Справа № 219/10957/16-ц

Провадження № 2-о/219/1076/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Решетняка І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрусенко С.В.,

представника заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи - Бахмутського міського

відділу ДРАЦС у Донецькій області і - не з'явився,

представника заінтересованої особи - Бахмутське об'єднане

управління Пенсійного фонду України

Донецької області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Бахмут Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області, Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території

Дана заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року у місті Горлівка Донецької області помер її чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причина його смерті - рак головки підшлункової залози з проростанням в стінку 12 палої кишки з кровотечою.

При зверненні до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області щодо реєстрації факту смерті ОСОБА_3 заявник отримала відмову у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки для підтвердження факту смерті ОСОБА_3 пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024.

За таких обставинах ОСОБА_2 просила суд встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця станиці Ольчинська Прим - Ахтарського району Краснодарського краю, місце смерті - місто Горлівка Донецької області, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

Представник заявника ОСОБА_1, діюча за довіреністю, в судовому засіданні заявлені вимоги ОСОБА_2 підтримала у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької областів судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення заяви не заперечує.

Представник заінтересованої особи - Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області - в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому просив ухвалити рішення за заявою ОСОБА_2 на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1, встановив наступне.

Згідно з копією паспорта серії НОМЕР_4 (а.с. 4) заявник ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка станиці Некрасівка, Усть - Лабінського району, Краснодарського краю, громадянка України, зареєстрована у АДРЕСА_1.

Згідно з копією паспорта серії НОМЕР_3 (а.с.5) ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець станиці Ольчинська, Прим - Ахтарського району, Краснодарського краю, громадянин України, зареєстрований у АДРЕСА_1.

Згідно з свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_2 (а.с.6) заявник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 рокународження зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року у місті Горлівка Донецької області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер.

У зв`язку з цим заявником були отримані лікарське свідоцтво про смерть № 754 від 15.12.2015 року разом з довідкою про причину смерті, видані медичною установою м.Горлівка Донецької області, так званої Донецької Народної Республіки(а.с.7), які містили інформацію про смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з причини рака головки підшлункової залози з проростанням в стінку 12 палої кишки з кровотечою.

Також заявником були представлені фотокартки із зображенням могили ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.8-10),надані документальні підтвердження на дозвіл для поховання ОСОБА_3 на кладовищі Румянцево, розташованому у м. Горлівка Донецької області (а.с.6) та акт від 12.09.2016 року, з якого визначається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_1, до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року, і заявник ОСОБА_2, здійснювала догляд за ОСОБА_3 до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.11).

Заявник ОСОБА_2 є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області від 12.03.2016 року № НОМЕР_1 (а.с.12).

Відповідно до положень ч.2, ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VІІ будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey»,«Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 213 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 257-1 ЦПК України.

Листом № 3728/3.2-06-131 від 14.11.2016 року Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області (а.с.14) відмовив заявнику у проведенні державної реєстрації смерті, оскільки для підтвердження факту смерті ОСОБА_3 пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У абзаці першому п. 13 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України надав роз'яснення про те, що заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.2571 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Оскільки місто Горлівка Донецької області відноситься до районів проведення антитерористичної операції, суд вважає поважною причину неможливості реєстрації органом державної реєстрації цивільного стану факту смерті ОСОБА_3 за місцем проживання.

З огляду на встановлене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_2 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території слід задовольнити, встановивши факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 року у місті Горлівка Донецької області, з метою забезпечення реалізації прав заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,5,6,15,26,212-215,235,256,2571,259,367 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»,

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_2, заінтересовані особи Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області, Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території- задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця станиці Ольчинська, Прим - Ахтарського району, Краснодарського краю, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року в місті Горлівка Донецької області.

Допустити негайне виконання судового рішення.

Копію судового рішення невідкладно направити до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області для державної реєстрації смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

На рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя І.В.Решетняк