ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 листопада 2016 р. Справа № 802/1648/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Шевченка Романа Вікторовича

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: не з`явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що листом № 04-4445 від 06.09.2016 р. Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької ОДА відмовив ОСОБА_2 у наданні дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля та надання дозволу на перереєстрацію автомобіля марки "ЗАЗ 11028", 2003 року випуску кузов № НОМЕР_1, наданого в 2003 році її (позивача) чоловіку ОСОБА_3 як інваліду війни IІ групи з підстав пропуску шестимісячного терміну, встановленого пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006 р. та відсутності в поданих позивачем документах інформації про її реєстрацію з ОСОБА_3 за однією адресою, на момент його смерті.

На думку позивача, зазначена відмова є протиправною, оскільки вона володіє сукупністю всіх необхідних підстав для переоформлення автомобіля: є дружиною та членом сім`ї покійного ОСОБА_3, була зареєстрована та проживала разом з ним, вела спільне господарство, тощо.

ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації про надання дозволу на перереєстрацію автомобіля на її ім'я. Однак відповідач відмовив позивачу в наданні такого дозволу, в зв'язку з чим позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації стосовно відмови в наданні дозволу на сплату залишкової вартості та переоформлення легкового автомобіля; зобов'язати відповідача - Департамент соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації надати позивачу дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля або за наявності законних підстав передати безоплатно позивачу його у власність.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась. В матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їхньої участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в 2003 році було забезпечено автомобілем марки "ЗАЗ 11028", 2003 року випуску, кузов № НОМЕР_1.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22.03.2008 р. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2

На час смерті ОСОБА_3 строк експлуатації вищезазначеного автомобіля становив менше 10 років.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на момент смерті останнього проживали однією сім'єю у зареєстрованому шлюбі, в одному житловому будинку, що підтверджується довідкою № 748 від 01.09.2016 р. виконавчого комітету Мончинської сільської ради Погребищенського району Вінницької області та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3, яке видане 30.04.1951 р.

02 вересня 2016 року позивач звернулась до Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації із заявою про надання дозволу на сплату залишкової вартості та переоформлення автомобіля, який був наданий ОСОБА_3

Листом вих. № 04-4445 від 06.09.2016 р. Департамент відмовив позивачу у наданні дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля та його переоформлення з підстав пропуску шестимісячного строку для сплати цих платежів з дня смерті її чоловіка, а також у зв'язку з відсутністю інформації в поданих позивачем документах про її реєстрацію з ОСОБА_3 за однією адресою на момент його смерті.

Вирішуючи даний спір по суті, суд враховує наступне.

Механізм забезпечення легковими автомобілями інвалідів врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 999 від 19.07.2006 року (далі - Порядок).

Так, пунктом 16 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_3.) було визначено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом. Ступінь зношення автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції і становить 0,84 відсотка на місяць і 10 відсотків на рік. Під час розрахунку ступеня зношення автомобіля неповний місяць користування (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінпраці.

Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України № 826 від 08.09.2010 р. "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999" внесено зміни до п. 16 Порядку та встановлено, що іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом. Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінпраці.

Однак, постанова Кабінету Міністрів України № 826 від 08.09.2010 р. набрала чинності 17.09.2010 р., тобто вже після смерті ОСОБА_3

Відтак, на час смерті ОСОБА_3 чинними були норми п. 16 Порядку в тій редакції, яка не встановлювала обов'язку членів сім'ї інваліда викупити автомобіль саме у шестимісячний строк з моменту смерті інваліда. Відповідні зміни вступили в законну силу, починаючи з 17.09.2010 р., а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Також суд звертає увагу на те, що згідно довідки № 748 від 01.09.2016 р., виданої виконкомом Мончинської сільської ради, ОСОБА_2 разом з покійним чоловіком ОСОБА_3 проживали разом і були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1, до дня смерті ОСОБА_3

Враховуючи викладене, а також те, що відмова Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації обмежує права та інтереси позивача, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача та приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання відмови протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Департаменту надати дозвіл на сплату залишкової вартості автомобіля марки "ЗАЗ 11028", 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, для його викупу та переоформлення у власність, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, з огляду на наявність у суду права при задоволенні вимог адміністративного позову прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а також враховуючи протиправність відмови суб'єкта владних повноважень у наданні дозволу на сплату залишкової вартості автомобіля, суд доходить висновку, що позивачем обрано вірний спосіб захисту порушеного права, який може бути застосований при прийнятті рішення у даній адміністративній справі.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити повністю та визнати протиправною відмову Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації у наданні ОСОБА_2 дозволу на переоформлення у власність автомобіля марки "ЗАЗ 11028", 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, який належав ОСОБА_3, а також зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на сплату залишкової вартості цього автомобіля для його викупу та перереєстрації на її ім`я.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ст. ст. 69, 70 КАС України - доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної відмови, а відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни встановлено Порядком видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 12.05.1994.

Пунктом 4 вищезазначеного порядку встановлено, що особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом «Посвідчення члена сім'ї загиблого».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач має пільги встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4, виданого 26.03.2008 р. (а.с. 19).

Тобто, позивач, як член сім'ї померлого ветерана війни у відповідності до положень пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Частиною другою ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи викладене та те, що позивач звільнена від сплати судових витрат, правових підстав для стягнення сплаченого судового збору немає. Водночас, сплачена сума судового збору, може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила на підставі ухвали суду про повернення судового збору.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації у наданні ОСОБА_2 дозволу на сплату залишкової вартості та перереєстрацію на її ім'я автомобіля марки ЗАЗ 11028, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Зобов'язати Департамент соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації надати ОСОБА_2 дозвіл на сплату залишкової вартості та перереєстрацію на її ім'я автомобіля марки ЗАЗ 11028, 2003 року випуску, номер кузова НОМЕР_1.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович