АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1268/16 Справа № 197/1111/16-к Слідчий суддя - Леонідова О.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді – доповідача Коваленко В.Д.,

суддів Васецької В.В., Кондакова Г.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Пиріч Н.А.,

прокурора Дорошенко А.В.,

захисника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Широківського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянство України, мешкаючого за адресою: вул. Ухтомського, 31/315, м. Кривий Ріг, не маючого судимості,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Широківського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року було задоволено клопотання слідчого Широківського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України. Строк запобіжного заходу ухвалою суду визначено до 04 грудня 2016 року.

Згідно пред’явленої підозри, що 05.10.2016 року ОСОБА_4, дізнавшись, що в домоволодінні за місцем проживання ОСОБА_5 в будинку №26 по вул. Загребельна в с. Веселий Став Широківського району, може зберігатися значна сума грошових коштів, з корисливих мотивів, вирішив заволодіти вказаними коштами. Цього ж дня з метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 вступив у попередній зговір з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3, спрямований на спільне заволодіння майном ОСОБА_5 шляхом нападу із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я. В результаті спільних злочинних дій, діючи згідно раніше розподілених ролей у вчиненні злочину, з метою відкритого заволодіння майном ОСОБА_5, надівши маски та рукавички, взявши з собою електрошокер та пістолет травматичної дії, безперешкодно, через не зачинені ворота зайшли у двір, тим самим незаконно проникли на територію домоволодіння ОСОБА_5, де зустріли ОСОБА_8, яка побачивши вказаних осіб в масках та зі зброєю, почала тікати в напрямку житлового будинку. Після чого ОСОБА_7 з метою подолання волі потерпілої до опору з пістолета травматичної дії, здійснив один постріл у бік ОСОБА_8, яка реально сприймаючи загрозу своєму життю та здоров’ю почала бігти у двір, а ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 почали її переслідувати, однак остання добігла до господарської будівлі, де знаходився її чоловік ОСОБА_5, та разом з ним зачинились у вказаній будівлі. ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 продовжуючи реалізовувати свій спільний злочинний умисел проникли через не зачинені вхідні двері до будинку №26 по вул.Загребельна с. Веселий Став Широківського району Дніпропетровської області де в кімнаті з меблевої стінки викрали грошові кошти на загальну суму 700грн. Таким чином злочинними діями ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_5П, та ОСОБА_8 було спричинено матеріального збитку. Умисні дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із проникненням у житло.

Мотивуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав на наявність обґрунтованої підозри у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, наявність встановлених ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а саме про те, підозрюваний може вчинити незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Крім того слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_3 звільнився з місць позбавлення волі за вчинення тяжкого корисливого злочину проти власності, не розкаявся, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив особливо тяжкий корисливий злочин. Також в обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_3 не працює, не навчається, не одружений, міцні соціальні зв’язки відсутні, існують ризики, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому слідчий суддя вважав доцільним застосувати щодо ОСОБА_3 виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме він спроможний запобігти ризикам зазначеним у клопотанні слідчого.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення слідчого судді.

В обґрунтування своєї апеляції, захисник посилається на те, що висновки слідчого судді є надуманими, необґрунтованими і нічим не підтвердженими, оскільки, на його думку, протокол затримання підозрюваного складено з грубими порушеннями, протокол допиту розпочав один слідчий, а закінчив інший, слідча дія – впізнання підозрюваного ОСОБА_3 свідком була проведена без участі захисника. Крім того вважає, що слідчим суддею не було враховано, що підозрюваний має постійне місце проживання, живе в цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину від цивільної дружини.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши надані матеріали за клопотанням слідчого та матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 183 КПК України, - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до викладених вимог кримінального процесуального закону, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого, що також відповідає правовим позиціям ЄСПЛ.

Апеляційним переглядом встановлено, що 06 жовтня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040610000495 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 3 ст. 187 КК України.

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 04 грудня 2016 року.

Апеляційним переглядом встановлено, що при обрані запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, слідчим суддею досліджено обставини у повному обсязі, необхідному для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, які відповідають матеріалам кримінального провадження. Об’єктивно взято до уваги дані про особу ОСОБА_3, вагомість доказів щодо обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення. Також слідчим суддею перевірено наявність ризиків, визначених у клопотанні слідчого, враховано суспільний інтерес, спосіб, характер і зухвалість вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, слідчий суддя виходив з того, що прийняте рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Колегія суддів вважає вірним висновок слідчого судді, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти наявним ризикам у кримінальному провадженні, адже санкція ч. 3 ст. 187 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років, а відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України даний злочин є особливо тяжким.

Слідчий суддя, перевіряючи законність і обґрунтованість клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухав думку учасників процесу, дослідив фактичні обставини та матеріали кримінального провадження.

Також слідчий суддя об’єктивно взяв до уваги дані про особу ОСОБА_3, врахував його вік, соціальні зв’язки та родинні стосунки, наявність обґрунтованої підозри щодо нього, ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. І це вказує на недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, тому слідчий суддя зробив вірний висновок, що обраний запобіжний захід буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка йому загрожує та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов’язаного з триманням під вартою.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, можливої міри покарання, яка йому загрожує та наявності ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу не пов’язаного з реальним позбавленням волі.

Доводи захисника про позитивні особисті дані її підзахисного хоча і мають певне місце, однак самі по собі не є підставою для обрання більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що слідчим суддею допущено помилку при визначенні строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України - строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У відповідності до частини другої цієї статті, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого – з моменту затримання.

Згідно з ч. 5 ст. 115 цього ж Кодексу, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.

Як вбачається із наданих матеріалів, ОСОБА_3 був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення 05 жовтня 2016 року, а протокол про затримання було складено лише 06 жовтня 2016 року. Тому встановлений чинним кримінальним процесуальним законом строк тримання його вартою року починається з 05.10.2016 та закінчується 03 грудня 2016 року.

При постановленні оскаржуваної ухвали слідчого судді вказані обставини і вимоги закону не були прийняті до уваги, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і слугує підставою для скасування судового рішення, яким було визначено строк тримання під вартою до 04 грудня 2016 року, тобто більш ніж 60 днів з моменту реального затримання ОСОБА_3

Отже, колегія суддів, дійшла висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді на підставі ч. 1 ст. 412 КПК України у зв'язку із допущеними порушеннями кримінального процесуального закону та постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання слідчого та застосувати у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 грудня 2016 року і вважає, що саме цей запобіжний захід зможе запобігти наявним ризикам та виключає можливість застосування щодо підозрюваного менш тяжких запобіжних заходів, на яких наполягала сторона захисту.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Широківського районного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2016 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою – скасувати.

Постановити нову ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області, якою клопотання слідчого СВ Широківського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_10про застосування до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити - застосувати до ОСОБА_3, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03 грудня 2016 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду: