ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2016 р. Справа № 926/3327/16

За позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРЧЕРМЕТ», м. Чернівці

про стягнення штрафу – 96995,00 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача – ОСОБА_2, довіреність від 25.10.2016;

від відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю «ВТОРЧЕРМЕТ» з позовом про стягнення штрафу у розмірі 96995 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 11.10.2016 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 25.10.2016.

Ухвалою суду від 25.10.2016, за клопотанням представника позивача та у зв’язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 17.11.2016.

На день вирішення спору, 17.11.2016, представник відповідача, повторно у судове засідання не з’явився, надіславши при цьому клопотання про відкладення розгляду справи (вх.4031 від 17.11.2016), яке мотивується неможливістю бути присутнім в судовому засіданні, у зв’язку з перебуванням за межами Чернівецької області.

Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечує проти задоволення даного клопотання, зазначаючи при цьому, що відповідач не позбавлений права уповноважити іншого представника в дане – уже друге судове засідання та просить суд взяти до уваги, що позивачем забезпечено явку свого представника у судове засідання, подолавши тривалу відстань до міста Чернівців з міста Запоріжжя.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України).

До клопотання відповідача про відкладення розгляду справи додано довідку туристичної компанії Open Travel від 03.11.2016, в якій зазначається, що представник відповідача з 12.11.2016 по 20.11.2016 їде в тур до Єгипту. Зазначена довідка від 03.11.2016 не доводить відсутності у відповідача можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

З огляду на викладене, суд відхиляє клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки його відсутність не позбавляє відповідача права звернутись завчасно за правовою допомогою до іншого спеціаліста у галузі права і, таким чином, забезпечити явку свого представника у судове засідання, а відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівник підприємства відповідача наділений повноваженнями приймати участь у судовому засіданні та мав можливість забезпечити явку належного представника у судове засідання.

Крім того, відповідач, отримавши, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, 03.11.2016 ухвалу господарського суду про відкладення розгляду справи на 17.11.2016, мав достатньо часу для підготовки до розгляду справи, для складання та подання своїх пояснень і заперечень по суті справи.

Представник позивача просить суд взяти до уваги, що у тексті позовної заяві допущено незначну описку, яка не змінює підстав позову та зазначає, що позов зокрема обґрунтовується обставинами, пов’язаними з відправлення відповідачем вагону №65945248 на станцію Сартана Донецької залізниці за накладною в якій вказана маса вантажу 65100 кг.

Однак, продовжує представник позивача, 17.05.2016 проводилась контрольна перевірка вагону №659452548 та при переважуванні якого виявилось, що вага брутто становить 83400 кг, тара по документу - 23800 кг, нетто - 59600 кг, що менше ваги вказаній у накладній на 5500 кг., у зв’язку з чим до відповідача застосовано штраф передбачений Статутом залізниць України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.05.2016 зі станції відправлення Торопиловка Південної залізниці, товариством з обмеженою відповідальністю «Вторчермет» здійснено відправлення вагону №65945248 до станції Сартана Донецької залізниці. Одержувачем за даним відправленням є ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського,1), що підтверджується накладною №44952778. В накладній вказана маса вантажу (лом чорних металів), визначена на вагонних вагах відправником у розмірі 65100 кг.

18 травня 2016 року, залізницею при проходженні вагону через станцію Запоріжжя - ОСОБА_1 залізниці проведено перевірку маси вантажу та складено комерційний акт від 18.05.2016 НА№001300/597, в якому, зокрема, зазначено, що 17.05.2016 проводилась контрольна перевірка вагону №659452548 та при переважуванні вагону у статичному режимі на справних вагонних вагах станції Запоріжжя–Ліве №87, які пройшли держповірку 01.02.2016, виявилось, що вага брутто - 83400 кг, тара по документу - 23800 кг, нетто - 59600 кг, що менше ваги вказаній в накладній № 44952778 на 5500 кг. Також вказано, що навантаження вантажу нижче бортів 20 см, вантаж накритий металічним покриттям, маркований білою фарбою, що відповідає перевізному документу. Маркування не порушено. Слідів розкрадання і втрати вантажу не було. В технічному стані вагон справний, розвантажувальні люки, закручені дротом.

Предметом даного судового розгляду є вимоги залізниці до вантажовідправника про стягнення штрафу за неправильне зазначення відомостей щодо маси вантажу в перевізних документах.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник має зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі статтею 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Виходячи зі змісту наведених правових норм, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, визначених статтею 122 Статуту, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки, при цьому підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу є комерційний акт.

В той же час порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334, зареєстрованим Міністерством юстиції України 08 липня 2002 року №567/6855 (далі - Правила).

Згідно з п. 2 Правил комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до п.п. 8 - 10 Правил комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

У комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

До першого примірника комерційного акта про псування вантажу при перевезенні в рефрижераторних вагонах з додержанням температурного режиму додається витяг із журналу реєстрації температури. Дані про температурний режим уносяться до комерційного акта.

Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог заперечень.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Перевіривши зміст комерційного акту №001300/597 від 18.05.2016 щодо дотримання залізницею вимог, які ставляться до таких актів вказаними Правилами, зокрема, в частині наявності усіх необхідних підписів посадових та інших осіб, які брали участь у перевірці, та інших даних, суд оцінює його як допустимий доказ, в підтвердження підстав для матеріальної відповідальності відправника.

У накладній №44952778 провізна плата вказана у розмірі 19399 грн., що при розрахунку складає суму штрафу у розмірі 96995 грн.

З урахуванням вищевказаного позов слід задовольнити та стягнути з відповідача 96995 грн. штрафу.

Сплачений позивачем судовий збір стягується з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вторчермет» (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 20, код 37148102) на користь публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, р/р 2600757872107 АБ «Експрес-Банк», МФО 322959, код 40081237) 96995,00 грн. основного боргу та 1454,93 грн. судового збору.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення складено 22.11.2016.

Суддя           О.В. Гончарук