Судове рішення #6047513
17/1828

                                   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


"15" вересня 2009 р.                                                     м. Черкаси                                  Справа №  17/1828


Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Самсоненко Р.В., Якубовська В.В. - по довіреності,

          відповідача –не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/1828  


за позовом

відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія»

до

товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш»

про

стягнення 159 557,25 грн.,

                                                                             ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська гірничо-металургійна компанія»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш» (далі-відповідач) 159 557,25 грн. заборгованості, з яких: 152 627,53 грн. основної заборгованості, 5 336,53 грн. інфляційних та 1 593,19 грн. - 3 % річних.

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткових накладних № ЧФ-0000035 від 08.09.2008 року, № ЧФ-0000044 від 09.09.2008 року, № ЧФ-0000110 від 24.09.2008 року, № ЧФ-0000138 від 30.09.2008 року, № ЧФ-0000199 від 08.10.2008 року, № ЧФ-0000317 від 21.10.2008 року, № ЧФ-0000324 від 22.10.2008 року.

В судовому засіданні 25.08.2009 року представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити.

У зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання 25.08.2009 року суд зобов’язав позивача надати довідку з управління статистики про включення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій на момент розгляду справи.

У судовому засіданні 03.09.2009 року представник позивача позов з підстав викладених в позовній заяві підтримав і просив суд задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 31.08.2009 року місцезнаходження відповідача: (м. Черкаси, вул. 14 Грудня, буд. 8).

На зазначену адресу відповідача двічі направлялись ухвали суду від 17.07.2009 року про порушення провадження у справі, від 25.08.2009 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він без поважних причин в судові засідання 25.08.2009 року, 03.09.2009 року та 15.09.2009 року не з’явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

За клопотанням відповідача № 335 від 03.09.2009 року суд відклав розгляд справи і зобов’язав сторони провести звірку розрахунків, про що скласти відповідний Акт.

Представники позивача в судовому засіданні 15.09.2009 року надали акт звірки взаєморозрахунків та заяву про повернення заяво сплачених судових витрат помилково оплачених двічі.

Заслухавши доводи та пояснення представників позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд  вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 152 627,53 грн., що підтверджується видатковими накладними: № ЧФ-0000035 від 08.09.2008 року, № ЧФ-0000044 від 09.09.2008 року, № ЧФ-0000110 від 24.09.2008 року, № ЧФ-0000138 від 30.09.2008 року, № ЧФ-0000199 від 08.10.2008 року, № ЧФ-0000317 від 21.10.2008 року, № ЧФ-0000324 від 22.10.2008 року (а.с.19-25).

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки ВАТ «Українська гірничо-металургійна компанія»поставило металопродукцію (товар), а ТОВ «Черкаситехномаш»прийняв його, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов’язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов’язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний  передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов’язання виконав, поставивши відповідачу металопродукцію на загальну суму 152 627,53 грн., що підтверджується видатковими накладними № ЧФ-0000035 від 08.09.2008 року на суму 3 983,40 грн., № ЧФ-0000044 від 09.09.2008 року на суму 497,93 грн., № ЧФ-0000110 від 24.09.2008 року на суму 2 900,52 грн., № ЧФ-0000138 від 30.09.2008 року на суму 83 188,66 грн., № ЧФ-0000199 від 08.10.2008 року на суму 59 194,20 грн., № ЧФ-0000317 від 21.10.2008 року на суму 2 833,75 грн., № ЧФ-0000324 від 22.10.2008 року на суму 29,07 грн. (а.с.19-25) та довіреностями серії ЯПИ № 075999/212 від 05.09.2008 року виданою на ім’я Литвин Т.В., серії ЯПИ № 639283/246 від 23.09.2008 року виданою на ім’я Паученко П.П., серії ЯПИ № 639319/282 від 08.10.2008 року виданою на ім’я Юрченкова В.М., серії ЯПИ № 639335/298 від 21.10.2008 року виданою на ім’я Паученко П.П. (а.с.15-18).

Проте, як встановлено судом, відповідач свої зобов’язання по оплаті за отриманий товар не виконав, виставлені позивачем рахунки-фактури (а.с.8-14): № ЧФ-0000053 від 08.09.2008 року на суму 3 983,40 грн., № ЧФ-0000063 від 09.09.2008 року на суму 497,93 грн., № ЧФ-0000113 від 24.09.2008 року на суму 2 900,52 грн., № ЧФ-0000138 від 30.09.2008 року на суму 83 188,66 грн., № ЧФ-0000166 від 07.10.2008 року на суму 59 194,20 грн., № ЧФ-0000226 від 21.10.2008 року на суму 2 833,75 грн., № ЧФ-0000234 від 22.10.2008 року на суму 29,07 грн., не оплатив, його заборгованість станом на момент розгляду справи складає 152 627,53 грн., що підтверджується також Актом звірки розрахунків від 02.12.2008 року (а.с.28), тому суд задовольняє позов в цій частині.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов’язку по оплаті за отриманий товар, коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за поставлений товар, і відповідно з якого моменту необхідно нараховувати 3% річних та інфляційні а невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача були направлені претензії № 02 від 02.12.2008 року (а.с.26) та № 8 від 05.02.2009 року з вимогою сплатити заборгованість в сумі 152 627,53 грн.

Враховуючи отримання відповідачем претензії (вимоги) № 8 саме 05.02.2009 року, що підтверджується штемпелем ТОВ «Черкаситехномаш»за № 47 від 05.02.2009 року, суд вважає, що у позивача з 05.02.2009 року виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов’язань по оплаті за поставлений товар, а в разі його неоплати у семиденний строк (до 11.02.2009 року включно), позивач з 12.02.2009 року має право нараховувати 3% річних та інфляційні за невиконання грошового зобов’язання за весь час прострочення.  

Позивач користуючись своїм правом нараховує інфляційні з 16.02.2009 року по 31.05.2009 року.

     Суд перевіривши порядок нарахування позивачем інфляційних в сумі 5 336,53 грн. за відповідний період, встановив неправильність їх нарахування (після перерахунку –4 273,58 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 4 273,58 грн., в іншій частині позову про стягнення інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

      Період заборгованості

          Сума боргу ( грн.)

Середній індекс інфляції за період

Інфляційне збільшення суми боргу

    16.02.09.-28.02.09.

         152 627,53

               1.000

                      0

    01.03.09.-31.03.09.

         152 627,53

               1.014

                 2 136,79

    01.04.09.-30.04.09.

         152 627,53

               1.009

                 1 373,65

    01.05.09.-31.05.09.

         152 627,53

               1.005

                   763,14

Щодо нарахування позивачем 3% річних в сумі 1 593,19 грн. за період з 16.02.2009 року по 22.06.2009 року, суд також встановив неправильність їх нарахування за відповідний період (після перерахунку –1 317,20 грн.), тому задовольняє позов в цій частині частково в сумі 1 317,20 грн., в іншій частині позову про стягнення 3% річних відмовляє за необґрунтованістю.

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

152 627,53

16.02.09.-28.02.09.

                      13

                     3 %

163,08

(152 627,53*3%*13днів/365)

152 627,53

01.03.09.-31.03.09.

                      31

                     3 %

                        388,89

(152 627,53*3%*31день/365)

152 627,53

01.04.09.-30.04.09.

                      30

                    3 %

                         376,34

(152 627,53*3%*30днів/365)

152 627,53

01.05.09.-31.05.09.

                      31

                    3 %

                       388,89

(152 627,53*3%*31день/365)

Відповідач у наданий судом за його клопотанням термін для звірки розрахунків між сторонами відповідний Акт звірки підписав, та у судове засідання 15.09.2009 року не з’явився. Позивач надав суду направлений на адресу відповідача Акт взаєморозрахунків і квитанцію про його направлення.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 158 218,31 грн., з яких: 152 627,53 грн. основної заборгованості, інфляційних в сумі 4 273,58 грн., 3% річних в сумі 1 317,20 грн. за невиконання зобов’язань по оплаті вартості поставленого товару.

Повернути заяво сплачені позивачем судові витрати –сплачене державне мито в сумі 1 595,58 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог - сплачене державне мито в сумі 1 582,18 грн. та 312,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд


                  ВИРІШИВ:


1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаситехномаш»(м. Черкаси, вул. 14 Грудня, буд. 8, п/р 26006000531001 в Черкаській філії ВАТ КБ «Надра»м. Черкаси, МФО 354916, код ЄДРПОУ 05470561) на користь відкритого акціонерного товариства «Українська гірничо-металургійна компанія» (м. Київ, вул. Баренбойма, буд. 1, п/р 26007006237001 у ВАТ «БАНК КІПРУ»м. Київ, МФО 320940, код ЄДРПОУ 25412086) –152 627,53 грн. основної заборгованості, інфляційних в сумі 4 273,58 грн., 3% річних в сумі 1 317,20 грн., в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 1 582,18 грн. та 312,36 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Повернути позивачу заяво сплачене державне мито в сумі 1 595,58 грн. згідно платіжного доручення № 15971 від 01.07.2009 року та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн. . згідно платіжного доручення № 15970 від 01.07.2009 року.

Видати довідки.


Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                                С.С.Боровик



Повний текст рішення оформлений та підписаний 15.09.2009 року.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація