ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/22414/15-ц

провадження № 2/753/1998/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2016 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі СЕМЕНЧЕНКО Я.А.

за участю

позивач не з'явився;

відповідач не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Банк національний кредит») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1) про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору банківського вкладу «Депозит у листопаді» та договору про внесення змін, відповідач передав, а позивач прийняв на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 700 000 грн. з нарахуванням процентів на суму вкладу в розмірі 25% річних з правом дострокового розірвання договору зі сплатою відсотків у розмірі 2% річних.

04 лютого 2015 відповідач звернувся до позивача із заявою про дострокове розірвання договору за наслідком якого банк повинен був сплатити проценти за ставкою 2% річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку, водночас 16 лютого 2015 року між сторонами укладено договір про внесення змін до депозитного договору, відповідно умов якого банк прийняв на себе зобов'язання сплатити відповідачу суму нарахованих процентів без застосування перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою.

Під час перевірки вчинених договорів Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Банк національний кредит» був виявлений, зокрема і наведений договір про внесення змін до депозитного договору, укладений з відповідачем, який є нікчемним. У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого вважаючи, укладений договір нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», просив застосувати наслідки нікчемності правочину та стягнути з відповідача надмірно нараховані відсотки у розмірі 51 958,35 коп.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак його представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у заяві позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, при цьому його представником надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, однак належних та допустимих доказів поважності наявних причин стосовно неявки до суду до нього не додано.

Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 листопада 2014 року між ПАТ «Банк національний кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № DF1604/2014-1 банківського вкладу «Депозит у листопаді», відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав, а ПАТ «Банк національний кредит» прийняв грошові кошти в сумі 1 000 000 грн. до 10 листопада 2016 року з нарахуванням процентів на суму вкладу в розмірі 25% річних та з правом дострокового розірвання договору зі сплатою відсотків у розмірі 2% річних.

Відповідно до ст. 1058 Цивільного Кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 663 ЦК України).

04 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про дострокове розірвання договору, в результаті чого відповідно до п. 3.7. депозитного договору, позивач повинен був сплатити відповідачу проценти за ставкою 2,0% річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.

Разом з тим, 16 лютого 2015 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до Депозитного договору, відповідно до умов якого банк прийняв на себе зобов'язання сплатити ОСОБА_1 суму нарахованих процентів без застосування перерахунку нарахованих процентів за зниженою відсотковою ставкою.

Згідно із ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Водночас, на підставі постанови Правління Національного банку України від 05 червня 2015 року №358 «Про віднесення ПАТ «Банк національний кредит» до категорії неплатоспроможних» розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк національний кредит» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації з 08 червня 2015 року по 07 вересня 2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк національний кредит» Онищука Д.В.

03 липня 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк національний кредит» призначено Паламарчука В.В.

Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2015 року №563 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Банк національний кредит» з 31 серпня 2015 року.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 серпня 2015 року №159 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк національний кредит» з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною першою статті 3 зазначеного Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог.

Нормами ч. 4 ст. 38 зазначеного Закону передбачено, що Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів, вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами та має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Зі змісту наведених норм вбачається, що Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

Проведеною перевіркою договору про внесення змін від 16 лютого 2015 року до депозитного договору банківського вкладу «Депозит у листопаді» №DF1604/2014-1 від 07 листопада 2014 року, укладеного сторонами було виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підстав визначених у п. 1 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

18 листопада 2015 року на виконання вказаних положень позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про нікчемність договору про внесення змін від 16 лютого 2015 року до депозитного договору банківського вкладу «Депозит у листопаді» №DF1604/2014-1від 07 листопада 2014 року та повернення коштів у розмірі 51 958,35 грн., однак дана вимога залишилася без виконання.

З врахуванням наведених обставин та положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд дійшов висновку, що укладення 16 лютого 2015 року договору про внесення змін до договору від 07 листопада 2014 року є відмовою банку від власних майнових вимог, оскільки внаслідок незастосування банком перерахунку нарахованих відсотків із 25% нарахованих до 2% передбачених договором банківського вкладу до внесення до нього змін стало те, що відповідачу було виплачено 51 958,35 грн., а відтак відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначений договір від 16 лютого 2015 року про внесення змін є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

А відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем та перевіреного судом, різниця між сумою процентів по вкладу, які були виплачені за договором від 16 лютого 2015 року (за нікчемним правочином) та нарахованих процентів, які мали б нараховуватись за договором за звичайних умов, складає 51 958,35 грн.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі. У зв'язку з викладеним суд стягує з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 51 958,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. 37, 38, 47, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», стст. 216, 633, 1058 Цивільного кодексу України та стст. 10, 60, 61, 88, 208, 209, 212, 218 Цивільного процесуального кодексу Украйни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Публічному акціонерному товариству «Банк національний кредит» (код ЄДРПОУ 20057663) грошові кошти у розмірі 51 958 грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» (код ЄДРПОУ 20057663) витрати по сплаті судового збору в сумі 1 218 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.