище перелічене майно, яке належало ОСОБА_2 на праві приватної власності було набуте у шлюбі та, відповідно, є спільним майном подружжя. За таких обставин, рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 25 грудня 2013 року у справі № 2/265/129/13 було визнано за Позивачем ОСОБА_1 : право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 ; право власності на 1/2 частку гаражу АДРЕСА_2 ; право власності на 4500 акцій ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» загальною вартістю 1125 гривень; право власності на грошові кошти за вкладами в ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» за договорами SAMDN25000716346829 (рахунок № НОМЕР_1 ) та SAMDN27000716347053 (рахунок № НОМЕР_2 ) у загальному розмірі 6115,38 доларів США. На підставі рішення суду ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 1/2 зазначеної квартири та на 1/2 гаражу (копії Інформаційної довідки № 301781237 від 31.05.2022 та Інформаційної довідки № 301781438 від 31.05.2022 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта додаються). За заявою Позивача після смерті ОСОБА_2 08.06.2012 Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу. Зазначене підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № 70267102 від 07 жовтня 2022 року. Також, зазначену обставину було встановлено рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 червня 2016 року у справі № 265/1698/15-ц (абз. 4 стр. 2 рішення суду). У справі № 265/1698/15-ц суд встановив, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до Четвертої маріупольської нотаріальної контори крім ОСОБА_1 із заявою при прийняття спадщини звернулася тітка померлої – ОСОБА_3 як спадкоємиця третьої черги спадкування. Цим же рішенням суду встановлено, що згідно листа в.о. завідуючої Четвертої нотаріальної контори Постнової О.М., № 14/02-14 від 18 січня 2016 року, підтверджується факт звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 як спадкоємця четвертої черги. Інші спадкоємці, які подали заяви про прийняття спадщини, родинних стосунків із спадкодавцем не підтвердили (а.с. 68). Отже, як вбачається з обставин, спадщина відкрилась після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 29 червня 2016 року (день прийняття судом зазначеного рішення) інші спадкоємці третьої черги спадкування своїх родинних відносин із спадкодавцем не підтвердили, а отже пропустили визначений ЦК України 6-тимісячний строк для прийняття спадщини. Відповідно - за мовчазною згодою відмовились від прийняття спадщини. Таким чином, у відповідності до положень ст.ст. 1258 ЦК України право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 належить позивачу – ОСОБА_1 . З метою отримання Позивачем свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 представником Позивача було скеровано до Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) адвокатський запит щодо місцезнаходження архіву нотаріальних документів Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори (копія адвокатського запиту додається). Листом Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) №10699/25848/17/22/06.3 від 14.09.2022 повідомлено наступне (копія листа додається). У зв`язку із активним веденням бойових дій на території Донецької області та наявністю обставин, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори, та з метою забезпечення збереження їх життя і здоров`я, наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 10 березня 2022 року № 1074/к встановлено простій в роботі Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори з 10 березня 2022 року до припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 19 липня 2022 року № 159), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, затверджено Перелік територіальних 2 громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 14 липня 2022 року, до якого віднесена Маріупольська міська територіальна громада. У листі № 10699/25848/17/22/06.3 від 14.09.2022 Східне міжрегіональне управління юстиції (м. Харків) зазначає, що документи, напрацьовані у Четвертій маріупольській державній нотаріальній конторі, не були вивезені з адреси розташування контори у зв`язку із веденням активних бойових дій на території міста Маріуполь Донецької області. За наявною інформацією приміщення Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори (Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 13) зруйновано внаслідок пожежі. Таким чином, у зв`язку із втратою (знищенням) документів про право власності спадкодавиці ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , а також із знищенням нотаріальних (архівних) документів, заведених Четвертою маріупольською державною нотаріальною конторою Позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку реалізувати своє право на завершення процедури прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на 1/2 квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 . Фактичною відмовою позивачу – ОСОБА_1 в оформленні права на спадщину після смерті ОСОБА_2 є лист Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) №10699/2548/17/22/06.3 від 14.09.2022.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 16.12.2022 року позовну заяву було залишено без руху та надано стороні позивача строк на усунення виявлених недоліків позову.

Згідно довідки від 30.12.2022 року, суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Бізяєва Н.О. 30.12.2022 року та у період з 02.01.2023 року по 06.01.2023 рік перебувала у відпустці.

02.01.2023 року на адресу суду, через систему «Електронний суд», від позивача ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Голдзіцької О.К., надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками, ознайомившись з якою, ухвалою суду від 10.01.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано стороні позивача строк для усунення виявлених недоліків позову.

25.01.2023 року до суду від представника позивача, через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, ознайомившись з якою вбачається, що стороною позивача направлено через оператора поштового зв`язку «Укрпошта» паперовий екземпляр позовної заяви та квитанції про сплату судового збору, а також встановлено усунення недоліків визначених ухвалою суду щодо сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом.

Згідно довідки від 06.02.2023 року, у період з 06.01.2023 року по 17.02.2023 рік суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Бізяєва Н.О. перебувала у відпустці.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2023 року по справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті.

09.05.2023 судом на адресу Міністрества Юстиції України та Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) направлено листи, відповідно яких зазначено наступне, для з`ясування судом коло спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , суд просив надати Витяг зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину, а також при наявності Спадкову справу заведену після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2

22.05.2023 року та 29.05.2023 року на адресу суду Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції та Міністерство юстиції України, направили відповідні листи №208/21920-10-23/15.5 та №60379/73042-22-23/37.1 де зазначено наступне, що згідно з ч. 8 ст. 8 ЗУ «Про нотаріат» довідки про вчинення нотарільної дії та інші документи надаються нотаріусом протягом 10 робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури та інших органів.

31.10.2023 року представником відповідача Маріупольською міською радою Донецької області подані додаткові пояснення по справі, зазначаючи що ст.. 392 ЦК передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документіа, який засвідчує його права власності. Проте, маріупольська міська рада жодним чином не оспорює право позивача на спадщину, та не вчиняє інших дій, які б свідчили про невизнання такого права, за таких обставин, визначення у якості відповідача ММР по даній справі є необґрунтованим та безпідставним.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, раніше надавали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовну заяву підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/14 (провадження № 12-144 гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Таким чином, судом, який на даний час розглядає справу, беруться до уваги фактичні обставини, встановлені в рішеннях судів при розгляді справ між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а саме встановлені обставини, відповідно наданих документів, що мали місце в процесі виникнення та розвитку спірних правовідносин, проте суд вправі не погодитися із правовою оцінкою таких обставин та відійти від неї.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.12.2013 року (згідно єдиного державного реєстру судових рішень, рішення набрало законної сили 09.01.2014 р.), було встановлено що:

- відповідно до витягу про реєстрацію права вланості на нерухоме майно Маріупоольського БТІ вбачається, що ОСОБА_2 є власником кВ. АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва на право власності, виданого Маріупольською міською радою 04.10.2003 року, що також підтверджується копією свідоцтва про право на нерухоме майно.

- на підставі витягу реєстрації права власності на нерухоме майно Маріупольського БТІ вбачається, що ОСОБА_2 є власником гаражу АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Маріупольською міською радою 4 травня 2007 року, що також підтверджується копією свідоцтва про право на нерухоме майно, виданого Маріупольською міською радою на підставі довідки спілки автомотолюбителів «Автоград» від 10 травня 2007 року.

Рішенням Орджонікідзевським районним судом від 25.12.2013 року у справі № 0538/8184/2012 було встановлено, що:

- згідно виписки з реєстру власників іменних цінних паперів ТОВ «Об`єднана реєстраційна компанія» від 05 травня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 є власником цінних паперів ВАТ МК «Азовсталь», що складається з 9000 акцій номінальною вартістю 0,25 грн. на загальну суму 2250 грн., що також підтверджується сертифікатом іменних акцій та випискою № 180918 від 10 квітня 2013 року про стан рахунку у цінних паперах ОСОБА_2 , надану ТОВ «Об`єднана реєстраційна компанія»;

- згідно до інформації ПАТ «КБ «ПриватБанк», що надійшли до суду 9 квітня 2013 на підставі ухвали суду, вбачається що ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_4 ) були відкриті вклади 10 травня 2011 року: за договором SAMDN25000716346829 (рахунок № НОМЕР_1 ) та за договором SAMDN27000716347053 (рахунок № НОМЕР_2 ). При цьому поточна сума зберігань за вказаними договорами становить: за договором SAMDN25000716346829 – 11892,48 доларів США, за договором SAMDN27000716347053 – 338,47 доларів США, а всього на загальну суму 12230,75 доларів США, що також підтверджується копією договору від 10 травня 2011 року № SAMDN25000716346829, укладеного ПАТ «КБ «ПриватБанк»» із ОСОБА_2 на суму депозитного вкладу в розмірі 11000 доларів США з відсотковою ставкою 8,5 % річних.

Також вказаним рішенням було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не перебуваючи у шлюбі між собою та у будь-якому іншому шлюбі, мешкали у двох однією сімєю з 1995 року по момент смерті ОСОБА_2 , тобто перебували між собою цей період часу в фактичних шлюбних відносинах, вели спільне господарство, оскільки між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

На підставі вказаного рішення суду ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на частину квартири, за адресою: АДРЕСА_3 та на частину гаражу, об`єкта житлової нерухомості, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за за реєстровим запитом відповідно: 301781237 та 301781435 (а.с 34-37).

Також рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маруполя від 29.06.2016 року у справі №265/1698/15-ц (згідно єдиного державного реєстру судових рішень, рішення набрало законної сили 10.08.2016 р.), було встановлено, що Листом в.о. завідуючої Четвертої нотаріальної контори Постнової О.М. №14/02-14 від 18 січня 2016, підтверджується факт звернення ОСОБА_1 із заявою про прийняття спадщини після смерті померлої ОСОБА_2 як спадкоємця четвертої черги. Інші спадкоємці, які подали заяви про прийняття спадщини, родинних відносин зі спадкодавцем не підтвердили.

У справі №265/1698/15-ц Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 25.12.2013 року було встановлено:

-відповідно до інформації 4-ї державної нотаріальної контори міста Маріуполя від 9 листопада 2012 року вбачається, що після смерті ОСОБА_4 дійсно відкрита спадкова справа. З заявами про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_1 , як спадкоємець 4-ї черги, а також звернулись двоюрідні брати померлої ОСОБА_2 : ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . При цьому зазначено також, що факт родинного зв`язку вказаними особами не було підтверджено;

-на підставі відповіді 4-ї державної нотаріальної контори міста Маріуполя від 22 квітня 2013 року вбачається, що від ОСОБА_3 до нотаріальної контори надійшла заява від 31 жовтня 2012 року про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , що також підтверджується копією нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 31 жовтня 2012 року.

Листом № 10699/25848/17/22/06.3 від 14.09.2022року, Східне міжрегіональне управління юстиції (м. Харків) зазначає, що документи, напрацьовані у Четвертій маріупольській державній нотаріальній конторі, не були вивезені з адреси розташування контори у зв`язку із веденням активних бойових дій на території міста Маріуполь Донецької області. За наявною інформацією приміщення Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори (Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 13) зруйновано внаслідок пожежі. Надати інформацію стосовно місцезнаходження архіву Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори на теперішній час не є можливим.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до нормстатті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

З наданих суду доказів вбачається, що спадкову справу № 52919857 до майна померлої ОСОБА_2 , 01.05.2012, було заведено 08.06.2012 року.

Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1618-IX, який набрав чинності 21 листопада 2021 року, статтю 11-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" доповнено частиною четвертою такого змісту: "4. Вчинення нотаріальних дій щодо спадкових справ, які були зареєстровані у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації, але не закінчені, здійснюється будь-яким нотаріусом на підконтрольній Уряду України території за зверненням спадкоємця".

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах проспадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Законом України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України" від 23.02.2023 № 2923-ІХ були внесені зміни до частин третьої, четвертої статті 13-1 Закону України "Про нотаріат", якою встановлено, що нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, крім заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом; за зверненням спадкоємця для за вершення спадкування в іншому територіальному окрузі, у випадках якщо спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі до початку тимчасової окупації окремих територій України, введення воєнного стану, але незакінчена. Нотаріальні дії щодо спадкових справ, передбачених частиною третьою цієї статті, можуть здійснюватися будь-яким нотаріусом на території України за зверненням спадкоємця.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (ч. 4 ст. 49 Закону України "Про нотаріат",).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду (ч. 1 ст. 50 Закону України "Про нотаріат").

Тобто, позивач може скористатися своїм правом на оскарження постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, однак в матеріалах справи відмова нотаріуса про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом відсутня.

Таким чином, за відсутності відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа не може звертатися до суду з позовом про визнання права влансоті на спадкове майно з огляду на відсутність спору про право.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Судом встановлено, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутня. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , як і не надано жодних доказів того, що ОСОБА_9 (спадкоємець третьої черги) не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , чи відмовилася від прийняття спадщини.

Відтак на підставі поданих позивачем доказів неможливо встановити коло спадкоємців за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , при цьому ОСОБА_1 доказів що він є єдиним її спадкоємицем суду не надав, як і не надав відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року в справі № 265/6868/16-ц (провадження № 61-34234св18) вказано, що: "у справах про визнання права влансоті у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Таким чином, суд також позбавлений змоги визначити чи дійсно позов пред`явлено до належного відповідача.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження у встановлених судом фактичних обставинах справи, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 13, 76-81,258,259,263,264,265,268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Голдзіцької Ольги Казимирівни до Маріупольської міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарг подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення складено 01 грудня 2023 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Представник позивача: ОСОБА_10 , адреса: АДРЕСА_5 ;

Відповідач: Маріупольська міська рада Донецької області, ЄДРПОУ: 33852448, адреса: Донецька область, м. Маріуполь, просп.. Мира, буд. 70, 87500, ел. пошта: esud@mariupolrada.gov.ua.

Суддя:         Н.О. Бізяєва