У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євтушенко О.І.,Кадєтової О.В.,

Ізмайлової Т.Л.,Карпенко С.О.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 07 грудня 2015 року та за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 29 жовтня 2015 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 07 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, укладеного між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «ПриватБанк») та відповідачем 27 вересня 2007 року. У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх грошових зобов'язань станом на 10 липня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 60 875,95 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України 1 329 530,67 грн, а саме: 13 021,18 доларів США заборгованості за кредитом, 14 615,19 доларів США заборгованості за процентами за користування кредитом, 2 054,00 доларів США заборгованості з комісії за користування кредитом, 28 275,82 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також 11,45 доларів США штрафу (фіксована частина), 2 898,31 доларів США штрафу (процентна складова).

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 29 жовтня 2015 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 60 875, 95 доларів США. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 07 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором 26 000 доларів США та 3 654 грн судового збору.

У касаційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосуванням апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню, касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з вимог виваженості, розумності і справедливості, дійшовши висновку про зменшення суми заборгованості за процентами за користування кредитом, за комісією за користування кредитом, за пенею за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, а також штрафів (фіксованої частини і процентної складової) із 47 854,77 доларів США до суми тіла кредиту, тобто 13 000 доларів США.

Проте з такими висновками судів повністю погодитись не можна виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 27 вересня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № ROG0GA0000000016, відповідно до умов якого останній надано кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 27 вересня 2007 року до 27 вересня 2020 року включно у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 13 000,00 доларів США на наступні цілі: споживчі цілі, а також у розмірі 2 145,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 0,92% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 3,00 % від суми наданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного договору.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначав, що відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконувала, внаслідок чого станом на 10 липня 2015 року виникла заборгованість у розмірі 60 875,95 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України 1 329 530,67 грн, а саме: 13 021,18 доларів США заборгованості за кредитом, 14 615,19 доларів США заборгованості за процентами за користування кредитом, 2 054,00 доларів США заборгованості з комісії за користування кредитом, 28 275,82 доларів США пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також 11,45 доларів США штрафу (фіксована частина), 2 898,31 доларів США штрафу (процентна складова) (а.с. 4-6).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Загальні умови виконання зобов'язання зазначені у ст. 526 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок як позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписами ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції в порушення ст.ст. 212-215 ЦПК України, належним чином не встановив фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, не надав належної оцінки наданим сторонами доказам у їх сукупності та дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором суд першої інстанції не з'ясував належним чином розміру заборгованості, зокрема, судом не вказано, що саме входить до складу заборгованості, яка підлягає до стягнення, не наведено розрахунку такої заборгованості та не перевірено розміру заборгованості, зазначеної позивачем. Так, з розрахунку наданого позивачем (а.с. 4-6) вбачається, що залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 13 000 доларів США, натомість позивач просив стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13 021,18 доларів США. Крім того, не з'ясовано чи здійснювала відповідач погашення заборгованості за надані кредитні кошти, коли саме було останнє таке погашення та порядок його зарахування. Також судом першої інстанції не перевіреними залишились заперечення відповідача (а.с. 26) щодо забезпечення її відповідальності за кредитним договором за рахунок майна переданого ОСОБА_7 за договором іпотеки (п. 7.3 договору).

За змістом ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» порядок виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, тобто наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією.

Проте вказані положення можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення процентів за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені та штрафів.

Судом першої інстанції залишена поза увагою валюта, в якій нарахована пеня, штрафи і ухвалено рішення про стягнення пені та штрафу в доларах США.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд в порушення ст.ст. 303, 315 ЦПК України, на вказані обставини уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про зменшення суми заборгованості за процентами за користування кредитом та за комісією за користування кредитними коштами, апеляційний суд, не визначився належним чином з характером спірних правовідносин у цій частині та дійшов передчасного висновку про зменшення розміру процентів та комісії за користування кредитом на підставі ч. 2 ст. 616 ЦК України, не зазначивши при цьому складових такої суми. Зменшуючи розмір процентів та комісії за користування кредитними коштами, апеляційний суд виходив з того, що вказані нарахування є збитками, оскільки банк з 2008 року не вживав жодних заходів щодо зменшення розміру збитків більше семи років, останній своїми діями сприяв збільшенню їх розміру, залишивши поза увагою, що проценти та комісія за користування кредитними коштами є складовими одержаного кредиту, з нарахуванням яких клієнт погодився, засвідчивши це власним підписом. Апеляційний суд не звернув уваги на те, що строк дії кредитного договору встановлений до 27 вересня 2020 року (п. 7.1). У випадку порушення позичальником умов кредитного договору в частині повернення грошових коштів, про які зазначено у п. 7.1 кредитного договору, банк має право звернутись до суду для задоволення своїх вимог в порядку передбаченому п. 2.3.3 кредитного договору, проте таке звернення є правом банку, а не його обов'язком.

Здійснюючи посилання на інформаційну довідку № 48990458 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 60), апеляційний суд залишив поза увагою, заперечення відповідача, що іпотечне майно передано позивачеві в рахунок погашення заборгованості за спірним договором, та що відомості, викладені у інформаційній довідці не підтверджують чи намагався позивач задовольнити свої вимоги за рахунок цього іпотечного майна.

За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково, касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 29 жовтня 2015 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 07 грудня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов

Судді: О.І. Євтушенко

Т.Л. Ізмайлова

О.В. Кадєтова

С.О. Карпенко