ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2016 року справа № 823/1442/16

м. Черкаси

14 год. 57 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі - Баклаженко Н.В.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Байди О.А., Поліщук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 11.08.2016 форми «Р» №00002261301, форми «Р» №00002251301, форми «Р» №00002291301, рішення про застосування штрафних санкцій від 11.09.2016 №0002281301, податкові повідомлення-рішення від 29.09.2016 форми «Р» №0002871301, №0002881301 та вимогу про сплату боргу форми «Ф» від 29.09.2016 №0002891301.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до наказу ДПІ у м. Черкасах від 02.06.2016 №1406 - призначено виїзну перевірку позивача, однак фактично перевірка проведена в приміщенні контролюючого органу. Представник позивача також зазначив, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем податкового законодавства України, оскільки наявні у позивача первинні бухгалтерські документи підтверджують правомірність понесених суми на придбання ТМЦ до понесених позивачем витрат, пов'язаних із підприємницькою діяльністю ФОП ОСОБА_4 Разом з цим, позивач наголосив, що за результатами перевірки позивача ДПІ у м. Черкасах складено акт від 19.07.2016 №330/23-01-17-01/2224712809, однак в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні форми від 11.09.2016 «Р» №00002251301 міститься посилання на акт під іншим номером від 19.07.2016 №330/23-01-13-01/2224712809, в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 11.09.2016 форми «Р» №00002291301 міститься посилання на акт під іншим номером від 19.07.2016 №330/23-01-12-01/2224712809, в рішенні про застосування штрафних санкцій від 11.09.2016 №0002281301 міститься посилання на акт під іншим номером від 19.07.2016 №330/23-01-13-01/2224712809, в податкових повідомленнях-рішеннях від 29.09.2016 форми «Р» №0002871301, №0002881301 міститься посилання на акт під іншим номером від 19.07.2016 №330/23-01-13-01/2224712809. Також представник позивача наголосив, що відповідач помилково дійшов висновку про відсутність у позивача Книги обліку доходів і витрат, оскільки вказана книга не була повернута позивачу контролюючим органом після проведення попередньої перевірки (акт від 24.04.2014 №99/23-17-01/2224712809), оскільки відсутній опис повернутих позивачу документів. Крім того, позивач зазначив, що перевірка позивача здійснена в період дії заборони (мораторію) на проведення перевірок контролюючими органами, в тому числі й органам ДФС України, тому у відповідача відсутності повноваження щодо здійснення перевірки повноти нарахування та сплати позивачем військового збору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному з підстав, зазначених вище.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, надали суду письмове заперечення, в якому зазначили, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, за наслідками якої винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які є правомірними та скасуванню не підлягають. Посилання представника позивача на те, що в деяких оскаржуваних рішеннях зазначено інший акт перевірки є технічною помилкою контролюючого органу, які не спростовують виявлені перевіркою порушення позивачем вимог податкового законодавства та не можуть свідчити про незаконність оскаржуваних рішень. Крім того, позивач помилкового вказує, що Книги обліку доходів і витрат не була повернута позивачу контролюючим органом після проведення попередньої перевірки (акт від 24.04.2014 №99/23-17-01/2224712809), оскільки позивач після проведення попередньої перевірки (в разі виявлення відсутності вказаної книги) не звертався до контролюючого органу щодо її неповернення. Щодо твердження позивача про здійснення перевірки позивача в період дії заборони (мораторію) на проведення перевірок контролюючими органами, то представники відповідача наголосили, що згідно із пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється, зокрема, з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість. Оскільки, перевірка позивача здійснена на виконання наказу ДПІ у м. Черкасах від 02.06.2016 №1406 з питань дотримання позивачем вимог податкового (повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску) та іншого законодавства, тому відповідачем правомірно здійснено перевірку позивача та у зв'язку із виявленням під час перевірки розбіжностей із даними про суми чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік на суму 789249 грн., що має похідний наслідок нарахування на вищевказану суму військового збору ФОП ОСОБА_4

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа-підприємець особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 25.05.1995, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 02.06.2016 №1406 та направлення від №387/23-01-17-01, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 та п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VІ (із змінами та доповненнями) з 30.06.2016 по 12.07.2016 посадовою особою ДПІ у м. Черкасах проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, правильності нарахування обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015. За результатами вищезазначеної перевірки ДПІ у м. Черкасах складено акт від 19.07.2016 №330/23-01-17-01/2224712809.

В акті перевірки встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вимог:

- п. 177.2 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, контролюючим органом самостійно визначено податкове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 191383 грн. 89 коп., в тому числі за 2014 рік в сумі 41371 грн. 10 коп., за 2015 рік в сумі 150612 грн. 79 коп.;

- ст. 168, ст. 163, п. 161 Підрозділу 10 Підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого донараховано військовий збір з підприємницької діяльності що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік на загальну суму 2259 грн. 19 коп.;

- пп. 1.2 п. 1 ст. 7 та абз. 3 п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.10.2010 №2464-VI в результаті чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування всього у сумі 66618 грн. 41 коп. в тому числі за 2014 рік в сумі 14355 грн. 77 коп., за 2015 рік сумі 52262 грн. 64 коп.;

- пп. 16.1.3, пп. 16.1.5, пп. 16.1.12. п. 16.1, абз. 1. п. 44.3 ст. 44, п.85.2 ст. 85, пп. «б» 176.1. пп. «г» п. 176.1. ст. 176 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року (із внесеними змінами і доповненнями) не забезпечено зберігання та надання на перевірку документів пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи .

Не погоджуючись із висновками вищезазначеного акта перевірки, позивачем подано до ДПІ у м. Черкасах заперечення від 29.07.2016 та листом від 09.08.2016 №20237/23-01-13-0114 висновки акту перевірки від 19.07.2016 №330/23-01-17-01/2224712809 залишені без змін.

На підставі акта перевірки від 19.07.2016 №330/23-01-17-01/2224712809, ДПІ у м. Черкасах винесені:

- податкове повідомлення-рішення від 11.09.2016 №0002251301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичним особам за результатами річного декларування у сумі 239229 грн.. 86 коп., в тому числі за основним платежем 191383 грн. 89 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 47845 грн. 97 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 11.09.2016 №0002261301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 2823 грн. 99 коп., в тому числі за основним платежем 2259 грн. 19 коп., за штрафними санкціями 564 грн. 80 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 11.09.2016 №0002291301, яким до позивача застосовано адміністративні штрафи та інші санкції у розмірі 510 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.08.2016 №0002281301, яким позивачу донараховано єдиного соціального внеску у сумі 66618 грн. 41 коп. та штрафні санкції в розмірі 7379 грн. 63 коп.;

- вимогу від 11.08.2016 №0002271301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 66618 грн. 41 коп.

Позивач не погодився із вищезазначеними рішеннями відповідача подав скаргу до Головного управління ДФС у Черкаській області від 25.08.2016.

Рішенням Головного управління ДФС у Черкаській області від 23.09.2016 №18973/23-00-10-0210 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 600 грн. та суму штрафних санкцій в розмірі 150 грн.; збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 9579 грн. 51 коп. та суму штрафної санкції в розмірі 2394 грн. 89 коп.; залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 11.09.2016 №0002251301, від 11.09.2016 №0002261301, від 11.09.2016 №0002291301; збільшено суму своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 109596 грн. 50 коп. та відповідно збільшено суму штрафних санкцій у розмірі 72599 грн. 09 коп.; скасовано вимогу від 11.08.2016 №0002271301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 66618 грн. 41 коп.; зобов'язано ДПІ у м. Черкасах сформувати нову вимогу про сплату боргу.

Враховуючи вищезазначене рішення Головного управління ДФС у Черкаській області, ДПІ у м. Черкасах винесені:

- вимогу про сплату боргу від 29.09.2016 №Ф-0002891301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 176214 грн. 88 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 №0002881301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 11974 грн. 40 коп., в тому числі за основним платежем 9579 грн. 51 коп., за штрафними санкціями 2394 грн. 89 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 №0002871301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичним особам за результатами річного декларування у сумі 750 грн., в тому числі за основним платежем 600 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 150 грн.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481.

Пунктом 1 Порядку №481 передбачено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу IV Податкового кодексу України, фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

За період з 01.01.2014 по 31.12.2015 позивач здійснював господарську діяльність на загальній системі оподаткування, особливості оподаткування доходів від обрання якої встановлено ст. 177 ПКУ та сплачував до бюджету самостійно розраховані авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Перевіркою дотримання встановленого порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, що здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування встановлено порушення позивачем ведення книги доходів та витрат, зареєстрованої в ДПІ у м. Черкасах, та відповідно і порушення визначення чистого оподаткованого доходу за перевірений період.

Як встановлено судом, позивачем занижено суми валового доходу за 2014 рік в розмірі 3184 грн. внаслідок не включення до валового доходу сум отриманих безготівкових коштів за реалізацію спецодягу, чим порушено п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Крім того, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням позивачем підприємницької діяльності встановлено завищення суми витрат в розмірі 1046476 грн., в тому числі за 2014 рік на суму 257227 грн. та за 2015 рік на суму 789249 грн.

Відповідно до пп. 177.4.1, 177.4.2, 177.4.3, 177.4.3, 177.4.4. п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать: - витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії; - будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат; - витрати на оплат' праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); - обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством; - суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; - інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Слід зазначити, що податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів господарювання за 2014 рік складає 41554 грн. 25 коп. (261632 грн. (260411 грн. + 1221 грн.) / 12 місяців = 21802 грн. 67 коп. (середньомісячний дохід); 1218 х 10 = 12180 грн. (дохід, що оподатковується за ставкою 15 %); 21802 грн. 67 коп. - 12180 грн. = 9622 грн. 67 коп. (дохід, що оподатковується за ставкою 17 %); 12180 грн. х 15 % х 12 місяців = 21924 грн.; 9622 грн. 67 коп. х 17 % х 12 місяців = 19630 грн. 25 коп.; 21924 грн. + 19630 грн. 25 коп.).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно донараховано ФОП ОСОБА_4, податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, що підлягає сплаті до бюджету за 2014 рік з урахуванням самостійно сплаченого податку позивачем за результатами річного декларування в розмірі 41371 грн. 10 коп. (41554 грн. 25 коп. - 183 грн. 15 коп.).

Крім того, податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів господарювання за 2015 рік складає 150825 грн. 79 коп. (261632 грн. (789249 грн. + 1420 грн.) / 12 місяців = 65889 грн. 08 коп. (середньомісячний дохід); 1218 х 10 = 12180 грн. (дохід, що оподатковується за ставкою 15 %); 65889 грн. 08 коп. - 12180 грн. = 53709 грн. 08 коп. (дохід, що оподатковується за ставкою 20 %); 12180 грн. х 15 % х 12 місяців = 21924 грн.; 53709 грн. 08 коп. х 20 % х 12 місяців = 128901 грн. 79 коп.; 21924 грн. + 128901 грн. 79 коп.).

З врахування вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно донараховано ФОП ОСОБА_4, податок з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, що підлягає сплаті до бюджету за 2015 рік з урахуванням самостійно сплаченого податку позивачем за результатами річного декларування в розмірі 150612 грн. 79 коп. (150825 грн. 79 коп. - 213 грн.).

В судовому засіданні представники відповідача зазначили, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних, позивачем реалізовано тканини на загальну суму 222905 грн., яку позивачем було придбано за 220698 грн., тобто перевіркою встановлено розмір націнки позивачем - 1 % (222905 х 100% / 101 %), у зв'язку з чим, контролюючим органом було використано мінімальну націнку позивачем на реалізовано тканини.

Згідно п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 етапі 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця ( п. 177.2. п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті мінімальна заробітна плата).

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно із статтями 177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до їй такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків (у новій редакції з 01.01.2015).

