печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32457/16-ц

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 року Печерський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді Підпалого В.В.

при секретарі Топал А.І.

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Афанасьєва О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія «ЕТАЛОН" про визнання договору недійсним та стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (надалі по тексту Позивач) звернулась в суд з позовом про визнання договору недійсним та стягнення 37 500,00 грн., посилаючись на те, що 22.06.2016 року з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон» (надалі по тексту Відповідач) був укладений договір фінансового лізингу № 004503, відповідно до якого позивач мав би отримати автомобіль Toyota Yaris. Однак вважає його недійсним , оскільки умови договору є несправедливими, оскільки договір фінансового лізингу № 004503 від 22.06.2016 р. не відповідає вимогам чинного законодавства України, грубо порушує права позивача як споживача послуг, а тому підлягає визнанню судом недійсним. Тому просить визнати його недійсним та повернути сплачені кошти в розмірі 37 500,00грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував в повному обсязі та надав свої заперечення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого.

Так, що 22.06.2016 року між сторонами був укладений договір фінансового лізингу № 004503, відповідно до якого відповідач придбає у свою власність транспортний засіб і надає його позивачу за плату у тимчасове володіння та користування на умовах договору.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" договір лізингу має бути укладений у письмовій формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізигну (строк лізингу), розмір лізингових платежів, інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачені підстави, за наявності яких правочин може бути визнаний недійсним, а саме: недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою (зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, п'ятою (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) та шостою ( правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей) статті 203 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг" (частина 2 статті 806 ЦК України та частина 1 статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг").

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Відповідно до частини другої статті 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Згідно статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Аналогічна правова позиція викладена в Ухвалі Верховного суду України від 16.12.2015р. справа № 6-2766 цс15.

Відповідно до правової позиції викладеної в Ухвалі Верховного суду України від 11.05.2016 року справа № 6-3020цс15, згідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За таких обставин Договір фінансового лізингу № 004503 від 22.06.2016 року має бути визнаний судом недійсними з моменту вчинення та з відповідача підлягають стягненню на користь позивача сплачені кошти в розмірі 37500 грн., тому позов підлягає задоволенню. Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 551грн.20 коп. на користь держави не сплачений позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 203,215 ,227, 806 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» ( код ЄДРПОУ 38865527) про визнання договору недійсним та стягнення коштів, - задовольнити.

Визнати договір фінансового лізингу № 004503 між ними з додатками від 22.06.2016 року, - недійсним.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» (код ЄДРПОУ 38865527) на користь позивача ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в сумі 37 500 (тридцять сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Еталон» (код ЄДРПОУ 38865527) на користь позивача ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 551,21 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Підпалий В.В.