Справа № 2-2306/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2009 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Артемової Л.Г.,
при секретареві: Вайнраух Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районної державної адміністрації Запорізької міської ради, Запорізької міської ради, Управління ДАІ УМВС в Запорізькій області, треті особи: ОСОБА_2, відділ комунального господарства Шевченківської районної адміністрації, ЗАТ «Символ» про відшкодування шкоди спричиненої ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
06.04.2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначає, що 01.09.2005 року сталася ДТП, внаслідок якого автомобіль «Вольво 440» д/н НОМЕР_1, під його керуванням був пошкоджений.
Розмір шкоди визначений висновком автотоварознавчого дослідження №342 від 12.2007 року, в сумі 7304,23 грн., до якої позивачем застосовано індекс інфляції 60%, сума збільшена до 11686,00 грн.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що користується автомобілем, який належить на праві власності його матері ОСОБА_2. 01.09.2005 року сталася ДТП, постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська провадження у справі за ст. 124 КУпАП було закрито в зв’язку відсутністю в його діях складу правопорушення.
Позивач стверджує, що ДТП сталася за вини Шевченківської районної адміністрації, яка на його думку, в порушення вимог Закону України «Про дорожній рух» не виконала свого обов’язку забезпечувати наявність належних дорожніх знаків на шляхах, а саме дорожнього знаку «Напрямок руху головної дороги» на перехресті вулиць Української та Солідарності в м.Запоріжжі.
Представник відповідача - Шевченківської районної адміністрації в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував пояснивши, що позивачем не доведено, що саме Шевченківська районна адміністрація вчинила винні дії, які знаходяться в причинному зв’язку із шкодою, спричиненою позивачеві, окремо наполягаючи на тому, що підставою для відмови в задоволенні позову є пропущення позивачем строків позовної давності.
Представник відповідача - Управління ДАІ УМВС в Запорізькій області, залученого до участі у справі ухвалою суду, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що в діях відповідача немає вини, що стала причиною ДТП за участю ОСОБА_1, ним не доведено, що саме діями або бездіяльністю ДАІ йому спричинено шкоду. Вважає, що в позові необхідно відмовити, через те, що позивач пропустив строк позовної давності.
Представник відповідача - Запорізької міської ради, залученого до участі у справі ухвалою суду, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, пояснивши, що інвентаризація автошляхів в місті проведена в 2006 році, та заявив, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити в зв’язку із пропущенням ним строку позовної давності.
Представник третьої особи - відділу комунального господарства Шевченківської районної адміністрації що автошляхи в Шевченківському районі були передані на баланс відділу комунального господарства Шевченківської районної адміністрації, який є самостійною юридичною особою, тільки в 2006 році, вже після ДТП і тому він не може відповідати за позовом, окремо наполягаючи на тому, що підставою для відмови в задоволенні позову є пропущення позивачем строків позовної давності.
Представник третьої особи – ЗАТ «Сомвол проти задоволення позову заперечував, що виконує комерційні замовлення суб’єктів владних повноважень на встановлення дорожніх знаків, однак не несе відповідальності за їх наявність та дислокацію, теж наполягаючи на тому, що позивач пропустив строк позовної давності.
Вислухавши сторони, всебічно вивчивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено наступне: згідно постанови судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26.10.2005 року, посадовою особою ВДАІ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області складено протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. КУпАП.
В протоколі зазначено, що 01.09.2005 року о 15 годині 45 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Вольво 440» д/н НОМЕР_1 рухався по нерегульованому перехрестю вулиць Української та Солідарності в м.Запоріжжі не дав перевагу в русі та скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 2108» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3
Постановою судді встановлено, що викладені в протоколі обставини справи нічим об’єктивно не підтверджуються, на підставі ч.3 ст.62 Конституції України сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, провадження у адміністративній справі щодо ОСОБА_1 було закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Крім того в описовій частині постанови зазначено, що в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що в напрямку його руху був відсутній дорожній знак «Напрямок руху головної дороги», відсутність якого підтверджується також схемою ДТП, складеною інспектором ДПС Чернез В.В. (а.с.18).
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №342 від 11.04.2007 року виготовленого ТОВ фірма «Арт-Сінтез» сума матеріальної шкоди складає 7304,23 грн. (а.с.7).
Автомобіль «Вольво 440» належить на праві власності ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29.07.2003 року, в яке вписаний позивач, як такий, що має право керування цим автомобілем (а.с.48).
Правовою підставою для стягнення шкоди є наявність конкретних винних дій відповідача, які знаходяться в прямому зв’язку з наслідком події, судом беззаперечно з матеріалів справи не встановлено причинного зв’язку дій відповідачів із наслідками ДТП.
Ст. 396 ЦК України передбачає право володільця майна, який керує чужим автомобілем на правових підставах, на відшкодування шкоди за змістом глави 29 ЦК України.
Проте, згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Юридичний аналіз цих норм права доводить, що моментом коли особа, майно якої пошкоджено внаслідок дорожньої аварії, дізналася про порушення своїх прав з моменту події.
В даному випадку, позивач вочевидь дізнався про порушення свого права з моменту, коли сталася ДТП та впевнився, що його права порушені суб’єктом, який несе відповідальність за стан автошляхів в м.Запоріжжі, з дати винесення постанови суддею Жовтневого суду м.Дніпропертовська.
Суд піддає критиці ствердження позивача, що він дізнався про те, що відповідати за спричинену йому шкоду повинна Шевченківська районна адміністрація тільки з листа Управління ДАІ УМВС України в Запорізькій області від 19.06.2006 року (а.с.50), зазначене не можна вважати момент встановлення винної особи, а відтак підставою для поновлення процесуальних строків.
Моментом встановлення винної особи в цьому випадку є рішення суду, яке набуло законної сили (по кримінальній, адміністративній, цивільній справі) або саме процесуальне рішення компетентного органу.
Незважаючи на строки, позивач невиправдано зволікав із встановленням суми матеріальної шкоди, оскільки замовив послуги щодо автотоварознавчого дослідження тільки 06.04.2007 року.
Позивач не був позбавлений права у відповідності до правил ч. 3 ст. 133 ЦПК України звернутися до суду із відповідною заявою про забезпечення доказів і до пред’явлення позову з метою встановлення необхідних для захисту своїх прав обставин.
ОСОБА_1, як це вбачається з доручення (а.с.33) та його пояснень в судовому засіданні працює керівником комунального автотранспортного підприємства 082802 «Бердянськспецтранс», тобто за фахом не може бути не обізнаним у галузевому підпорядкуванні у сфері дорожнього руху.
Позивач не ставить питання про поновлення процесуальних строків, вважає, що не пропустив їх, що перебіг строків починається з моменту, коли він дізнався з листування з органами ДАІ, що він вправі звернутися до суду з позовом.
Враховуючи те, що всі відповідачі та треті особи у відповідності ч. 3 ст. 267 ЦК України заявили про застосування судом позовної давності, суд вважає, що в позові необхідно відмовити, оскільки, згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Керуючись викладеним та ст.ст. 256 – 267 ЦК України, ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Шевченківської районної державної адміністрації Запорізької міської ради, Запорізької міської ради, Управління ДАІ УМВС в Запорізькій області, треті особи: ОСОБА_2, відділ комунального господарства Шевченківської районної адміністрації, ЗАТ «Символ» про відшкодування шкоди спричиненої ДТП відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Л.Г.Артемова