- Позивач (Заявник): Марченко Сергій Миколайович
- Відповідач (Боржник): Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області
- Позивач (Заявник): Савенко Юрій Сергійович
- Позивач (Заявник): Богдан Дмитро Анатолійович
- Позивач (Заявник): Плюта Ігор Олександрович
- Позивач (Заявник): Сквіра Олександр Миколайович
- Позивач (Заявник): Довгий Костянтин Вікторович
- 3-я особа: Центр допомоги учасникам антитерористичної операції Полтавської області
- Позивач (Заявник): Яловий Павло Васильович
- Позивач (Заявник): Кіященко Віталій Леонідович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 листопада 2016 рокум. ПолтаваСправа №816/1900/16
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Центр допомоги учасникам антитерористичної операції Полтавської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивачі звернулися до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (надалі також відповідач), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Центр допомоги учасникам антитерористичної операції Полтавської області про визнання протиправними та скасування відмов у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, зобов'язання надати позивачам, як учасникам антитерористичної операції, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства в розмірах не більше 2,0 га на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.
В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначила, що відповідно до положень пункту 14 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р "Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками", позивачі, як учасники антитерористичної операції, мають переважне право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки площею не більше 2,0 га для ведення особистого селянського господарства кожний. Однак, за результатами звернення з відповідними заявами до відповідача отримали відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, що мотивована посиланням на лист Центру допомоги учасникам антитерористичної операції Полтавської області від 05.10.2016 вих. №04/43, відповідно до якого земельні ділянки на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області надаються громадянам, які проживають на її території.
Відповідач позов не визнав, у наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою ґрунтується на положеннях статті 118 Земельного кодексу України. Звернула увагу на те, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області проводиться робота з резервування земельних ділянок, що можуть бути надані учасникам антитерористичної операції. Відповідна інформації представлена у вигляді довідкових альбомів-атласів з картографічними матеріалами, що розміщені на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
Представники позивача та відповідача надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, у порядку письмового провадження.
Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, про розгляд справи повідомлена належним чином /а.с. 66/.
Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
А відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зважаючи на неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, та з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження, без фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
Позивачі є учасниками антитерористичної операції (надалі також АТО), що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями посвідчень учасника бойових дій /а.с. 16 - зворот, 31-37/.
27.09.2016 позивачі звернулись до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області /а.с. 102, 109, 118, 126, 129, 137, 144, 152/. До заяв додали викопіювання з графічного матеріалу із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки та зазначенням її орієнтовного розміру /а.с. 103, 110, 119, 127, 130, 138, 145, 153/. Також повідомили, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки за вказаним цільовим призначенням не використали.
Листами від 11.10.2016 відповідач повідомив позивачів, що згідно листа Центру допомоги учасникам антитерористичної операції Полтавської області від 05.10.2016 вих. №04/43, станом на 05.10.2016 по Світлогірській сільській раді на обліку по забезпеченню земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства знаходяться 36 учасників АТО. Земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, будуть виділятись учасникам АТО, які проживають на території Сільської ради /а.с. 108, 117, 125, 128, 136, 143, 151, 159/.
Також зазначив, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №898-р Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області проводиться робота з резервування земельних ділянок, що можуть бути надані учасникам антитерористичної операції. Відповідна інформації представлена у вигляді довідкових альбомів-атласів з картографічними матеріалами, що розміщені на офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.
З наведених підстав, позивачам відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у власність для ведення особистого селянського господарства.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.
Відповідно до положень пункту 14 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги: першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.
Так, згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом "б" частини першої статті 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Отже, позивач має право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
За приписами частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено частиною сьомого згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах безоплатної приватизації, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Зі змісту листів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 суд встановив, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою вказано інформацію, викладену у листі Центру допомоги учасникам антитерористичної операції Полтавської області від 05.10.2016 вих. №04/43.
До матеріалів справи залучено копію даного листа /а.с. 135/, дослідивши яку суд встановив, що за його змістом станом на 05.10.2016 по Світлогірській сільській раді на обліку по забезпеченню земельними ділянками для ведення особистого селянського господарства знаходяться 36 учасників АТО. Земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, будуть виділятись учасникам АТО, які проживають на території Сільської ради.
Водночас процитувавши зміст листа Центру допомоги учасникам антитерористичної операції Полтавської області відповідач належним чином не мотивував відмову у наданні дозволу позивачам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Так, відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, викладена у листах від 11.10.2016, не містить нормативного обґрунтування та аналізу конкретної інформації. Відповідачем не перевірено розташування бажаних земельних ділянок, їх цільове призначення, категорію земель та поточний стан. Згадані вище листи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області не містять посилань на те, що бажані земельні ділянки передано у користування чи власність третім особам, зарезервовано для учасників АТО тощо.
За таких обставин, саме лише посилання відповідача на лист Центру допомоги учасникам антитерористичної операції Полтавської області від 05.10.2016 вих. №04/43 не є належною підставою для відмови у наданні дозволу позивачам на розроблення проектів землеустрою.
Верховний Суд України у постанові від 10.12.2013 у справі №21-358а13 зазначив, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
З урахуванням наведеного вище, відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, оформлена листами від 11.10.2016, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, відповідачем не доведено, що ним досліджені всі фактичні обставини справи під час розгляду заяв позивачів про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у наданні позивачам дозволів на розроблення проекту землеустрою ґрунтується виключно на інформації, викладеній у листі Центру допомоги учасникам антитерористичної операції Полтавської області від 05.10.2016 вих. №04/43, та не містить аналізу підстав для такої відмови, визначених безпосередньо у законі.
Отже, така відмова не ґрунтується на вимогах закону, а тому є протиправною.
За таких обставин, позов в частині вимог про визнання протиправною відмови у наданні позивачам дозволів на розробку проекту землеустрою, викладеної у листах Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016, належить задовольнити.
Що стосується вимог позивачів в частині зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозволи на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність бажаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірах не більше 2,0 га на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, суд дійшов такого висновку.
Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Разом з цим суд зауважує, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Так, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. А завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
У даному спорі відповідач не довів, що ним у повному обсязі проведено перевірку заяв позивачів на відповідність вимогам закону. У ході судового розгляду справи встановлено, що відмова відповідача ґрунтується виключно на інформації, отриманій від третьої особи, у якої відсутні повноваження розпоряджатись землями державної власності.
Як вже зазначав суд вище, відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України підставою відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Однак, відповіді Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 не містять аналізу відповідності поданих позивачами заяв наведеним вимогам закону.
Оскільки відповідач не виконав приписи закону щодо перевірки заяв позивачів на відповідність вимогам Земельного кодексу України, суд, виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу влади.
А тому, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати позивачам дозволи на розроблення проектів землеустрою не можуть бути задоволені судом.
Натомість, згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
А відповідно до частини другої статті 162 названого Кодексу, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на суть порушено права позивачів, належним способом його захисту буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяви від 27.09.2016 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірах не більше 2,0 га за межами населених пунктів на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області із земель державної власності з урахуванням висновків суду.
З огляду на викладене вище, адміністративний позов належить задовольнити частково.
Позивач від сплати судового збору звільнений. Судові витрати у справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 7-11, 41, 69-71, 86, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 вих. №8477/6-16.
Визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 вих. №8474/6-16.
Визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 вих. №8495/6-16.
Визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 вих. №8475/6-16.
Визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 вих. №8479/6-16.
Визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_6 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 вих. №8480/6-16.
Визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_7 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 вих. №8476/6-16.
Визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_8 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.10.2016 вих. №8473/6-16.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 27.09.2016 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірах не більше 2,0 га на території Світлогірської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.С. Бойко
- Номер:
- Опис: визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії
- Тип справи: Адміністративний позов
- Номер справи: 816/1900/16
- Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
- Суддя: Бойко С.С.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 21.10.2016
- Дата етапу: 28.11.2016