Справа № 454/2964/15 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 22-ц/783/6602/16 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

У Х В А Л А

про залишення без руху

11 листопада 2016 року м. Львів

Суддя судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області Левик Я.А., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Бурка В.В.» на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19 вересня 2016 року у справі за позовом представника Фермерського господарства «Бурка В.В.» Бурки Валерія Володимировича до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

ухвалою судді судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року апеляційна скарга Фермерського господарства «Бурка В.В.» на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19 вересня 2016 року була залишена без руху, оскільки така містила недолік, а саме для сплати судового збору за подання скарги у відповідності до вимог закону, або подання суду доказів, які б безспірно свідчили про звільнення від сплати судового збору апелянта з посиланням на статтю закону, на підставі якої такий звільнений та надано строк для усунення такого.

Однак, така ухвала не була виконана особою, що подала скаргу у вказаний строк.

Натоміть, представником ФГ «Бурка В.В.» надіслано лист, який надійшов на адресу Апеляційного суду Львівської області 09.11.2016 року, у якому такий просить продовжити строк виконання ухвали від 20.10.2016 року та надати повний розрахунок суми судового збору. Крім цього, в листі представник ФГ «Бурка В.В.» зазначає, що судовий збір по даній справі не сплачується адже право вказане в позові гарантується нормами ст. 56 Конституції України і будь-яке обмеження даного права суперечить нормам Конституції України. Також, зазначає, що йому не зрозуміло, якщо вказуючи в ухвалі розмір судового збору в сумі 1515,80 грн. і стверджуючи, що на підставі п. 13 ч.2 ст. 3 ЗУ «Про судовий збір» фермерське господарство звільнене від сплати судового збору, то яким чином було отримано суму 1515,80 грн., адже 110% помножити на нуль буде нуль.

Однак, доводи зазначені представником ФГ «Бурка В.В.» не слід вважати обґрунтованими, оскільки, як було зазначено в ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року, в Законі України «Про судовий збір» немає суперечності щодо необхідності сплати судового збору по даній справі.

Так, згідно п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Однак, дана норма закону стосується виключно подання позовної заяви та така не стосується подання позивачем апеляційних скарг на судові рішення, оскільки таке прямо передбачено у зазначеній нормі Закону.

Також, слід вказати, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Враховуючи цю норму закону у п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що згідно зі статтею 5 Закону № 3674-VI визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до якої від його сплати звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також деякі категорії осіб, визначені законом, незалежно від виду позову. При цьому позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.

ФГ «Бурка В.В.» ж не відноситься до жодної категорії осіб, які згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях, тому слід відрізняти умови та випадки для звільнення від сплати судового збору зазначені у вказаних статтях.

Враховуючи вищенаведене, хоча судовий збір за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду не справляється, однак такий справляється за подання апеляційної скарги на судові рішення у такій категорії справ.

Дані положення Закону України про судовий збір» та їх роз'яснення в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» жодним чином не суперечать вимогам Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини, зокрема наведеним апелянтом.

Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Щодо посилання представника ФГ «Бурка В.В.» на практику вищих судів, то на даний час відсутня правова позиція Верховного Суду України, прийнята в порядку п.2 ч.1 ст. 355 ЦПК України з вказаного питання, яка б підтверджувала позицію апелянта та була б обов'язковою для застосування судами.

Натомість, як вбачається з практики Європейського суду з прав людини, що стосується судового збору за подання заяв, скарг, оскарження судових рішень, така вказує про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Серед інших, зокрема, п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини Станков проти Болгарії «STANKOV v. BULGARIA» від 12.07.2007 (заява №68490/01).

В даному випадку, таке стягнення судового збору не слід вважати надмірним тягарем, оскільки таке становить незначну суму для юридичної особи.

Крім цього, жодних доводів для задоволення клопотання про продовження строку виконання ухвали апеляційного суду від 20.10.2016 року, апелянтом не наведено, тому таке слід вважати необґрунтованим та теж слід відхилити.

Крім цього, слід зазначити, що ставка судового збору при поданні позовної заяви становила 1 розмір мінімальної заробітної плати, а саме 1378 грн., враховуючи пп.2 п.1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», так як позовна вимога заявлена немайнового характеру та подана юридичною особою. Однак, ФГ «Бурка В.В.» не сплачувало судовий збір в зазначеному розмірі оскільки такий не справляється за подання позовної заяви на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Тому, хоча судовий збір позивачем за подання позовної заяви не сплачувався, однак такий підлягає до оплати при поданні апеляційної скарги, виходячи зі ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру юридичною особою.

Враховуючи вказане, апеляційну скаргу слід і надалі залишити без руху для усунення вказаного вище недоліку, а саме для сплати судового збору за подання скарги у відповідності до вимог закону за вказаними реквізитами, або подання суду доказів, які б безспірно свідчили про звільнення від сплати судового збору апелянта з посиланням на статтю закону, на підставі якої такий звільнений.

Так, апеляційна скарга може бути прийнята до розгляду за умови сплати:

- судового збору згідно пп. 6, п 1, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір в розмірі 1515,80грн. (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) за такими реквізитами:

Найменування суду: Апеляційний суд Львівської області

Адреса суду: 79008, м.Львів-8, пл. Соборна, 7

Код ЄДРПОУ суду: 02892356

Найменування територіального

підрозділу Державної казначейської

служби України, доходним рахунком

якого користується суд

Отримувач коштів: УДКСУ у Личаківському районі м. Львова

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007620

Банк отримувача: ГУДКСУ у Львівській області

Код банку отримувача (МФО): 825014

Рахунок отримувача: 31218206780006

Код бюджетної класифікації: 22030001

Призначення платежу: *;101;(код платника);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації апелянта), Апеляційний суд Львівської області.

При заповненні платіжного документа у графі "код платника" платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Особу, що подала скаргу слід попередити про те, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде вважатись неподаною та їй повернута.

Оригінал квитанції про сплату судового збору на виконання вимог ухвали, необхідно у визначений строк подати апеляційному суду Львівської області.

Керуючись ст.ст. 121, 297 ЦПК України, -

у х в а л и в :

в задоволенні клопотання Фермерського господарства «Бурка В.В.» про продовження строку виконання ухвали Апеляційного суду Львівської області від 20 жовтня 2016 року - відмовити.

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 19 вересня 2016 року - залишити без руху.

Надати особі, що подала скаргу строк для усунення недоліків апеляційної скарги - п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.

У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернена особі, яка її подала.

Суддя Я.А. Левик