ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
іменем України
"07" вересня 2009 р. | справа № 5020-1/045 |
Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Алсуф’єва В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу
за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
(вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011)
до Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”
(вул. Хрустальова, 22, м. Севастополь, 99040,
Камишове шосе, 29, м. Севастополь, 99014,
Камишове шосе, 9, м. Севастополь, 99014)
про стягнення 8 000,00 грн.,
за участю представників:
позивача –Дорофієва Д.А., довіреність №9/30 від 11.01.2008;
відповідача –Бобик Ю.М., довіреність №1-3/154 від 17.03.2009.
03.08.2009 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі за текстом –СМТВ АМКУ, Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (далі за текстом –ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”, Відповідач) про стягнення 16 000,00 грн., з яких: 08 000,00 грн. –штраф, 08 000,00 грн. –пеня.
Позовні вимоги заявлено у зв’язку з несплатою ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/10-08-РШ від 21.03.2008 у справі №27/5-08 (далі за текстом –Рішення) у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення Відповідачем, та на підставі статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, якою встановлений порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафу Відповідачем, Позивач на підставі частини 5 статті 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26.11.1993 нарахував пеню в сумі 8 000,00 грн.
У зв’язку зі сплатою Відповідачем після подання позову штрафу в розмірі 8000,00 грн. в судовому засіданні 07.09.2009 представник Позивача надав суду уточнену позовну заяву, відповідно до якої зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути заборгованість по сплаті пені в розмірі 8 000,00 грн.
Представник Відповідача проти задоволення позову не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, з'ясувавши всі обставини справи суд,
ВСТАНОВИВ:
Адміністративна колегія СМТВ АМКУ рішенням від 21.03.2008 №27/10-08-РШ у справі №27/5-08 (Рішення) визнала, що ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” здійснило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, та наклала штраф в розмірі 8 000,00 грн. /а.с. 6-9/.
У позовній заяві /а.с. 3/ СМТВ АМКУ зазначає, що копія Рішення про накладення штрафу була отримана Відповідачем 25.03.2008 рекомендованим листом з повідомленням, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за №7561030 від 21.03.2008 /а.с.13/. Факт отримання 25.03.2008 ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” копії Рішення підтверджений представниками Відповідача в судовому засіданні.
В порядку статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 рішення Адміністративної колегії СМТВ АМКУ №27/10-08-РШ від 21.03.2008 було оскаржено Відповідачем до господарського суду міста Севастополя (справа № 5020-4/182-2/473).
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.03.2009 в задоволенні позовних вимог ДП „Севастопольський упрдор” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” відмовлено /а.с.11-12/.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 рішення господарського суду міста Севастополя від 23.03.2009 залишено без змін /а.с.14-18/. Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду не оскаржена та рішення господарського суду міста Севастополя від 23.03.2009 набрало законої сили 28.04.2009.
Причиною виникнення спору у даній справі стало несплата Відповідачем штрафу за Рішенням та пені за прострочення сплати цього штрафу.
При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України „Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26.11.1993 та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” №3659-XII від 26.11.1993 встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 рішення та розпорядження органів АМКУ, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів АМКУ, голів територіальних відділень АМКУ встановлено статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, згідно з частиною першою якої рішення органів АМКУ, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу АМКУ, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Частиною п’ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Згідно з частиною п’ятою статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001 нарахування пені зупиняється на час розгляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про стягнення штрафу.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи АМКУ стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення штрафу, накладеного Рішенням, в розмірі 8 000,00 грн. та пені, нарахованої за період з 29.04.2009 по 28.07.2009 включно, в розмірі 8 000,00 грн. /а.с.45-47/.
Судом встановлено, що після подання позову Відповідач сплатив штраф в сумі 8000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1263 від 12.08.2009) /а.с. 48/. У зв’язку з цим Позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути заборгованість по сплаті пені в розмірі 8 000,00 грн.
Суд, перевіривши розрахунок пені наданий Позивачем, визнав його правильним та встановив, що розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 120,00 грн. (8 000,00 грн. х 0,015 = 120,00 грн.), а за період з 29.04.2009 по 28.07.2009 включно (91 день) – 10 920,00 грн. (120,00 грн. х 91 = 10 920,00 грн.). Проте, відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Таким чином, розмір пені, що підлягає стягненню, складатиме 8 000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме заборгованість по сплаті пені в розмірі 8 000,00 грн. підлягає стягненню на користь Позивача.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За правилами статті 49 ГПК України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Згідно з підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993 із заяв майнового характеру ставка державного мита встановлюється у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2006 року №1596, від 13 квітня 2007 року №627, від 14 квітня 2009 року №361, від 24 червня 2009 року №658 встановлено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у господарських справах, що дорівнює 118,00 грн.
Таким чином, державне мито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 1, 3, 22, 25 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” 3659-XII від 26.11.1993, статтями 56, 60, 62 Закону України „Про захист економічної конкуренції” №2210-III від 11.01.2001, підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993, статтями 33-35, 49, 82, 84-85, 115, 116 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”(вул. Хрустальова, 22, м. Севастополь, 99040 –юридична адреса; Камишове шосе, 29, м. Севастополь, 99014; Камишове шосе, 9, м. Севастополь, 99014; ідентифікаційний код 05422674, р/р 26003302336315 в ПИБ міста Севастополя, МФО 324515) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 в ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) суму заборгованості по сплаті пені в розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.).
3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”(вул. Хрустальова, 22, м. Севастополь, 99040 –юридична адреса; Камишове шосе, 29, м. Севастополь, 99014; Камишове шосе, 9, м. Севастополь, 99014; ідентифікаційний код 05422674, р/р 26003302336315 в ПИБ міста Севастополя, МФО 324515) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.).
4. Стягнути з Дочірнього підприємства „Севастопольський упрдор” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”(вул. Хрустальова, 22, м. Севастополь, 99040 –юридична адреса; Камишове шосе, 29, м. Севастополь, 99014; Камишове шосе, 9, м. Севастополь, 99014; ідентифікаційний код 05422674, р/р 26003302336315 в ПИБ міста Севастополя, МФО 324515) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31216259700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополь, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В. Алсуф`єв