У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого |
Присяжнюк Т.І., |
суддів |
Пошви Б.М., Нікітіна Ю.І., |
прокурора |
Кравченко Є.С., |
засудженого |
ОСОБА_1, |
потерпілого |
ОСОБА_2, |
захисника |
ОСОБА_3, |
захисника-адвоката |
ОСОБА_4, |
представника цивільного відповідача |
ОСОБА_5 |
|
|
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 4 липня 2006 року кримінальну справу за спільною касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_4 та касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Макарівського районного суду Київської області від 7 лютого 2005 року, яким засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
- за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами, а на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки.
На підставі п. “е” ст. 1 Закону України “Про амністію” ОСОБА_1 від відбування покарання звільнено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування витрат у сумі 1 512 грн. 85 коп. та 500 грн. - за надання юридичної допомоги.
Стягнено з ТОВ “ДП Укргазтех” на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 2 208 грн. 64 коп. та моральної - 2 500 грн.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 19 листопада 2001 року приблизно о 8 годині 30 хвилин, керуючи службовим автомобілем марки “Москвич-2141”, який згідно з договором оренди використовувало ТОВ “ДП Укргазтех”, рухаючись по автодорозі Київ - Чоп поблизу с. Северинівка Макарівського району Київської області, порушуючи пункти 1.2, 2.3, 10.1, 11.4, 12.1 Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_6
Внаслідок вказаного порушення ОСОБА_6 та пасажири його автомобіля ОСОБА_7, ОСОБА_8 та пасажир автомобіля, під керуванням ОСОБА_1 - ОСОБА_9 отримали тяжкі тілесні ушкодження, а пасажири автомобіля ВАЗ ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 отримали тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
У спільній касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 та захисник-адвокат ОСОБА_4 просить вирок щодо ОСОБА_1 змінити в частині відшкодування моральної шкоди за позовом ОСОБА_2 в інтересах його неповнолітніх дітей та стягнути кошти з цивільного відповідача ТОВ “ДП Укргазтех”, мотивуючи тим, що при розв'язанні цивільного позову залишилися поза увагою суду позовні вимоги ОСОБА_2 в інтересах його дітей.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього скасувати, мотивуючи тим, що досудове та судове слідство проведено неповно, не об'єктивно та з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, зокрема права на захист.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_4, які підтримали свої касаційні скарги, захисника ОСОБА_3, який просив провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити, представника цивільного відповідача ОСОБА_5, яка підтримала спільну касаційну скаргу потерпілого та захисника-адвоката, прокурора, який просив спільну касаційну скаргу потерпілого та захисника-адвоката задовольнити, а касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а спільна касаційна скарга потерпілого ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, доведена зібраними у справі доказами, у тому числі показаннями потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14, які підтвердили обставини дорожньо-транспортної пригоди, показаннями свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, експертів ОСОБА_18 та ОСОБА_19, даними протоколів огляду місця події, огляду та перевірки технічного стану автомобілів, відтворення обстановки і обставин події злочину, а також даними висновків судових експертиз: комплексної транспортно-трасологічної та медичних, а також автотехнічних.
Злочинні дії ОСОБА_1 судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.
Покарання призначене ОСОБА_1 з урахуванням положень ст. 65 КК України, в межах санкції закону, за яким його визнано винним, є необхідним і достатнім для його виправлення, і правильно звільнено ОСОБА_1 від покарання на підставі п. “е” ст. Закону України “Про амністію” від 12 серпня 2003 року.
Разом з тим при вирішенні цивільного позову ОСОБА_2, у тому числі в інтересах його малолітніх дітей, суд допустив порушення закону, зокрема ст. 334 КПК України.
Відповідно до вимог вказаного закону у мотивувальній частині вироку повинні бути зазначені підстави для задоволення або відхилення цивільного позову.
Як вбачається із матеріалів справи, ці вимоги закону судом не виконані.
Зі змісту вироку взагалі не зрозуміло, до якого висновку і чому прийшов суд, при вирішенні питання щодо розв'язання цивільного позову ОСОБА_2 в інтересах його малолітніх дітей.
Не звернув уваги на ці порушення закону й апеляційний суд.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що спільна касаційна скарга потерпілого ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_4 підлягає задоволенню, судові рішення щодо ОСОБА_1 - скасуванню в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_2, а справа направленню в цій частині на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.
При новому судовому розгляді в порядку цивільного судочинства необхідно звернути увагу на вищезазначене та прийняти законне та обгрунтоване рішення при вирішенні цивільного позову потерпілого.
Керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Спільну касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 та захисника-адвоката ОСОБА_4 задовольнити.
Вирок Макарівського районного суду Київської області від 7 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 14 вересня 2005 року щодо ОСОБА_1 змінити:
скасувати вказані судові рішення в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2, а кримінальну справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
В решті судові рішення щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
СУДДІ:
Присяжнюк Т.І. Пошва Б.М. Нікітін Ю.І.