УХВАЛА

04 грудня 2023 року

м. Київ

справа №160/3403/23

адміністративне провадження №К/990/39127/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сімейко Артур Миколайович, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 160/3403/23 за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національної поліції України, про визнання протиправними і скасування наказу та акту, стягнення одноразової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та в інтересах яких діє адвокат Сімейко Артур Миколайович, звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Луганській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна поліція України, в якому позивачка просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Луганській області «Про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку» від 19 грудня 2022 року №2247;

- скасувати акт №31 повторного спеціального розслідування нещасного випадку, який стався 18.04.2022 із старшим оперуповноваженим СКП ВП №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області лейтенантом поліції Савченко Іваном Олександровичем, затверджений 23 грудня 2022 року т.в.о. начальника ГУ НП в Луганській області;

- зобов`язати ГУНП в Луганській області виплатити дітям загиблого старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №3 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одноразову грошову допомогу шляхом:

- перерахування коштів у сумі 2 500 000 грн. на рахунок ОСОБА_2 , зазначений у заяві про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського від 26 жовтня 2022 року;

- перерахування коштів у сумі 2 500 000 грн. на рахунок ОСОБА_3 , зазначений у заяві про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського від 26 жовтня 2022 року;

- перерахування коштів у сумі 2 500 000 грн. на рахунок ОСОБА_4 , зазначений у заяві про призначення та виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського від 26 жовтня 2022 року.

Також просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на оплату послуг адвоката (на професійну правничу допомогу) у розмірі 40 000 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року заалучено до участі у справі Національну поліцію України як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сімейко Артур Миколайович, звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2023 року для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Стеценко С.Г., судді - Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

Суддею-доповідачем Стеценком С.Г., суддями: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., заявлено самовідводи від участі у розгляді справи за цією касаційною скаргою у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, без врахування спеціалізації.

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2023 року задоволено заяви суддів Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. про самовідвід. Відведено суддів Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. від участі у розгляді справи №160/3403/23.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 листопада 2023 року, який здійснено на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року №1955 у зв`язку із постановленням Верховним Судом 27 листопада 2023 року ухвали про відведення судді-доповідача Стеценка С.Г. та суддів Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. від розгляду матеріалів цієї касаційної скарги, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Соколов В.М., Загороднюк А.Г.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В обґрунтування підстав у касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що судами попередніх інстанцій застосували норми права без застосування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 18 вересня 2019 року у справі № 9901/801/18.

Однак скаржник не зазначає яку саме норму права судами попередніх інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у вищевказаних постановах Верховного Суду та не указує щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий /висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Так, у справі № 916/3156/17 спірні правовідносини склались між товариствами щодо застосування наслідків недійсності договору про розірвання договору застави майнових прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №9901/415/18 правовідносини виникли внаслідок прийняття Указу Президента України від 29 грудня 2017 року №449/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів».

У справі № 9901/801/18 предметом оскарження була постанова Верховної Ради України від 19 квітня 2018 року № 241-VIII «Про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія І про надання Томосу про автокефалію Православної церкви в Україні».

Натомість у цій справі, що розглядається, спірні правовідносини стосуються протиправного на думку позивача, наказу про скасування акта спеціального розслідування нещасного випадку, акту повторного спеціального розслідування нещасного випадку, а також виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі поліцейського.

Отже, підстави, предмет позову та нормативне регулювання справ № 916/3156/17, №9901/415/18, № 9901/801/18 є відмінними від тих, що маємо у цій справі.

Тому наведені скаржником постанови ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, а також врегульовуються іншими нормами матеріального права, а тому посилання заявника касаційної скарги на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у цих постановах Верховного Суду є безпідставними.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів обох інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сімейко Артур Миколайович, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 160/3403/23 за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національної поліції України, про визнання протиправними і скасування наказу та акту, стягнення одноразової грошової допомоги - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

1) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду