Головуючий у 1 інстанції - Дідоренко А.Е.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року справа №417/3033/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Марківського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2016 р. у справі № 417/3033/16-а (головуючий І інстанції Дідоренко А.Е.) за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправними дій (бездіяльності) управління та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку одноразової компенсації та виплати недоотриманої позивачем суми,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (на далі – позивач, апелянт) звернулась до Марківського районного суду Луганської області із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області щодо перерахунку та виплати одноразової компенсації недоотриманої позивачем суми по втраті годувальника ОСОБА_3, учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В обґрунтування позову зазначено наступне, є дружиною померлого громадянина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліда 2 групи. В зв'язку з чим позивач звернулася до управління провести виплату одноразової компенсації за втрату годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

Начальником УПСЗН Марківської райдержадміністрації повідомлено, що постановою КМУ від 14.05.2015 року №285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розмір одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям, які втратили годувальника в розмірі 7586 грн., яка і була їй нарахована та сплачена.

Позивач вважає дії управління неправомірними так як відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796, позивачу як дружині померлого громадянина із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії передбачена компенсація за втрату годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, тому вона звернулася до суду з даним позовом для перерахунку та виплати одноразової компенсації.

Постановою Марківського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Марківської районної державної адміністрації Луганської області про визнання протиправними дій (бездіяльності) управління та зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку одноразової компенсації та виплати недоотриманої позивачем суми - було відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що Постановою КМУ від 14.05.2015 р. №285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ» встановлено: Установити такі розміри виплат, передбачених ст.ст. 36, 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»: одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого: сім’ям, які втратили годувальника 7586 грн.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796, позивачу як дружині померлого громадянина із числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії передбачена компенсація за втрату годувальника у розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб 111-ЕД №276561 від 13.01.1990 року (а.с.23).

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 2 групи, що підтверджується довідкою МСЕК.

11 березня 2015 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 Згідно з експертним висновком Центральної межвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 29.05.2015 року №2461 призвело до смерті пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, про що видана довідка від 29.05.2015 р. №2461 (а.с.24).

09 серпня 2016 року позивачка звернулась з письмовою заявою до Начальником УПСЗН Марківської райдержадміністрації щодо перерахунку суми компенсації у відповідності та на підставі вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».(а.с.8)

Начальником УПСЗН Марківської райдержадміністрації повідомлено, що постановою КМУ від 14.05.2015 року №285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено розмір одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям, які втратили годувальника в розмірі 7586 грн., яка і була їй нарахована та сплачена.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначається Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст. 48 Закону № 796-XII (в редакції яка діяла на момент спірних правовідносин) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого, щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 62 Закону № 796-XII роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Статтею 63 Закону № 796-XII передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

Міністерство праці і соціальної політики України, як головний розпорядник коштів, забезпечує через місцеві органи соціального захисту населення виплату одноразової компенсації громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, на які затверджені кошториси і які розраховані згідно постанов Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі пп.4 п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 №649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлено розміри виплат одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою: дітям-інвалідам - 1264 грн.; сім'ям, які втратили годувальника, - 7586 грн.; батькам померлого - 3792 грн.

Постановою КМУ №285 від 14 травня 2015 року визнано такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2007 №649 "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зі змінами «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Постановою КМУ №285 від 14 травня 2015 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» установлено такі розміри виплат, передбачених ст.ст.36 і 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітям-інвалідам, сімям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких повязана з Чорнобильською катастрофою, батькам померлого:

- інвалідам I групи - 379,3 гривні;

- інвалідам II групи - 284,4 гривні;

- інвалідам III групи - 189,6 гривні;

- дітям-інвалідам - 1264 гривні;

- сім'ям, які втратили годувальника, - 7586 гривень;

- батькам померлого - 3792 гривні.

Розміри одноразової компенсації, яка виплачується особам на яких розповсюджується дія Закону № 796-XII, встановлюється цим нормативним актом.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня - управління соціального захисту населення, беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, як це передбачено ст. 51 Бюджетного кодексу України.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 закріплено, що в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Відповідно до положень Закону № 796-XII визначення порядку та розмірів соціальних виплат віднесено до відання Кабінету Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 визначено, що Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», встановлений розмір одноразової компенсації інвалідам І І групи в сумі 284,4 гривні.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» у 2015 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-XII, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На даний час вищезазначені прикінцеві положення та постанова Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», є діючими та не визнані неконституційними.

Отже, вищевикладене підтверджує що повноваження Кабінету Міністрів України на визначення розміру одноразової компенсації були реалізовані.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової компенсації як дружині, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою в розмірі, що встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року № 285 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України.

Таким чином, враховуючи те, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності законних підстав для виплати позивачу компенсації в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та правомірно нарахував та виплатив позивачу одноразову компенсацію як дружині, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Марківського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2016 р. у справі № 417/3033/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Марківського районного суду Луганської області від 03 жовтня 2016 р. у справі № 417/3033/16-а - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя-доповідач:                                                             ОСОБА_1          

Судді:            І.В.Сіваченко

                                                                                           ОСОБА_4