УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "08" вересня 2009 р. | Справа № 16/810 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Власенко Н.В., довіреність № 154 від 11.03.2009р.;
від відповідача: Завадський В.Б., довіреність №455 від 08.05.2009р.;
розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Прожектор" (м.Малин)
до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)
про стягнення 426913,75грн. (згідно заяви про збільшення розміру позовнихвимог)
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 418295,48грн., з яких: 363206,25грн. боргу згідно договору купівлі-продажу №63/А від 20.01.2006р., 46966,54 грн. інфляційних нарахувань, 8122,69 грн. 3% річних.
25.08.2009р. на адресу господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 426913,75грн., з яких: 363206,25грн. - сума основного боргу; 10869,13грн. - 3% річних; 52838,34грн. - інфляційні.
Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на збільшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом та ухвалюється вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 426913,75грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог за №755 від 19.08.2009 року. На виконання вимог ухвали суду від 11.08.2009р. надав акт звірки розрахунків станом на 01.07.2009р., підписаний представниками та скріплений печатками обох сторін. Також представник позивача повідомив, що під час розгляду справи в господарському суді відповідач 01.09.2009р. частково сплатив основний борг у розмірі 9507,60грн, на підтвердження чого надав банківську виписку (а.с.62), тому просить припинити провадження у справі в цій частині.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнає.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,
ВСТАНОВИВ:
20 січня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством "Прожектор" (Продавець, позивач) та Дочірнім підприємством "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу №63/А, за умовами якого Продавець зобов'язався відповідно до специфікації (додаток №1), та ескізів, які надає покупець, (додаток №2), передати у власність "Покупцю" знаки дорожні, а Покупець зобов'язується прийняти товар, і оплатити його вартість (п.1.1.).
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 391441,69грн., що підтверджується видатковими накладними №384 від 05.07.2006р, №ПР-138 від 09.04.2008р, №ПР-167 від 17.04.2008р., №ПР-163, №ПР-164 від 16.04.2008р., №ПР-367 від 02.09.2008р., №ПР-327 від 05.08.2008р., №ПР-244 від 13.06.2008р., №ПР-263 від 26.06.2008р., №ПР-269 від 27.06.2008р., №ПР-442 від 10.10.2008р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМИ №850397 від 05.07.2006р., серії ЯПБ №383857 від 09.04.2008р., серії ЯОЦ №570731 від 17.04.2008р., серії ЯОН №750080 від 16.04.2008р., серії ЯПБ №383929 від 02.09.2008р., серії ЯНА №179624 від 04.08.2008р., серії ЯОЧ №208113 від 05.06.2008р., серії ЯОГ №734575 від 26.06.2008р., серії ЯОТ №376696 від 09.10.2008р. (а.с.10-29).
Відповідно до п.2.1 Договору, асортимент й кількість товару визначаються в специфікаціях, підписаних двома Сторонами, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п.6.1;6.2 Договору Покупець оплачує на протязі 10 (десяти) банківських днів після отримання рахунку - 20% вартості заявленого товару, згідно специфікації та ескізів. Суму, що залишилась, Покупець переказує на рахунок продавця протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати одержання товару. Дата одержання товару вважається дата його передачі Перевізником Покупцеві.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому товару виконав частково.
В зв'язку із неповним проведенням розрахунків за поставлений товар позивач направив на адресу відповідача претензію від 13.04.2009р. за №288/юр (а.с.30) з вимогою оплатити суму боргу в розмірі 363206,25грн., однак відповідач залишив її без відповіді та задоволення.
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриману продукцію в сумі 363206,25грн.
Під час розгляду справи в господарському суді відповідач 01.09.2009р. частково сплатив основний борг у розмірі 9507,60грн, що підтверджується банківською випискою (а.с.62), та про що не заперечили представники сторін у судовому засіданні.
Тому, відповідно до ч.1-1 ст.80 ГПК України суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 9507,60грн. за відсутністю предмету спору.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Як передбачено ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 353698,65грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просить господарський суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов’язання на підставі ст.625 ЦК України 52838,34грн. інфляційних та 10869,13грн. 3%річних.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок річних (а.с.31,57), суд вважає, що 3% річних нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача 52838,34грн. інфляційних, то суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідно суми. Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру збитків, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.
Згідно Рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р від 03.04.1997р. у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідно місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.57 на звороті), позивач при здійсненні розрахунку інфляційних не врахував індекс інфляції за липень місяць 2009 року, тому суд, виходячи із суми основного боргу, самостійно обраховує інфляційні, які за період з 01.05.2009р. по 31.07.2009р. складають 5462,24грн. при наступному розрахунку: 363206,25грн. (сума боргу) х 1,005 (індекс інфляції за травень) х 1,011 (індекс інфляції за червень) х 0,999 (індекс інфляції за липень) - 363206,25грн. = 5462,24грн.
Отже, розмір інфляційних, який підлягає задоволенню, складає 52428,78грн.; вимоги в частині стягнення інфляційних в сумі 409,56грн. (52838,34грн. - 52428,78грн.) необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів погашення заборгованості та заперечень проти позову не надав, представник в судовому засіданні підтвердив наявність заборгованості.
Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Прожектор" обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково на суму 416996,56грн., з яких: 353698,65грн. основного боргу, 52428,78грн. інфляційних та 10869,13грн. 3% річних.
В частині стягнення 9507,60грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.
В частині стягнення інфляційних у розмірі 409,56грн. суд відмовляє.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 655, 692, ЦК України, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, 75, код ЄДРПОУ 32008278):
на користь Відкритого акціонерного товариства "Прожектор" (11603, м.Малин, вул. Фрунзе, 36, код ЄДРПОУ 14307825):
- 353698,65грн. основний борг;
- 10869,13грн. 3% річні;
- 52428,78грн. інфляційні;
- 4265,04грн. витрат по сплаті державного мита;
- 312,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 9507,60грн. основного боргу за відсутністю предмету спору.
4. В позові відмовити в частині стягнення 409,56грн. інфляційних.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя | Соловей Л.А. |
Віддрукувати 3прим:
1 - до справи;
2,3 - сторонам