УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
від "01" вересня 2009 р. Справа № 18/1006
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Соловей Л.А.
судді
за участю представників сторін:
від позивача: Вигівська О.В. - довіреність б/н від 20.05.2009р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Трубосталь" (м.Коростень)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)
про стягнення 8217,23грн.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 8217,23грн., з яких: 7497,49грн. основного боргу за відвантажену металопродукцію та 719,76грн. інфляційних.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на виконання вимог ухвали господарського суду від 06.08.2009р. надав довідку №0173/ж від 01.09.2009р. про те, що станом на час розгляду справи сума основного боргу не змінилась та складає 7497,49грн.
Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить реєстр господарського суду Житомирської області від 10.08..2009р. на відправку рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення, а.с.71).
Ухвали господарського суду Житомирської області направлялись на юридичну адресу відповідача (зазначену в позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, отриманого по запиту господарського суду до державного реєстратора Житомирської райдержадміністрації, відповідно до якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку ЗАТ "Трубосталь" у позовній заяві вказав адресу відповідача АДРЕСА_1, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
ВСТАНОВИВ:
На підставі усної домовленості ЗАТ "Трубосталь" (позивач) відвантажив ФОП ОСОБА_2 (відповідач) металопродукцію на загальну суму 14735,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН4-41.000793 від 21.07.2008р., №РН4-41.001048 від 26.08.2008р., №РН4-41.001234 від 15.09.2008р., №РН4-41.001293 від 23.09.2008р., №РН4-41.001331, №РН4-41.001534 від 25.09.2008р., (а.с.11-16).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково на суму 7238,00грн., в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 7497,49грн.
Позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№0214/ж від 16.12.2008р. з вимогою сплатити заборгованість, яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Наявність заборгованості в сумі 7497,49грн. не заперечується відповідачем, що вбачається із акту звірки розрахунків станом на 01.08.2009р., підписаним представниками та скріплений печатками обох сторін (а.с.72).
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують правовідносини з купівлі-продажу металопродукції, які оформлені видатковими накладними, сума боргу за якими становить 7497,49грн., що стверджується наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями представника позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності з ч.1, п.1 ч.2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
У даному випадку сторонами інший строк оплати товару не визначений.
Матеріали справи свідчать, що відповідач прийняв товар, а, отже, у нього виникло зобов'язання його оплатити.
Часткову оплату проведено, однак повну ціну переданого товару відповідач не сплатив.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Фактично відповідач своє зобов'язання належним чином не виконав (в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне).
За таких обставин позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7497,49грн. основного боргу, позовна вимога у цій частині є обґрунтованою), а судом першої інстанції правомірно її задоволено.
Крім того, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 719,76грн. інфляційних.
Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції, нараховані проценти річних, залежно від розміру встановленого договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача (а.с.6), перевірених господарським судом, сума інфляційних складає 719,76грн.
Приписами ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач заперечень проти позову та доказів сплати заборгованості станом на час розгляду справи не надав, розрахунок інфляційних не спростував.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі до ч.1, 2 ст.173, ч.1 ст.175, 193 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 625, 639, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1)
на користь Закритого акціонерного товариства "Трубосталь" (11500, м.Коростень, вул. Шатращанська, 65, код ЄДРПОУ 13548581):
- 7497,49грн. основного боргу;
- 719,76грн. інфляційних;
- 102грн. витрат по сплаті державного мита;
- 315грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати:
з прим.