Справа № 370/2325/16-к Головуючий у І інстанції Мазка Н.Б.

Провадження № 11-сс/780/570/16 Доповідач у 2 інстанції Капічон О. М.

Категорія 23.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

23 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді: Капічон О.М.,

суддів: Габрієля В.О., Ященко І.Ю.,

секретаря : Мельник А.С.,

за участю прокурора: Малашич Ю.Ю.,

підозрюваного: ОСОБА_2,

захисника: Березуцького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали кримінального провадження № 12016110210000914 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 17 листопада 2016 року, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 15 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 24 серпня 2016 року, близько 04 години 00 хвилин, він, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, будучи озброєними вогнепальною зброєю, одягненими в балаклави, з корисливих мотивів, з метою вчинення нападу для заволодіння чужим майном, проникли на охоронювану і огороджену парканом територію ТОВ «ВТК «Відродження», що розташована в смт. Кодра по вул. Ковпака, 2 Макарівського району Київської області. Після цього вказані особи проникли до приміщення охорони ТОВ «ВТК Відродження», де зв'язали охоронців товариства ОСОБА_16 та ОСОБА_17, погрожуючи останнім застосуванням зброї в разі вчинення ними опору, тобто погрожуючи застосуваням до них насильства, небезпечного для їх життя і здоров'я. З метою подолання опору ОСОБА_17, в ході нападу йому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді саден. В подальшому, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_2, ОСОБА_15, діючи з корисливих мотивів, за допомогою електроінструментів (шуруповертів), гайкових ключів та іншого обладнання, які попередньо привезли з собою, демонтували близько 150-ти метрів паркану з метало-профільного матеріалу сірого кольору, який належав ТОВ «ВТК Відродження», та зникли з території товариства.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи вартість паркану, яким незаконно заволоділи під час розбійного нападу підозрювані особи, становить 9 724 грн. 68 коп. На вказану суму «ВТК Відродження» заподіяно матеріальної шкоди.

24 серпня 2016 року дані відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016110210000914 з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 187 КК України.

В цей же день ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та

йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 27 серпня 2016 року до підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19 листопада 2016 року.

Постановою заступника прокурора Київської області від 14.11.2016 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 5 місяців, а саме до 23 січня 2017 року.

14 листопада 2016 року до Макарівського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області Пустової А.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 17 листопада 2016 року зазначене клопотання задоволено.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що достовірно встановлено, що раніше визначені ризики не зникли та продовжують існувати. Зокрема, на думку суду першої інстанції, прокурором було доведено, що підозрюваний може переховатись від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки не працює; усвідомлюючи тяжкість покарання може намагатися уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання; може впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні та інших причетних до злочину осіб, оскільки йому відомі анкетні дані вказаних осіб; може вчинити інший злочин, оскільки встановлено, що ОСОБА_2 раніше судимий за злочин проти власності, під час відбування іспитового строку підозрюється у вчиненні інших злочинів. Крім того, існує необхідність проведення слідчих дій та отримання висновків судових експертиз.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, адвокат Березуцький Ю.В. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Макарівського районного суду Київської області про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 та обрати йому запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі. Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною, оскільки виклад обставин, що передбачені ст. 184 КПК України, на підставі яких слідчий та прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у клопотанні й посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, лише зазначені, але взагалі не обґрунтовані та відсутні, або взагалі ґрунтуються на неправильних даних. На думку апелянта, ризики, які обґрунтовують тримання ОСОБА_2 під вартою, на даний час відсутні та не з'явилися, а тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою. Захисник зазначає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на який посилається суд, взагалі відсутній. Оскільки відповідно до протоколу про пред'явлення особи для впізнання від 25 серпня 2016 року за участю потерпілого ОСОБА_16, серед представлених осіб він не впізнає особу ОСОБА_2 та ОСОБА_22, яка попереджена за відповідальність за завідомо неправдиві показання, взагалі не дає свідчень проти ОСОБА_2 Окрім того зазначає, що небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки залежно від суворості можливого покарання і повинна оцінюватися в сукупності всіх факторів. Захисник звертає увагу, що на даний час ОСОБА_2 має постійне місце проживання, має на вихованні малолітню дитину, що не було взято до уваги судом першої інстанції.. Адвокат акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції взагалі не взяв до уваги, що потерпілий ОСОБА_16 не впізнає ОСОБА_2 як особу, яка здійснювала розбійний напад, а свідчення ОСОБА_22 та ОСОБА_23 на причетність його підзахисного до кримінального правопорушення, не вказують. На думку апелянта, ОСОБА_2, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків, не займатиметься злочинною діяльністю та ніяким чином вплинути на хід досудового слідства по справі не може.

Заслухавши доповідача, думку захисника та підозрюваного, які повністю підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою вищенаведеної статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст. 178 КПК України, враховується вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.

Частиною 1 статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В клопотанні слідчого Макарівського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області Пустової А.В. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, вказані вимоги були дотримані.

Зокрема, наведені підстави неможливості закінчення досудового розслідування у встановлений законом строк. Так, на даний час триває проведення судових експертиз, однією з них є молекулярно-генетична експертиза; необхідно допитати потерпілих, провести одночасні допити за участю усіх підозрюваних, провести слідчі експерименти за участю підозрюваних, потерпілих, зібрати характеризуючі матеріали на підозрюваних, додатково оглянути вилученні речі, з урахуванням зібраних доказів, виконати процесуальні дії, передбачені ст. ст. 290-291 КПК України.

Постановою заступника прокурора Київської області від 14 листопада 2016 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016110210000914 від 24 серпня 2016 року до 5 місяців, а саме до 23 січня 2017 року в зв'язку з тривалим терміном проведення призначених судових молекулярно-генетичних експертиз та необхідністю проведення великого обсягу інших процесуальних дій.

Що стосується посилання апелянта на те, що потерпілий та свідки не впізнали підозрюваного як особу, що вчинила злочин, то дана обставина не може розцінюватися колегією суддів як така, що вказує на необґрунтованість висунутої підозри.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що на даній стадії кримінального провадження, відповідно до норм КПК України, апеляційний суд позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку належності доказів.

Захисник зазначає, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, не доведений, оскільки потерпілий та свідки не впізнали ОСОБА_2, проте, на думку колегії суддів, даний факт не означає, що підозрюваний, перебуваючи на волі, не чинитиме вплив на зазначених осіб, не зважаючи на їх показання.

Окрім того, зазначений ризик був доведений в клопотанні слідчого та належним чином проаналізований в оскаржуваній ухвалі. Зокрема, на даний час існують всі підстави вважати, що до вчинення вказаного злочину причетні інші особи, яким оголошено підозру, та існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на волі та знаючи про фактичне місце перебування потерпілих у провадженні ОСОБА_17, ОСОБА_16 та ОСОБА_24, а також прізвища свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23, може незаконно впливати на них та інших, причетних до злочину осіб, змушуючи їх змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань.

Вказівка захисника на те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання та на вихованні має малолітню дитину, не може свідчити про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та відноситься до даних, які характеризують підозрюваного.

Відповідно до ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При вирішенні питання про задоволення клопотання слідчого судом першої інстанції було враховано, те, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 обумовлено наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та встановлення його причетності до інших кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. п.1, 3-5 ч.1 ст.177 КПК України, які на день розгляду клопотання не зменшилися.

Вказівка апелянта на те, що небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки залежно від суворості можливого покарання і повинна оцінюватися в сукупності всіх факторів, є слушною, проте, при оцінці ризиків щодо підозрюваного ОСОБА_2 вказані обставини були не єдиними і розглядалися у сукупності з іншими обставинами.

Беручи до уваги вищевикладене та те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, за яке законом передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, що загрожує підозрюваному, у разі доведення та визнання його винуватим у вчиненому кримінальному правопорушенні в якому він підозрюється, той факт, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин та сукупність всіх обставин кримінального провадження, свідчать про те, що існують ризики, які були підставою при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і на даний час вони не зменшилися, тобто більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_2

Таким чином, всі наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи були проаналізовані судом першої інстанції і їм була надана належна оцінка.

З огляду на наведене колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу адвоката Березуцького Юрія Володимировича в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Макарівського районного суду Київської області від 17 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого Макарівського відділення поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_20 та продовжено строк тримання під вартою в СІЗО №13 м. Києва підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів, а саме до 15 січня 2017 року - залишити без зміни.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

____________________ _____________________ ___________________

О.М. Капічон В.О. Габрієль   І.Ю. Ященко