Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

Справа № 10-2390/696/12 Головуючий по 1 інстанції

Лубенець М.1.

Категорія: ст.ст. 236-1, Доповідач в апеляційній

інстанції - ОСОБА_1

236-2 КПК України

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Безверхого І.В.,

суддів Ятченка М.О., Літвінцева В.М.,

за участю прокурора Демиденко П.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали справи за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2012 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора Канівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України від 01.08.2012 року відмовлено.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно вироку Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 05.07.2010 року ОСОБА_4 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч,2 ст. 286 КК України та йому було призначено покарання у виді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік; також цивільні позови потерпілої по справі ОСОБА_2 про стягнення із засудженого ОСОБА_4 на її користь матеріальних збитків в сумі 59.883 грн. 28 коп. та моральної шкоди в сумі 70.000 грн. було задоволено. Однак, вказане рішення суду, в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_2 не виконувалося, а тому ОСОБА_2 була змушена звернутися зі скаргою до Канівської міжрайонної прокуратури про порушення відносно ОСОБА_4 кримінальної справи за ч. 1 ст. 382 КК України за умисне ухилення останнього від виконання рішення суду.

Вжитими державним виконавцем заходами, було встановлено, що майно боржника, на яке може бути накладено стягнення - відсутнє, а тому у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України прокурором Канівської міжрайонної прокуратури було відмовлено за відсутністю в його діях складу злочину з винесенням 01.08.2012 року відповідної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.

Не погоджуючись із таким рішенням прокурора, ОСОБА_2 звернулася з відповідною скаргою на вказану постанову прокурора Канівської міжрайонної прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи до Канівського міськрайонного суду Черкаської області.

Згідно постанови судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08.11.2012 року в задоволенні вищезазначеної скарги ОСОБА_2 було відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_2 суддя місцевого суду в оскаржуваній постанові зіслався на те, що прокурором було проведено перевірку повно та всебічно з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства і в матеріалах, на підставі яких було прокурором відмовлено в порушенні кримінальної справи, достатньо даних, які вказують на відсутність підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 382 КК України.

Не погоджуючись із таким рішенням судді місцевого суду, апелянт ОСОБА_2 в своїй апеляції ставить питання про його скасування та направлення матеріалів справи прокурору для проведення додаткового розслідування.

При цьому зазначила, що на її думку, органами прокуратури не в повній мірі проведено перевірку майнової о стану ОСОБА_4, оскільки останній зареєстрований як приватний підприємець. Крім цього, як вважає апелянтка, поза увагою органів прокуратури та органів ДВС залишився той факт, чи володіє ОСОБА_4 майном спільно з іншими особами.

Також апелянтка зазначає, що на її думку ОСОБА_4 приховує власне майно від Канівської ДВС, надає органам прокуратури неправдиві покази стосовно свого майнового стану та про відсутність у нього грошових надходжень, тобто на її думку ОСОБА_4 всіляко ухиляється від відповідальності, а саме - виконання судового рішення в частині відшкодування ним матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача. прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 та вважав, що місцевим судом було прийнято рішення законне та обгрунтоване, дослідивши матеріали справи, матеріали відмовного матеріалу за №124-66 пр-12 за заявою ОСОБА_2 про умисне невиконання рішення суду ОСОБА_4 та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції ОСОБА_2, колегія суддів судової палати вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 236-2 КПК України, суддя витребовує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, знайомиться з ними і повідомляє прокурора та особу, яка подала скаргу про час її розгляду. В разі необхідності суддя заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу. При розгляді скарги ведеться протокол судового засідання.

Необхідно зазначити, що з „відмовного матеріалу" вбачається, що прокурором, який здійснював перевірку не було опитано самого заявника - ОСОБА_2 стосовно її заяви в частині невиконання ОСОБА_4 вироку Канівського міськрайсуду від 05.07.2010 року в частині відшкодування їй моральної та матеріальної шкоди. Тобто остання була позбавлена можливості дати пояснення прокурору з приводу доводів її заяви. Таким чином, колегія суддів судової палати вважає, що прокурором, який проводив перевірку за скаргою ОСОБА_2. при відмові в порушенні кримінальної справи неналежно були виконані вимоги ст. 99 КПК України 1960 року, що свідчить про неповноту перевірки прокурором заяви ОСОБА_2 про злочин.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернули увагу суб"акта оскарження на те, що відповідно до вимог ст.ст. 94, 95 КПК України 1960 року одним із приводів до порушення кримінальної справи є заява або повідомлення в тім числі і окремих громадян, усні або письмові, про скоєнні злочини. При ньому, усні заяви заносяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При ньому заявник попереджується про відповідальність за неправдивий донос, про що відмічається у відповідному протоколі. Письмова ж заява повинна бути підписана особою, від якої вона подасться, при ньому особа, яка приймає письмову заяву повинна пересвідчитися в особі заявника і попередити його про відповідальність за неправдивий донос і відібрати від нього відповідну підписку.

Але, як встановлено із наявних матеріалів скарги та «відмовних матеріалів" ні вимоги закону при перевірні заяви ОСОБА_2 стосовно умисного ухилення ОСОБА_4 від виконання рішення суду в частині відшкодування останнім заявниці завданої їй матеріальної та моральної шкоди органом прокуратури виконані не були, подана ОСОБА_2 заява про злочин приймалася для подальшої перевірки, але про відповідальність за неправдивий донос ОСОБА_2 не попереджувалася і відповідна підписка згідно вимог ст. 95 п.2 КПК України 1960 року у ОСОБА_2 не відбиралась.

Таким чином, вищезазначена неповнота перевірки органом прокуратури заяви ОСОБА_2 про злочин, судом першої інстанції не була взята до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення від 08.11.2012 року.

Крім нього, колегія суддів судової палати вважає за необхідне зазначити, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, яку ОСОБА_2 оскаржила до місцевого суду, винесена прокурором 01.08.2012 року, а зі скаргою до суду ОСОБА_2 звернулася 29.10.2012 року, тобто з пропуском строку на оскарження вказаної постанови, оскільки відповідно до закону вона повинна була бути оскарженою протягом 7 діб з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови (ст. 236-1 КПК України 1960 року). При ньому, ОСОБА_2 не ставилося питання про поновлення пропущеного строку, але її скарга була розглянута в суді першої інстанції без вирішення питання стосовно поновлення строку (головуючим по справі в оскаржуваній постанові зазначено, що поновити строк оскарження скаржник в скарзі не просить). Але як вбачається зі змісту протоколу судового засідання, головуючим по справі скаржнику в судовому засіданні не було роз"яснено право останнього па звернення з відповідним клопотанням до суду стосовно поновлення строку на оскарження постанови прокурора від 01.08.2012 року, що передбачене ст. 90 КПК України 1960 року, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення 08.11.2012 року.

Таким чином, посилання місцевого суду в оскаржуваній постанові на законність постанови прокурора Канівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 від 01.08.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ч.1 ст. 382 КК України відносно гр. ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу злочину, спростовується наведеними вище доказами, в зв’язку з чим це судове рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.

Під час нового судового розгляду місцевому суду необхідно більш ретельно перевірити доводи, викладені в ухвалі апеляційного суду Черкаської області, а також перевірити належним чином законність та обгрунтованість постанови органу прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.08.2012 року, її відповідність наявним матеріалам перевірки, повноту перевірки і в залежності від добутого постановити законне та обгрунтоване судове рішення.

Що стосується апеляційних вимог ОСОБА_2 в частині направлення справи прокурору на додаткове розслідування, то колегія суддів судової палати вважає за необхідне зазначити, що згідно вимог чинного кримінально-процесуального законодавства апеляційна інстанція не наділена такими повноваженнями під час розгляду справ даної категорії, а також це не передбачено чинним кримінально-процесуальним законом під час розгляду справ в порядку ст. ст.236-1, 236-2 КПК України 1960 року.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КІ1К України 1 960 року, колегія суддів, -

у х вал и л а :

Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 08 листопада 2012 року, якою в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора Канівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_3 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України від 01.08.2012 року відмовлено, - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому його складі.

Головуючий

Судді