ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/28425.08.09

За позовом   Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До      Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»

Про                визнання права власності та зобов’язання вчинити дії

                                                                                                    Суддя   Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача        ОСОБА_1. –суб’єкт підприємницької діяльності

Від відповідача    Чепов О.О. –представник за довіреністю № 42929 від 08.12.06.  

                                   ОБСТАВИНИ  СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»про:

- визнання за позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 а саме –будівлю Літ «Б»площею 94,4 кв. м;

- зобов’язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 а саме –будівлю Літ «Б»площею 94,4 кв. м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що своєю відмовою зареєструвати право власності Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Мава»на об’єкт незавершеного будівництва, громадський центр з гостьовою автостоянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, відповідач не визнає право власності позивача на спірне майно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.09. порушено провадження у справі № 30/284, розгляд справи було призначено на 30.06.09. о 12-50.

В судовому засіданні 30.06.09. представником відповідача подано суду письмовий відзив на позов, відповідно до якого відповідач зазначає, що не порушував права та законні інтереси позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.09. розгляд справи   № 30/284 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України  відкладено на 14.07.09. о 12-30.

В судове засідання 14.07.09. представник позивача повторно не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/284 від 22.06.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.09. розгляд справи відкладено на 25.08.09. о 12-40.

В судовому засіданні 25.08.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Крім того, позивачем заявлено усне клопотання про покладення судових витрат на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1

В судовому засіданні 25.08.09. представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

У відповідності до матеріалів справи, згідно договору оренди  земельної ділянки від 15.04.08. позивач орендує земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2

Позивач вказує на те, що за власні кошти він збудував нежитлову будівлю, а саме, будівлю Літ «Б»площею 94,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до матеріалів справи, а саме, відповідно до експертного  висновку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Укрмістобуд»№ 0041 від 24.04.09. вбачається, що архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі торгово-офісно складського приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (Літ "Б"), загальною площею 95,4 кв.м., відповідають діючим вимогам нормативних документів чинних у галузі будівництва на території України.

Позивач зазначає, що звернувся до відповідача з проханням зареєструвати право власності на спірний об’єкт нерухомості, але отримав відмову, яка мотивована відсутністю правовстановлюючого документу, на підставі якого здійснюється реєстрація.

В зв’язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує його право власності на спірне майно, не дозволяючи здійснювати повноцінне користування, володіння та розпорядження ним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України, Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

За змістом даної статті право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватися як нова річ.

За таких обставин, право власності  позивача на спірне майно виникло на підставі зазначених вище документів та на підставі норм ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо визнання за позивачем права власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 а саме –будівлю Літ «Б»площею 94,4 кв. м  є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача - Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»зареєструвати за позивачем право власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 а саме –будівлю Літ «Б»площею 94,4 кв. м суд встановив наступне.

Згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1.3, 1.4, 1.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. N 7/5, державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулась до БТІ.

Обов’язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Як встановлено судом, з метою реєстрації права власності на нежиле приміщення, позивач звернувся до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна», але позивачу було відмовлено у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України, відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Згідно з ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як свідчать матеріали справи, а саме відмова відповідача зареєструвати право власності позивачу на об'єкт нерухомості свідчить про те, що відповідач не визнає права власності позивача на об'єкт нерухомості, який належить позивачу.

Таким чином, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати у відповідності до усного клопотання позивача покладаються на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1  задовольнити повністю.

2.          Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (04214, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 а саме –будівлю Літ «Б»площею 94,4 кв. м.

3.          Зобов’язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (04214, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на об’єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 а саме –будівлю Літ «Б»площею 94,4 кв. м.

4.  Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Т.М.Ващенко