Справа № 463/4252/15-ц

Провадження № 2/463/342/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді - Лакомської Ж. І.

з участю секретаря - Коник О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Ідея Банк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави.

Позов мотивує тим,що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №910.15207 від 23.05.2012 року, відповідно до умов якого відповідачу було надано позивачем кредитні кошти в сумі 230925,97 грн. із сплатою річної процентної ставки та визначенням строку користування коштами у відповідності до графіку на купівлю автомобіля CITROEN C4 AIRCROSS, 2012 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) VIN-НОМЕР_2, НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1.Позивач кошти відповідачу надав, свої обов'язки за договором виконав. Проте, всупереч умовам договору та положенням законодавства, відповідач ОСОБА_1 свої обов'язки не виконує, не забезпечив своєчасне повернення коштів у відповідності до графіку повернення коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 11.02.2015 року. Відповідно до умов вказаного договору, поручитель солідарно відповідає перед банком в межах суми 50 грн. у випадку прострочення позичальником сплати чергових платежів більше ніж на 30 днів. Окрім цього, в забезпечення виконання зобов'язань між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1 06.07.2012 року укладено договір застави транспортного засобу -CITROEN C4 AIRCROSS, 2012 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) VIN-НОМЕР_2, НОМЕР_2, реєстраційний № НОМЕР_1.

У зв'язку із порушенням зобов'язань забезпечених заставою, позивач надіслав відповідачу повідомлення про виникнення заборгованості, проте таке було залишене останнім без належного реагування. Оскільки зобов'язання відповідачів перед банком не виконанні, заборгованість не погашена, позивач просить вказаний автомобіль вилучити у відповідача, звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу його будь-якій особі покупцю за ціною не нижче ринкової, яка буде визначена суб'єктом оціночної діяльності, для чого надати позивачу всі права та повноваження на відсудження транспортного засобу, в тому числі ,але не виключно, проводити всі необхідні дії в органах ДАІ МВС України та всіх інших державних та недержавних органах/установах (отримувати дублікати документів на транспортний засіб,отримувати/виготовляти ключі їх дублікати, отримувати відомості про транспортний засіб/особу власника, які пов'язані з продажем автомобіля тощо). Просить стягнути з обох відповідачів солідарно частину заборгованості за кредитним договором внаслідок невиконання договору поручителем в сумі 50 грн. та судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву, в якій зазначив, що справу просить розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1у судове засідання не з'явився повторно, причин неявки суду не повідомив, суд вважає за можливе провести розгляд справи в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання також не з'явилась, представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 23.05.2012 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем ОСОБА_1було укладено кредитний договір №910.15207 від 23.05.2012 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 було надано позивачем кредитні кошти в сумі 230925,97 грн. з визначенням строку користування коштами у відповідності до графіку на купівлю автомобіля CITROEN C4 AIRCROSS, 2012 року випуску(а.с.23-24).

За користування кредитом позичальник сплачує річну процентну ставку, яка визначається відповідно до умов кредитного договору, а станом на дату укладення кредитного договору становила 18,99 %.

Параграфом 4 кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язаний отримати кредит і протягом дії договору сплачувати кредит та проценти у вигляді ануїтетних платежів щомісячно в терміни та у сумах, визначених у Графіку щомісячних платежів, що є додатком №1 до договору.

Згідно з Графіком щомісячних платежів, датою внесення позичальником чергового платежу визначено 23 число кожного місяця (а.с.21-22).

Відповідно до п.4 параграфу 6 кредитного договору, банк має право змінювати в односторонньому порядку свої Тарифи (окрім процентної ставки), повідомивши про це позичальника у спосіб, передбачений договором, вказавши дату, з якої починають діяти зміни/нові тарифи.

У відповідності до п.1 параграфу 8 кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, зокрема, у разі прострочення оплати чергового ануїтетного платежу (його частини) більше ніж на 30 днів.

Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається зі змісту Кредитного договору, його положеннями встановлено, що всі повідомлення за даним Договором (а відтак - і вимоги про дострокове повернення кредиту, повідомлення про розірвання Договору тощо, які передбачені п.1 параграфу 8) повинні бути складені у письмовій формі і такі здійснюються Банком шляхом направлення листів за адресою Позичальника, вказаною в Договорі, або на іншу адресу вказану Позичальником.

В той же час, позивачем не представлено суду доказів про надіслання позивачем вище згаданих вимог, повідомлень, претензій чи попереджень відповідачу (а тим більше - про їх вручення) з приводу неналежного виконання останнім умов Кредитного договору.

Параграфом 9 (п.п.1, 2, 3) кредитного договору передбачено, що у разі порушення позичальником строків сплати щомісячних платежів, банк має право нарахувати та стягнути з позичальника витрати, пов'язані з супроводом і стягненням простроченої заборгованості за договором (в тому числі, але не обмежуючись, на листування, телефонні дзвінки, виїзди до позичальника, розшук позичальника, послуги сторонніх організацій, згідно з тарифами банку). В разі порушення позичальником термінів сплати щомісячних платежів від 1 до 60 днів, банк має право нарахувати та стягнути з позичальника штрафні санкції (пеню) в розмірі 0,15% від простроченої суми боргу за кожен день прострочки. В разі порушення позичальником термінів сплати щомісячних платежів більше ніж на 60 днів, Банк має право нарахувати та стягнути з позичальника штрафні санкції (пеню) в розмірі 0,65% від простроченої суми боргу за кожен день прострочки.

Виконання зобов'язань за кредитним договором було забезпечене заставою транспортного засобу, для купівлі якого надавався позичальнику кредит (параграф 3 кредитного договору), на підставі договору застави транспортного засобу, укладеного між сторонами 06.07.2012 року (а.с.25-26).

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 11.02.2015 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2було укладено договір поруки, згідно з яким, порукою ОСОБА_2 було забезпечено виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором на суму 50 грн. (а.с.12).

Всю суму кредиту позичальник отримав 23.05.2012 року, що підтверджується виданими банком меморіальними ордерами (а.с.20,),і до червня 2014 року в повному обсязі виконував покладені на нього за кредитним договором зобов'язання, по сплаті тіла кредиту та процентів за користуванням ним, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника (а.с.32-33). Останній платіж на виконання умов кредитного договору був внесений позичальником 11.06.2014 року.

Згідно з постановою Правління Національного Банку України №466 від 06.08.2014 року «Про призупинення здійснення фінансових операцій», у зв'язку із запровадженням з 24.07.2014 року на території Донецької та Луганської областей надзвичайного режиму роботи банківської системи, було призупинено банками України здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою. Небанківськими установами та національним оператором поштового зв'язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасникам, було призупинено операції з приймання/виплати переказу коштів з/на території, які не контролюються українською владою.

Постановою Правління Національного Банку України №435 від 22.07.2014 року затверджено Інструкцію щодо організації роботи банківської системи в надзвичайному режимі.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 є жителем Луганської області, позивачем не представлено суду відомостей щодо режиму роботи відділень ПАТ «Ідея Банк» в м. Свердловськ Луганської області (за місцем проживання позичальника) та щодо порядку здійснення розрахунків за кредитними зобов'язаннями позичальниками, які проживають на території цього населеного пункту.

Відтак суд приходить до висновку про те,що у зв'язку з призупиненням банками України здійснення усіх видів фінансових операцій у населених пунктах Луганської та Донецької областей, які не контролювались у спірний період українською владою, відповідач ОСОБА_1 не міг виконати свій обов'язок перед позивачем по сплаті заборгованості за кредитним договором, а тому, згідно з нормами ст.ст.612 ч.4, 613 ч.1,2 ЦК України, він не вважається таким, що допустив порушення виконання зобов'язань за кредитним договором, і правових підстав для задоволення даного позову немає.

Крім того, відповідно до ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2015 року слід скасувати.

Керуючись ст.10, 11, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - відмовити за безпідставністю.

Після набрання рішенням законної сили заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 23 вересня 2015 року - скасувати.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Лакомська Ж. І.