РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.09                                                                                 Справа № 19/126

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання       Мелехової О.С., розглянув матеріали справи за позовом

Державного підприємства „Пансіонат „Ізумруд””, м.Севастополь

до Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля”, м.Лисичанськ Луганської області

про стягнення 43666 грн. 00 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Воротилов Є.Є., довіреність № 144 від 25.03.2009;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача боргу за договором купівлі-продажу від 28.05.2007 № 11 в сумі 43666 грн.

Між Державним підприємством „Пансіонат „Ізумруд”” (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством „Лисичанськвугілля” (відповідачем) 28.05.2007 був укладений договір про умови реалізації туристичних послуг по оздоровленню (путівок) в ДП „Пансіонат „Ізумруд”” № 11 (далі –договір), за умовами якого відповідач –Покупець, заявляє необхідну кількість путівок на туристичні послуги для відпочинку на оздоровчий сезон 2007 з метою оздоровлення відпочиваючих з урахуванням кліматолікування, а позивач –Постачальник, гарантує покупцю надання послуг із заявленої кількості на оздоровчий сезон 2007 згідно Додатку № 1.

Відповідно до п.1.3 договору вартість путівок оформлюється додатковою угодою до договору (Додаток № 1).

Як вбачається з п.п.2.1.2-2.1.3 договору постачальник здійснює прийом, розташування та обслуговування відпочиваючих, направляємих покупцем, у відповідності з наявними правилами для Державного підприємства „Пансіонат „Ізумруд”” (Додаток №2) та договором в межах отриманої 100% передплати.

Не здійснює приймання відпочиваючих по путівкам покупця без 100% передплати по цінам зазначеним у (Додатку № 1).

Покупець, згідно п.п.2.2.2 здійснює 100% передплату за туристичні послуги за графіком, зазначеним у Додатку № 1.

У розділі 3 „Порядок взаєморозрахунків” сторони передбачили, що ціни на туристичні послуги (путівки) є договірними та обумовлюються Додатком № 1 до договору.

Оплата за путівки на туристичні послуги здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника згідно графіка погашення заборгованості обумовленого у Додатку № 1, та рахунків наданих покупцю постачальником.

На виконання умов договору відповідачем було заявлено необхідну кількість путівок на туристичні послуги для відпочинку на оздоровчий сезон 2007 року та сторонами був складений та підписаний Додаток № 1 до договору від 28.05.2007, згідно якого відповідач зобов’язався здійснити у вигляді авансових платежів оплату туристичних послуг за 2007рік.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором у повному обсязі про, що свідчать надані відповідачем заявки (а.с.37-42), відривні талони до путівок (а.с.19-23, 27-32) та підписані накладні й акти виконаних робіт по реалізації путівок (а.с.43-57) на суму –102774 грн.

У відповідності до п.3.2 договору позивач виставив відповідачу рахунки.

Відповідач в свою чергу повної оплати за надані послуги не здійснив, здійснив лише часткову оплату в сумі 59008 грн. та станом на 29.08.2007 за ним утворилась кредиторська заборгованість в сумі –43766 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань за договором, позивач 17.06.2008 направив йому претензію № 494 від 14.06.2008 з вимогою сплатити борг, на яку відповіді не отримав, але відповідач перерахував 100 грн., на підставі чого борг складає –43666 грн.

У зв’язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.07.2009 суддею Фоновою О.С. було порушено провадження по справі.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області –в.о. голови суду від 31.07.2009 справу передано на розгляд судді Косенко Т.В.

Відповідач надіслав до канцелярії суду 30.07.2009 відзив від 27.07.2009 № 01/1-853, в якому повідомив, що основний борг Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля” перед Державним підприємством „Пансіонат „Ізумруд”” складає 43666 грн., який він визнає у повному обсязі.

Тобто відповідачем визнаний позов, ці дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

17.08.2009 позивач у судовому засіданні повідомив, що відповідач, після подання позовної заяви, заборгованість не погашав.

Відповідач знову не скористався наданим йому правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного  представника у судовому засіданні, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення розгляду справи, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п.19) ... дана відмітка, за умови, що її оформлено  відповідно до вимог п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, станом на час розгляду справи.

Відповідач позов не оспорив, доказів перерахування заборгованості не надав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із норм ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

              При зустрічному  виконанні  зобов'язання  сторони  повинні виконувати  свої  обов'язки  одночасно,  якщо  інше не встановлено договором,  актами цивільного законодавства,  не випливає із  суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

              Сторона, яка  наперед  знає,  що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

             Якщо  зустрічне  виконання  обов'язку  здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання. Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору про умови реалізації туристичних послуг по оздоровленню (путівок) в Державному підприємстві „Пансіонат „Ізумруд” № 11 від 28.05.2007 позивачем було реалізовано путівок на суму 102774 грн., тобто на суму фактично наданих послуг.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, відповідно до п.3.2 договору не оплатив у повному обсязі надані послуги. Здійснив лише часткову оплату на суму 59108 грн. 00 коп., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 43666 грн. 00 коп., що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи.   

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання  заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилась та складає 43666 грн. 00 коп.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 17.08.2009 за згодою представника позивача були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області     

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Лисичанськвугілля”, Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Малиновського, б.1, код 32359108 на користь Державного підприємства „Пансіонат „Ізумруд””, м.Севастополь, Севастопольська зона ПБК, № 13, код 339656427043 –суму основного боргу за договором про умови реалізації туристичних послуг по оздоровленню (путівок) в ДП „Пансіонат „Ізумруд” № 11 від 28.05.2007 у розмірі 43666 грн. 00 коп., державне мито у сумі 436 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312 грн. 50 коп., видати наказ.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 25.08.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко

Помічник судді                                                                                С.А.Кулешова