Справа № 815/5349/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бутенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Груп» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0009241401 та 0009251401 від 11.10.2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось ТОВ «Дельта Груп» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0009241401 та 0009251401 від 11.10.2016 року.

Сторони у судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи (а.с. 67-68).

08.11.2016 року, до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 138).

Тому, на підставі положень ч. 4 ст. 128 КАС України, суд ухвалив рішення щодо розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідач є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17, ст. 50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 14.09.16 № 2199/14-01, № 2200/14-01, № 2201/14-01, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області, посадовими особами ДФС, згідно п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (надалі - ПКУ), наказу ДФС від 14.09.16 № 1452 та на виконання ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва Трубнікова А.В. про призначення перевірки у кримінальному провадженні № 32013170000000044, проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Дельта Груп», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12 по 31.12.15 року.

За результатами перевірки складено акт № 304/15-32-14-01-05/33139927 від 27.09.16 (а.с. 9-52), яким були встановлені порушення:

п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ, п. 2 ст. 3, ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон № 996), пп. 2.15, 2.16 Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 , в результаті чого, сума податку на прибуток занижена на 148 766 грн.

п.198.1, п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ, в результаті чого сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, занижена на 225 671 грн.

На підставі Акту перевірки, ДФС прийняті податкові повідомлення - рішення від 11.10.16 № 0009241401 на загальну суму 185 957 грн. та від 11.10.16 № 0009251401 на загальну суму 338 506 грн. (із штрафними санкціями) (а.с. 7-8).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0009241401 та 0009251401 від 11.10.2016 року, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України та доходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями.

Підставою для встановлення порушення ТОВ «Дельта Груп» податкового законодавства, слугували висновки перевіряючих про те, що взаємовідносини між ТОВ «Дельта Груп» та постачальниками ПП «Віва Трейдінг», ПП «Віапласт», ПП «Нікон - Торг» не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки досудовим слідством встановлено достатні підстави вважати, що ТОВ «Дельта Груп» у своїй податковій звітності з податку на прибуток за 2014 рік відображало витрати за послуги, отримані від ПП «Віва Трейдінг», ПП «Віапласт», діяльність яких пов'язана з переводом безготівкових коштів у готівку, з одночасною мінімізацією податкових зобов'язань з податку на прибуток. Крім цього, в Акті зазначено, що взаємовідносини між ТОВ «Дельта Груп» та постачальниками ПП «Віва Трейдінг», ПП «Віапласт» не спричиняють реального настання правових наслідків, і свідчать, що данні дії спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вимоги ТОВ «Дельта Груп з метою штучного формування податкового кредиту.

Суд погоджується з висновками відповідача, зробленими в Акті перевірки, про наявність порушень податкового законодавства виходячи з наступного.

Судом встановлено із Акта перевірки, що проведеною перевіркою відображених показників за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 в сумі 2122443 грн. на підставі документів перелік яких наведений в додатку № 4 до акту перевірки "Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ «Дельта Груп» встановлено завищення задекларованих показників у рядку 06.1 "Адміністративні витрати" на 882980грн., в т.ч. за 2014р. на 882980грн.

Перевіркою встановлено, що протягом ТОВ «Дельта Груп» отримувало інформаційно-консультаційні послуги та інші послуги від підприємств, по яких проводиться досудове розслідування по факту їх створення, а саме: ПП «Віва Трейдінг» код 39070777, ПП «Віапласт» код 39161256, ПП «Топ Трейдінг» код 38438310.

В Акті зазначено, що «під час проведення досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що вказані підприємства створені учасниками організованої групи з метою ухилення від сплати податків іншими суб'єктами господарювання, у т.ч. ТОВ «Дельта Груп», шляхом заниження їх службовими особами сум податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість шляхом заниження бази оподаткування з відповідних податків через укладення договорів виконання робіт чи постачання товарів з підприємствами з ознаками фіктивності, які фактично роботи не виконували, товари не поставляли, оскільки не мали для цього матеріальних, фінансових чи трудових ресурсів . Основними постачальниками вищевказаних підприємств з ознаками фіктивності виступали ці ж підприємства один одному та ПП «Аурум 999» та ПП «Хол Авто». Вироками Приморського районного суду м. Одеси, що набрали законної сили, засновників та єдиних керівників цих підприємств та ПП «Аурум 999» та ПП «Хол Авто» визнано винними у придбанні фіктивних підприємств за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України…».