Отже, як встановлено судом, перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного ФОП ОСОБА_4 в додатках 5/Ф4 до податкових декларацій за 2014, 2015 роки, встановлено розбіжності з даними про суми чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки на загальну суму 1049660 грн., а саме: за 2014 рік на суму 260411 грн. та за 2015 рік на суму 789249 грн., у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 11.09.2016 №0002251301 та від 29.09.2016 №0002871301 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Пунктом 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Відповідно до пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Підпунктом 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Згідно з пп.1.4 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку; встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 нього пункту.

Відповідно до пп. 1.5 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 нього Кодексу.

Посилання позивача на те, що у відповідача відсутні повноваження щодо здійснення перевірки повноти нарахування та сплати військового збору - не береться судом до уваги, з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється, зокрема, з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Оскільки, перевірка ФОП ОСОБА_4 здійснена на виконання наказу ДПІ у м. Черкасах від 02.06.2016 №1406 з питань дотримання позивачем вимог податкового (повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску) законодавства - під час якої встановлено розбіжності з даними про суми чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік на суму 789249 грн., що має похідний наслідок нарахування на вищевказану суму військового збору ФОП ОСОБА_4, у зв'язку з чим ДПІ у м. Черкасах правомірно донараховано позивачу військового збору на загальну суму 2259 грн. 19 коп.

Разом з цим, за результатами розгляду скарги позивача Головним управління ДФС у Черкаській області встановлено не вірне визначення ДПІ у м. Черкасах військового збору фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, оскільки сума нарахованого військового збору за 2015 рік повинна становити 11838 грн. 70 коп. (789249 грн. х 1,5%), у зв'язку з чим збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з військового збору в розмірі 9579 грн. 51 коп. (11838 грн. 70 коп. - 2259 грн. 19 коп.) та суму штрафної санкції в розмірі 2394 грн. 89 коп., про що відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2016 №0002881301.

Враховуючи вищезазначене, податкові повідомлення-рішення від 11.09.2016 №0002261301 та від 29.09.2016 №0002881301 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень

Оскільки, перевіркою правильності визначення суми чистого оподатковуваного доходу, відображеного ФОП ОСОБА_4 в додатках 5/Ф4 до податкових декларацій за 2014, 2015 роки - встановлено розбіжності з даними про суми чистого оподатковуваного доходу за 2014-2015 роки на загальну суму 1049660 грн., суд дійшов висновку що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн., про що контролюючим органом обґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.09.2016 №0002291301.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему, оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 7 Закону №2464-VI, нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI).

Відповідно до п. 11 ст. 8 Закону №2464-VI, єдиний внесок для платників,зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як вже встановлено судом, чистий оподатковуваний дохід, отриманий позивачем від його діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за 2014 рік складає у сумі 260411 грн. та за 2015 рік складає у сумі 789249 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2014 рік встановлений у розмірі 1218 грн. та Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 2015 рік в розмірі 1218 грн. (з 01.01.2015 по 31.08.2015), 1378 грн. (з 01.09.2015 по 31.12.2015).

Таким чином, сума єдиного внеску, що нарахована на суму доходу (прибутку), отриманого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 від її діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в межах максимальної величини бази нарахування за період з січня по грудень 2014 року складає в розмірі 86219 грн. 76 коп. (7184 грн. 98 коп. (1218 грн. х 17 х 34,7%) х 12 місяців) = 86219 грн. 76 коп.), а за період з січня по грудень 2015 року - в розмірі 89995,12 грн. в тому числі за період з січня по серпень 2015 року в розмірі 57479 грн. 84 коп. (7184 грн. 98 коп. (1218 грн. х 17 х 34,7%) х 8 місяців), та за період з вересня по грудень 2015 року в розмірі 32515 грн. 28 коп. (8128 грн. 82 коп. (1378 грн. х 17 х 34,7%) х 4 місяці).

Необхідно зазначити, що ДПІ у м. Черкасах встановлено порушення заниження позивачем суми єдиного внеску в розмірі 66618 грн. 41 коп., а саме: за 2014 рік на суму 14355 грн. 77 коп., за 2015 рік на суму 52262 грн. 64 коп.

