ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

03 вересня 2009 р.

№ 8/25

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

Олійника В.Ф. (доповідач),

суддів:

Данилової Т.Б.,

Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Українська інноваційно - фінансова компанія", м.Київ

на постанову

Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009

у справі

№8/25 господарського суду м.Києва

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АС", м.Київ

до	Відкритого акціонерного товариства "Українська інноваційно - фінансова компанія", м.Київ

про	стягнення 98817,39 грн.,

                                     за участю представників  сторін:

позивача -

Амонс Ю.В.;

відповідача -

Осадчий К.Є.;

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2008 року  Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "АС"  (надалі - ТОВ "АС") звернулося до господарського суду м.Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Українська інноваційно - фінансова компанія", м.Київ (надалі - ВАТ "УІФК")  про стягнення 86 042,14 грн. заборгованості за договором підряду в капітальному будівництві № 38/0/13-07 від 21.02.2007 р., 9 561,29 грн. пені, 3 213,96 грн. інфляційних, витрати на державне мито у сумі 988,17 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. (а.с.2-3 т.1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору №38/0/13-07 від 21.02.2007р. позивач якісно у встановлений строк виконав свої зобов'язання, а відповідач прийняв виконані роботи про що свідчать відомості об'ємів виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3), однак в порушення умов договору розрахувався частково у сумі 9110000 грн.

01.04.2009р. позивач подав до господарського суду м.Києва заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача суму боргу з інфляційними та пенею у розмірі 110342,14 грн., витрати на оплату державного мита у розмірі 1103,42 грн. та  інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 118 грн. (а.с.146-147 т.1).

Рішенням господарського суду м.Києва від 02.04.2009 (суддя Катрич В.С.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009р. у справі №8/25 (судді: головуючий - Зеленін В.О., Синиця О.Ф., Скрипка І.М.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача  86 042,14 грн. основного боргу, 9 083,79 грн. пені, 9 120,47 грн.  інфляційних, 1 042,46 грн. державного мита, а також 111,48 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову  відмовлено (а.с. 158-164 т.1, а.с. 21-26 т.2).

Рішення господарських судів вмотивовані тим, що  свої зобов’язання по договору підряду відповідач належним чином не виконав,  що є підставою для стягнення суми основного боргу з урахуванням пені та  інфляційних.

В касаційній скарзі ВАТ "УІФК" ставиться питання про скасування зазначених судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки, на думку касатора, суди при прийнятті рішень порушили норми процесуального права, зокрема ст. ст. 22, 77, 79, 84 ГПК України.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в скарзі доводи Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Статтею 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, 21.02.2007 р. між ВАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія" ("замовник") та ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "АС" ("підрядник") був укладений договір підряду в капітальному будівництві (будівельного підряду) № 38/0/13-07, відповідно до п. 1.1 якого "підрядник" зобов’язався своїми силами та засобами у встановлений строк та відповідно до проектної документації виконати роботи з розширення вантажно-автомобільного комплексу "Автопорт-Ягодин" Імпорт, будівництво адміністративно-побутового корпусу, кафе, а "замовник" –прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх (а.с.4-12 т.1).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що договірна ціна визначається на основі зведеного розрахунку вартості робіт і складає 4 870 000,00 грн., в т.ч. ПДВ –20% –811 666,67 грн.

Сторонами по договору були підписані дев’ять додаткових угод до договору, згідно яких "підрядник" зобов’язався виконати додаткові роботи за додаткові кошти (а.с. 17-34 т.1).

Підставою для оплати виконаних робіт є відповідний акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2В) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), які підписуються сторонами та засвідчуються печатками (п. 4.2. договору).

Умовами договору сторони встановили, що "замовник" надає "підряднику" аванс, не більше 50 % робіт за договором, протягом 3-х місяців з дати підписання договору (п. 4.1. договору).

Згідно п. 4.3. договору "замовник" зобов’язався оплатити вартість належним чином виконаних робіт протягом 14 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів і довідок, передбачених п. 4.2. договору. У разі наявності недоліків в роботі, які виникли з вини "підрядника", вище вказаний термін сплати починається з моменту виправлення "підрядником" за свій рахунок недоліків та підписання сторонами відповідних актів і довідок без зауважень.

Сторонами по договору були складені та підписані, а також скріплені печатками довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2007 р. на суму 367 651,51 грн., за квітень 2007 р. на суму 943 952,46 грн., за травень 2007 р. на суму 454 484,09 грн., за червень 2007 р. на суму 2 054 056,34 грн., за липень 2007 р. на суму 1 720 436,96 грн., за вересень 2007 р. на суму             2 591 143,00 грн., за жовтень 2007 р. на суму 1 033 936,19 грн., за лютий 2008 р. на суму 30 381,59 грн., загалом на суму 9 196 042,14 грн., які свідчать про повне виконання підрядником робіт та прийняття замовником виконаних робіт без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків (а.с.35-42 т.1).

Згідно з наказом Держкомстату України і Держбуду України "Про затвердження типових форм первинних документів по обліку у будівництві" від 29.12.2000 р. № 416/299 та наказом Держкомстату України і Держбуду України "Про затвердження типових форм первинних документів по обліку у будівництві" від 21.06.2002 р. № 237/5 та поясненнями щодо заповнення типових форм акт приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в розповсюджується на будівельні підприємства і будівельні структурні підрозділи усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні і монтажні роботи, роботи з капітального і поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності. Довідка про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3 розповсюджується на всі будівельні підприємства і будівельні структурні підрозділи усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні і монтажні роботи, роботи з капітального і поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування. Акт по формі КБ-2в та довідка по формі КБ-3 складаються щомісяця спеціалістами будівельного підприємства, якщо підприємство у звітному періоді виконувало будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи, у двох примірниках і надаються субпідрядником –генпідряднику, генпідрядником –забудовнику.

Оскільки відповідно до умов договору фінансування будівництва об’єкта здійснювалось не за бюджетні кошти, відповідач не є підприємством, установою, організацією державної форми власності, то складання актів приймання виконаних підрядних робіт в силу вище зазначених норм не є обов’язковим для позивача.

Крім того, на довідках про вартість виконаних підрядних робіт по спірному договору міститься печатка відповідача.

В матеріалах справи відсутні будь-які зауваження з боку відповідача до виконаних позивачем робіт.

Свої зобов’язання по договору відповідач належним чином не виконав, за виконані роботи розрахувався частково в сумі 9110000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.43-63 т.1).

Наведене дало підстави суду першої інстанції прийти до висновку  про задоволення позовних вимог у сумі  86042,14 грн., з яким погодився і суд апеляційної інстанції.

Крім основного боргу позивач також просив суд стягнути з відповідача з урахуванням поданих уточнень 15 162,28 грн. пені та 9 137,72 грн.  інфляційних.

Статтею 611 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст. 546 Цивільного Кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ст. 231 Господарського Кодексу України).

Згідно ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 547 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у випадку порушення "замовником" строків перерахування "підряднику" коштів за виконані роботи згідно умов даного договору, "замовник" сплачує "підряднику" штрафну неустойку у формі пені, яка обчислюється від суми заборгованості, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку існування заборгованості (п.п. 8.2., 8.3. договору).

Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів також погоджується з висновками попередніх судових інстанцій щодо часткового задоволення вимог  щодо стягнення з відповідача пені в сумі 9 083,79 грн. за період з 07.07.2008 р. по 14.12.2008 р. та  9120,46 грн. інфляційних.

Крім того,  в поданій до Київського апеляційного господарського суду заяві про укладення мирової угоди представником відповідача - Осадчим К.Є., уповноваженим ВАТ "УІФК" за довіреністю №57/0/17-09 від 09.02.2009р., і в тому числі укладати мирові угоди, ВАТ "УІФК" фактично визнало суму основного боргу за договором підряду в капітальному будівництві №38/0/13-07 від 21.02.2007р. у розмірі 86 042,14 грн. (а.с.16-17 т.1).

Щодо посилань ВАТ "УІФК " на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно не було зупинено провадження у справі №8/25 з огляду подання останнім позовної заяви до господарського суду м.Києва про визнання недійсним акту прийому-передачі виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року за договором підряду в капітальному будівництві №38/0/13-07, то вони не можуть бути прийняті касаційною інстанцією до уваги, оскільки відповідач не надав жодного доказу господарським судам, що зазначений позов було прийнято до розгляду, а тому суди першої  та другої інстанцій на законних підставах не зупинили провадження у справі №8/25.

Колегія суддів ВГСУ  погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, які не можуть бути скасовані.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Українська інноваційно - фінансова компанія"  залишити без задоволення.

Постанову  Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2009р. у справі №8/25  залишити без змін.

Головуючий:

В.Олійник

Судді:

Т.Данилова

Г.Мачульський