06.06.2011

Справа № 1 -51/11р.

ЛЕНІНСЬКИЙ раионнии суд

міста МИКОЛАЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого по справі судді - Олефір М.В.,

при секретарі судового засідання - Семеновій О.О.,

з участю прокурора - Коншиної Н.В., розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.

Миколаєва, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,

не одруженого, прож. ІНФОРМАЦІЯ_3

Миколаївської області, раніше судимого :

1.26 вересня 2001 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.3

КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

28.12.2002 року відмінено іспитовий строк та замінено на 2 роки позбавлення

волі - звільнений 18.07.2005 року за Законом України «Про амністію» на 1

місяць 29 днів;

2.20 січня 2009 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. 309 ч.1

КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 лютого

2010 року звільнений від покарання, в злочині передбаченому ст.185 ч. 3 КК

України,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2010 року, близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_2, повторно, за

попередньою змовою з ОСОБА_1, маючи умисел на викрадення чужого майна,

через паркан проникли на територію ТОВ «Еста-ЛТД», що розташоване по вул.

Казарського, 16 в м. Миколаєві, де через віконний отвір проникли на склад

вказаного товариства. З приміщення складу вони викрали два редуктори з

електроприводом вартістю 1000 грн. за штуку, а всього на загальну суму 2000 грн.,

чим завдали ТОВ «Еста-ЛТД» матеріальні збитки на вказану грошову суму та з

викраденим покинули місце події, в подальшому розпорядились ним на власний

розсуд.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, вину в пред'явленому

обвинуваченні визнав повністю, суду пояснив, шо крадіжку з будівлі по вул.

Казарського, вчинити йому запропонував ОСОБА_2. В приміщення він не

проникав, а стояв біля вікна та отримував від Звенигородського викрадені

редуктори. По дорозі вони були затримані працівниками міліції, редуктори у них були вилучені та повернуті власнику.

Суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого

ст. 185 ч.3 КК України, крім його власного визнання підтверджується письмовими доказами:

- Протоколом виїмки від 03.02.2010 року /а.с.12/, відповідно до якого в

присутності понятих ОСОБА_1 видав працівникам міліції редуктор з

електроприводом;

- Протоколом виїмки від 03.02.2010 року /а.с.14/, відповідно до якого в

присутності понятих ОСОБА_2 видав працівникам міліції

редуктор з електроприводом ;

Протоколом огляду предметів від 08.02.2010 року /а.с. 15/, відповідно до якого

в присутності понятих оглянуто вилучені у Галіби та ОСОБА_2

редуктори;

-Актом контрольної перевірки інвентарної цінності від 04 лютого 2010 року

/а.с.18/, відповідно до якого на ТОВ «Еста ЛТД» виявлено нестачу двох

редукторів з електроприводами;

-Довідкою про вартість /а.с. 19/, відповідно до якої вартість редуктора з

електроприводом - 1000 грн.;

- Протоколом огляду місця події від 05 лютого 2010 року /а.с.32-33/ та

фототаблиці до нього /а.с.34-36/, відповідно до якого в присутності понятих

оглянуто будівлю по вул. Казарського, 16 в м. Миколаєві, звідки було

вчинено крадіжку редукторів;

- Розпискою представника потерпілого /а.с.60/, відповідно до якої ТОВ «Еста

ЛТД» повернуто викрадене у них майно в повному об’ємі;

А тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 органами досудового слідства

кваліфіковано вірно по ст. 185 ч.3 КК України, так як він вчинив таємне викрадення

чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, з проникненням у сховище, а тому по

даній статті він і повинен нести кримінальну відповідальність.

При призначенні підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує, що ними скоєно

злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, за місцем проживання він

характеризуються посередньо, на утриманні має малолітню дитину, а також

враховуючи сукупність обставин, що пом’якшують покарання, а саме те, що він

щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочинів, повністю

відшкодував шкоду.

Обставини, що обтяжують покарання в суді не встановлені.

А тому, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе з

застосуванням до нього ст. ст. 75 та 76 КК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.

185 ч. 3 КК України та призначити йому покарання по даній статті - три роки

позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного

покарання з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_1 зобов’язати періодично з’являтися для

реєстрації в органи КВІ.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити на

підписку про невиїзд. Із під варти ОСОБА_1 звільнити в залі суду, зарахувати йому

в строк відбування покарання перебування під вартою з 7 травня по 6 червня 2011

року включно.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області

протягом 15 діб з дня його проголошення.

Головуючий по справі суддя: М.В. Олефір