Однак, за результатами розгляду скарги позивача Головним управління ДФС У Черкаській області встановлено, що ДПІ у м. Черкасах не вірне визначено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 суму єдиного внеску, оскільки встановлено розбіжність за 2014 рік в розмірі 71863 грн. 99 коп. (86219 грн. 76 коп. - 14355 грн. 77 коп.) та за 2015 рік в розмірі 37732 грн. 48 коп. (89995 грн. 12 коп. - 52262 грн. 64 коп.), у зв'язку з чим збільшено позивачу суму своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 109596 грн. 50 коп. та відповідно збільшено суму штрафних санкцій у розмірі 72599 грн. 09 коп.

Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Міністерством фінансів України від 20.04.2015 за №449 (зі змінами та доповненнями), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів.

Згідно пункту 4 розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: - своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; - вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно пунктів 1, 2 розділу VII Інструкції №449, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Відповідно до частини 11 статті 25 Закону №2464-VI до платників, визначених підпунктами 1 -4 пункту 1 розділу ІІ Інструкції №449, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску;

Оскільки ДПІ у м. Черкасах сформована вимога про сплату боргу згідно з додатком 7 до Інструкції №449 - за формою, яка втратила чинність 17 травня 2016 року, у зв'язку з чим Головним управлінням ДФС у Черкаській області скасовано вимогу від 11.08.2016 №0002271301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 66618 грн. 41 коп. та зобов'язано ДПІ у м. Черкасах сформувати нову вимогу про сплату боргу, в зв'язку з чим відповідачем винесено вимогу про сплату боргу від 29.09.2016 №Ф-0002891301 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 176214 грн. 88 коп.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 11.08.2016 форми «Р» №00002261301, форми «Р» №00002251301, форми «Р» №00002291301, рішення про застосування штрафних санкцій від 11.09.2016 №0002281301, податкові повідомлення-рішення від 29.09.2016 форми «Р» №0002871301, №0002881301 та вимогу про сплату боргу форми «Ф» від 29.09.2016 №0002891301 - є правомірними та скасуванню не підлягають.

Посилання позивача на те, що Книги обліку доходів і витрат не була повернута позивачу контролюючим органом після проведення попередньої перевірки (акт від 24.04.2014 №99/23-17-01/2224712809) - не береться судом до уваги, оскільки позивач після проведення попередньої перевірки (в разі виявлення відсутності вказаної книги) не звертався до контролюючого органу щодо її неповернення.

Необгрунтованим є твердження позивача, як на підставу для скасування рішень відповідача, що в деяких оскаржуваних рішеннях (у податковому повідомленні-рішенні від 11.09.2016 форми «Р» №00002291301, в рішенні про застосування штрафних санкцій від 11.09.2016 №0002281301, в податкових повідомленнях-рішеннях від 29.09.2016 форми «Р» №0002871301, №0002881301) зазначено інший номер акта перевірки, оскільки допущена описка контролюючого органу в рішенні, не спростовує виявлені перевіркою порушення позивачем вимог податкового законодавства та не може свідчити щодо незаконності вказаних оскаржуваних рішень з цих підстав.

Посилання представника позивача на ту обставину, як на підставу для скасування оскаржуваних рішень, що згідно наказу ДПІ у м. Черкасах від 02.06.2016 №1406 призначено та проведено виїзну перевірку позивача, однак фактично перевірка проведена в приміщенні контролюючого органу - не береться судом до уваги, оскільки, як встановлено судом, вказана перевірка була здійснена у приміщенні відповідача у зв'язку із волевиявленням позивача та із врахуванням ст. 30 Конституції України щодо гарантії недоторканості житла (місце реєстрації ФОП ОСОБА_4 збігається із місцем проживання).

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області в суді обґрунтував свою позицію з посиланням на норми законодавства України.

Натомість представник позивача вмотивованих доводів на підтвердження позову не навів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст рішення виготовлено 28.11.2016.