Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/2868/11

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Кочетова Л.Г.,

суддів Матюшенка І.В., Євстаф'євої Т.А.

при секретарі Порохні М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про стягнення коштів передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 19 травня 2009 року, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2009 року позивачі звернулися до суду із позовом до управління праці та соціального захисту населення, в якому просили стягнути з відповідача недоплачені кошти, виплата яких передбачена ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за наступні періоди: ОСОБА_1 з 01.05.2004 року по 30.10.2008 року, ОСОБА_2 з 01.01.2004 року по 31.08.2008 року.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 19 травня 2009 року позовні вимоги задоволено, визнано дії управління праці та соціального захисту населення по застосуванню постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року щодо вказаних виплат неправомірними та стягнуто з відповідача на користь позивачів за вказані періоди кошти в сумі, про які вони просили в своїй позовній заяві.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що всі виплати проводилися у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачі проживають та працюють на території радіоактивного забруднення.

Статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постр&ждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення проводиться доплата в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно.

З матеріалів справи видно, що на виконання положень ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем щомісяця виплачувалися позивачу передбачені ст. 39 Закону виплати в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вирішуючи цей спір, суд першої інстанції, з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами, обгрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягають саме норми ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

За таких обставин правильним є висновок суду першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті грошової допомоги та доплати до пенсії в розмірах, встановлених зазначеною ^постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.

Разом з тим, визнавши неправомірними дії відповідача щодо неналежного нарахування і виплати позивачу грошової допомоги та доплати до пенсії, суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.

При цьому суд не врахував те, шо з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, поза увагою суду 1 інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними і зобов’язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.

Що стосується вимог за період до 05.05.2008 року, суд першої інстанції, безпідставно не застосував вимоги ст. ст. 99-100 КАС України, так як відносно частини позовних вимог строк звернення до суду пропущений, помилково вважаючи такі виплати складовою частиною заробітної плати.

Оскільки такі виплати є соціальними виплатами, нараховуються та виплачуються на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не трудового законодавста, позивачем було пропущено строк звернення до суду, про його поновлення позивач не просить, поважності причин пропуску такого строку з матеріалів справи не вбачається, на його застосуванні наполягав відповідач в своїх запереченнях, колегія суддів приходить до висновку, що постанова ухвалена із порушенням вказаної норми.

За таких обставин, постанова, прийнята щодо стягнення коштів підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови в цій частині.

Враховуючи викладене та керуючись ч.І ст. 41, ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 19 травня 2009 року в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 заборгованості по доплаті до заробітної плати в порядку ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування ОСОБА_1 доплату до заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону' України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 05.05.2008 року по 30.10.2008 року.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 19 травня 2009 року в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_2 заборгованості по доплаті до заробітної' плати в порядку ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити нарахування ОСОБА_2 доплату до заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 05.05.2008 року по 31.08.2008 року.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: