Справа №22-а-2134/08 Головуючий в першій інстанції, суддя - Кошелєв В.І.
Доповідач, суддя - Кірюхіна М.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Новікова Р.В.
Суддів - Кірюхіної М.А. Сокол B.C.
При секретарі - Іванові О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дій і зобов'язання вчинити певні дії. за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання неправомірними дій в частині відмови підвищити йому пенсію на 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог Закону України „Про соціальний захист прав дітей війни".
Вимоги позивач мотивує тим, що він отримує пенсію за віком, має статус „дитина війни'" і згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення пенсії на 30 % від мінімальної пенсії за віком. Вважає, що на підставі Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року відповідач зобов'язаний з вказаної дати здійснити відповідне підвищення. На його звернення про здійснення підвищення відповідачем було відмовлено.
Представник відповідача в запереченнях на позов посилається на відсутність на теперішній час механізму призначення та виплати спірної надбавки.
Постановою Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2007 року позов задоволено.
На вищевказану постанову суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, як таку, що прийнято з порушенням вимог матеріального і процесуального права, і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Доводи апелянта зводяться до того, що механізм призначення та виплати спірної надбавки відсутній. Крім того, законодавством не визначено поняття „мінімальна пенсія за віком".
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 представника Управління Пенсійного фонду у Бахчисарайському районі Устюжанінову О.В. проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та законодавству.
Так. із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, є пенсіонером за віком, і відповідно до ст.. 1 згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на пільги , встановлених для дітей війни. Це право не оспорюється відповідачем та підтверджується довідкою № 166 від 26 січня 2006 року, виданой начальником Бахчисарайського Управління праці та соціального захисту населення, має право користуватися пільгами відповідно до ( а.с.4, 12). Згідно ст.6 цього закону він має право на отримання 30% надбавки до пенсії. Відповідно до довідок №8434 та №8433 позивач має право користуватися пільгами відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007рік» дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» призупинена. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року зупинення дії цієї норми визнано неконституційним.
В серпні 2007 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату 30% надбавки до пенсії з дня набрання чинності Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007року . 23 серпня 2007року відповідач відмовив позивачу в задоволенні іх заяв, посилаючись на відсутність відповідного механізму виплат надбавок до пенсії.
Відповідно до ст.3 Закону України ..Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Свропейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції „Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При розгляді справи „ОСОБА_2 проти України" Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату набавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство.
Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні, та положення частини 1 статті 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реаіізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто, посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків, не повинні прийматися до уваги.
Тому доводи апеляційної скарги про відсутність фінансових можливостей держави для здійснення підвищення пенсії колегія суддів не приймає до уваги.
Оскільки правові положення, які передбачають виплату підвищення пенсії дітям війни, є чинними, тобто не скасовані, не змінені, і позивачі, які є дітьми війни, мають право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Посилання апелянта на нечіткість та відсутність механізму виплат спірних сум, а також відсутність коштів у бюджеті не можуть бути прийнятими до уваги, оскільки в Законі України „Про соціальний захист дітей війни" законодавцем визначений порядок та органи, на які покладений обов'язок виконувати виплати державної соціальної підтримки дітей війни та встановлені джерела фінансування цих виплат.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає правильною постанову суду про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Бахчисарайському районі проводити доплату до пенсії позивачу з 09.07.2007 року у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 198. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах.-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
Постанову Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 04 грудня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.