У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого	Присяжнюк Т.І.,
суддів	Пошви Б.М., Нікітіна Ю.І.,
за участю прокурора	Дев'ятка В.В.,
потерпілих	ОСОБА_1 та ОСОБА_2

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_3 на вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2006 року, яким засуджено:

 

ОСОБА_3,   

 

ІНФОРМАЦІЯ_1,

 

- за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі.

 

ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за вчинення умисного вбивства малолітньої дитини за таких обставин.

 

14 вересня 2005 року приблизно о 13 годині ОСОБА_3, який мав близькі стосунки з ОСОБА_1 і ­ неприязні ­- з її малолітньою дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, прийшов з метою позбавлення життя останньої до кАДРЕСА_1. Коли ОСОБА_4 відкрила йому двері, ОСОБА_3 впевнившись, що вона знаходиться вдома одна, з метою її умисного вбивства поклав на обличчя  потерпілої подушку і став її душити, при цьому тиснув на її шию передпліччям та ліктем до тих пір, поки ОСОБА_4 не перестала подавати ознаки життя. 

 

Після цього ОСОБА_3 поклав труп ОСОБА_4  в раніше приготовлену сумку і виніс у лісосмугу поблизу р. Дніпро у м. Дніпропетровську.

 

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить вирок щодо нього скасувати, а провадження у кримінальній справі закрити, мотивуючи тим, що досудове слідство проведено з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства,  а вирок суду грунтується лише на доказах, здобутих незаконним шляхом.

       

Заслухавши доповідача, потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які просили вирок щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, прокурора, який просив касаційну скаргу залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не  підлягає задоволенню.

 

Доводи касаційної скарги засудженого ОСОБА_3, про те, що його безпідставно засуджено за вчинення умисного вбивства малолітньої ОСОБА_4 позбавлені підстав і спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, аналіз яких суд дав у вироку, у тому числі показаннями самого ж ОСОБА_3, які він давав у ході досудового слідства.

 

         Як вбачається із показань ОСОБА_3 26 червня 2004 року він познайомився з ОСОБА_1, з якою в нього склалися дружні стосунки і якій згодом запропонував одружитися. Однак, як йому здавалося, проти цього заперечувала донька ОСОБА_1 - ОСОБА_4, а тому 13 вересня 2005 року він вирішив її вбити.  З цією метою 14 вересня 2005 року, попередньо придбавши велику сумку, прийшов до квартири ОСОБА_1 Коли ОСОБА_4, яка перебувала вдома одна, відчинила йому двері та запросила в квартиру і повідомила, що йде гуляти на вулицю, він зробив їй зауваження, після чого вона лягла обличчям на диван, а він вирішив задушити її подушкою. Також підтвердив, що душив потерпілу приблизно півгодини, поки вона не обм'якла і не перестала подавати ознаки життя, потім поклав труп у сумку та виніс на берег р. Дніпра, де з метою приховання слідів злочину - відбитків пальців на одязі ОСОБА_4, підпалив її одяг та залишив місце події. Після чого поїхав на дачу, викорчував дерево, а приблизно о 18 годині заїхав на роботу до ОСОБА_1 Також повідомив, що він, щоб відволікти від себе увагу, 17 вересня 2005 року на аркуші паперу написав ОСОБА_2 лист, в якому вказав, щоб ОСОБА_2 залишив місто, тому що вже постраждала його дочка, а згодом постраждають й інші родичі.   

 

            ОСОБА_3 в ході відтворення обстановки та обставин події злочину добровільно, послідовно та докладно розповідав і показував на місці події злочину, як саме позбавив життя ОСОБА_4, а також показав місце, де залишив труп малолітньої потерпілої.

 

            Крім того, показання ОСОБА_3 підтверджуються даними висновку судово-медичної експертизи, згідно з яким смерть ОСОБА_4 настала в результаті  механічної асфіксії, внаслідок закритої тупої травми шиї. Крім того, виявлені на трупі дефекти шкіри і м'яких тканин являються наслідком дії високої температури, які могли виникнути після настання смерті потерпілої.

 

            Потерпіла ОСОБА_1 підтвердила, що в червні 2004 року вона познайомилася з ОСОБА_3, який згодом запропонував їй одружитися, однак вона йому відмовила, оскільки у нього виникли складні стосунки з її дочкою. 13 вересня 2005 року ОСОБА_3 залишився ночувати у неї, а вранці 14 вересня 2005 року в 9 годин 30 хвилин вони пішли з дому, а дочка ОСОБА_4 залишилася в квартирі. В обід ОСОБА_3 відправив їй на мобільний телефон повідомлення, що він на дачі, а в період з 16-18 годин привіз їй на роботу виноград. Коли ввечері цього ж дня вона повернулася до дому, виявила, що дочки вдома не було. Біля дверей стояв стілець, який зазвичай ОСОБА_4 підставляла щоб подивитися в глазок, коли хтось дзвонить у двері. Крім того потерпіла підтвердила, що дочка не відчиняла двері незнайомим.

 

Потерпілий  ОСОБА_2 пояснив, що його дочка ОСОБА_4 після розлучення проживала з ОСОБА_1 14 вересня 2005 року ОСОБА_1 зателефонувала йому і запитала чи він не бачив ОСОБА_4, а згодом йому стало відомо, що донька пропала. 17 вересня 2005 року йому прийшов лист, в якому були висловлені погрози. Вказаний лист було вилучено працівниками міліції.

 

Як вбачається із даних криміналістичної експертизи лист написано під трафарет  барвником чорного кольору (т. 2 а.с. 59-61).

 

В ході проведення слідчої дії - огляду квартири, в якій проживав          ОСОБА_3, було вилучено, у тому числі кросівки та 68 аркушів паперу.

 

Відповідно до висновку судово-криміналістичної експертизи надані на дослідження зазначені зразки чистого паперу та лист мають спільну родову приналежність (т. 2 а.с. 32-35).

 

Крім того, зі змісту вказаного листа вбачається, що особа, яка його написала знала про склад сім'ї ОСОБА_2, в якому одязі була ОСОБА_4 в день її вбивства, що остання  вже мертва а також місце знаходження її трупа.

 

Зазначені докази повністю погоджуються із показами ОСОБА_3, які він добровільно дав в ході досудового слідства.

 

Крім того, як вбачається із даних висновків судово-грунтознавчої  експертизи грунт, виявлений на кросівках ОСОБА_3 та поблизу місця виявлення трупа ОСОБА_4 ідентичні за характеристиками (т. 2 а.с. 52-54).  

 

            Судом також ретельно досліджувалися та перевірялися й інші матеріали справи, у тому числі показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які підтвердили, що ОСОБА_3 мав неприязні стосунки з ОСОБА_4, а також дані протоколу виїмки графіку вхідних та вихідних телефонних дзвінків з мобільного телефону ОСОБА_3, з даних якого встановлено маршрут пересування ОСОБА_3       

 

З урахуванням наведеного твердження в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_3, що він не позбавляв життя ОСОБА_4, безпідставні.      

 

Аналіз приведених даних, взятих в їх сукупності, дав підстави суду дійти правильного висновку щодо винності ОСОБА_3 у вчиненні умисного вбивства малолітньої дитини - ОСОБА_4 і вірно кваліфікувати його дії за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України. 

 

При обранні міри покарання ОСОБА_3 суд врахував дані про його особу, в тому числі й те, що він вчинив тяжкий злочин, і правильно призначив йому покарання в межах санкції статті закону, за яким його визнано винним.

 

Будь-яких даних про істотне порушення норм кримінально-процесуального закону, котрі б безумовно тягнули за собою скасування вироку, у справі не встановлено.

 

            Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

 

 

 

УХВАЛИЛА:

 

 

 

            Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

 

Вирок судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2006 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.

 

 

 

СУДДІ :

 

 

 

 

Присяжнюк Т.І.                                   Пошва Б.М.                               Нікітін Ю.І.