Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2016 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Ізмайлової Т.Л., Євтушенко О.І., Мостової Г.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстрації, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Царичанського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Сало Вікторія Володимирівна, відділ Державної виконавчої служби Царичанського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання недійсним свідоцтва про придбання житлового будинку з прилюдних торгів, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року про залишення зустрічного позову без розгляду,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення та зняття з реєстрації.

У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання недійсним свідоцтва про придбання житлового будинку з прилюдних торгів.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 залишено без розгляду.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Залишаючи зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач ОСОБА_5 не з'явилася в судові засідання, призначені на 26 листопада 2015 року та 17 грудня 2015 року, будучи повідомленою належним чином про день, час і місце розгляду, заяв про розгляд справи у її відсутність не направляла.

Так, судами встановлено, що інтереси позивача ОСОБА_5 представляють представники ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Також судами встановлено та вбачається із матеріалів справи, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 та її представники жодного разу не з'явилися у призначені дати судового засідання, а саме: 10 червня 2015 року, 23 червня 2015 року, 09 липня 2015 року, 09 вересня 2015 року, 13 жовтня 2015 року, 10 листопада 2015 року, незважаючи на те, що ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду.

Як на підставу своїх неявок у ці судові засідання позивач ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_7 до початку судових засідань, які були призначені на вказані вище дати, подавали письмові клопотання про відкладення та перенесення розгляду справи на інший час з причин хвороби ОСОБА_5, зайнятості представника в іншому судовому процесі, але доказів тривалої хвороби ОСОБА_5, а також зайнятості представника у інших судових засіданнях надано не було.

Крім того, ОСОБА_5 не з'явилася в судове засідання, які були призначені на 26 листопада 2015 року на 10:00 год. та на 17 грудня 2015 року 14:00 год., при цьому позивач та її представник ОСОБА_7 також подали до суду заяви про перенесення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представників у інших судових засіданнях.

Частиною 3 ст. 27 ЦПК України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений позивач за зустрічним позовом ОСОБА_5 не з'явилася на судове засідання, призначене на 26 листопада 2015 року та повторно не з'явилася на судове засідання, призначене 17 грудня 2015 року і від неї не надходила заява про розгляд справи за її відсутності.

Доводи касаційної скарги про порушення судами норм процесуального права щодо залишення зустрічного позову без розгляду є необґрунтованими, оскільки неявки позивача та її представників у судові засідання призвели до фактично затягування розгляду справи понад розумні строки, передбачені ст. 157 ЦПК України.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ухвали судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних ухвал відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_9 відхилити.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 17 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2016 року про залишення зустрічного позову без розгляду залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Т.Л. Ізмайлова

О.І. Євтушенко

Г.І. Мостова