Судом встановлено, що ТОВ «Дельта Груп» укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг від 09.04.2014р. № 09/04/14, від 06.05.2014р., № 06/05/14. з ПП «Віва Трейдінг» код 39070777 (а.с. 90-92, 99-101).

Згідно вказаних договорів складено акти виконаних робіт від 30.04.14р. на суму 163620 грн., в т.ч. ПДВ 27270 грн., від 30.05.14р. на суму 244770 грн., в т.ч. ПДВ 40795 грн. щодо надання інформаційно-консультативних послуг (а.с. 93, 102).

Суд зазначає, що в даних актах не розшифровано, які саме послуги надавались, в зв'язку з чим неможливо підтвердити надання придбаних послуг для ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, не надано звіти з розшифровкою виконаних робіт.

Також, з вказаним постачальником укладено договори підряду № 1-13/05/14 від 13.05.14р. на проведення робіт по демонтажу башенного крану, № 3-13/05/14 від 13.05.14р. на проведення робіт по демонтажу башенного крану вище базової висоти. № 2-13/05/14 від 13.05.14р. про надання послуг по монтажу вантажопідйомного башенного крану (а.с. 108-110, 115-117, 122-124).

Надані акти виконаних робіт № ОУ-0002506 від 26.05.14р. на суму 58620 грн., в т.ч. ПДВ 9770 грн., № ОУ-002025 від 21.05.14р. на суму 58620 гри., в т.ч. ПДВ 9770 грн., № ОУ-0002024 від 21.05.14р. на суму 48640 грн., в т.ч. ПДВ 8107 грн. (а.с. 111, 118, 125).

Суд зазначає, що в даних актах не вказано, на яких саме об'єктах було надано послуги по монтажу та демонтажу кранів, кількість витраченого часу та трудових ресурсів, витрачених на надання вказаних послуг, що не надає можливості підтвердити зв'язок наданих послуг з фінансово-господарською діяльністю підприємства. Вартість придбаних послуг віднесено до адміністративних витрат в сумі 478558 грн. згідно бухгалтерської проводки Д-т рахунку 92 «адміністративні витрати», К-т рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» та рядку 06.1 декларації з податку на прибуток за 2014р.

Також з постачальником ПП «Віва Трейдінг» укладено договір купівлі-продажу від 07 04.14р. № 07/04/14 про придбання частотного перетворювача електродвигуна каретки, вартістю 67800 грн., в т.ч. ПДВ 11300 грн (а.с. 130-132).

В договорі відсутні умови постачання, відсутні первинні документи щодо перевезення вказаного товару. Згідно бухгалтерської проводки Д-т рахунку 1521. К-т рахунку 631, Д-т рахунку 10 К-т рахунку 1521 вартість вказаного електромеханізму 56500 грн. віднесена до складу основних засобів і станом на 31.12.15р. рахується у складі основних засобів. Сума амортизації 9416 грн. не відносилась до складу витрат декларації з податку на прибуток.

Крім того, згідно бази даних АІС «Податковий блок», на підприємстві ПП «Віва Трейдінг» відсутні трудові ресурси (не надавались звіти про кількість застрахованих осіб та фонд заробітної плати) у періодах, в яких надавались послуги, відсутні основні фонди. До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Основний вид діяльності - 73.11-РЕКЛАМНІ АГЕНТСТВА.

Суд зазначає, що хоча серед видів діяльності підприємства є посередницькі послуги з продажу металевих виробів, однак згідно з умовами договору та даними реєстрів зареєстрованих податкових накладних, які перевірялись, ПП «Віва Трейдінг» не було посередником при наданні вказаних послуг, а виконувало їх безпосередньо власними силами, хоча даний вид діяльності відсутній серед видів, якими мало право займатись вказане підприємство. Крім того, відсутність трудових ресурсів та основних засобів унеможливлює надання вищезазначених послуг підприємством ПП «Віва Трейдінг».

Також судом встановлено, що ТОВ «Дельта Груп» уклало з ПП «Віапласт» (код 39161256), договір про надання консультаційно-інформаційних послуг № 17-1/06/14 від 17.06.2014р. з питань охорони праці у сфері підіймальних споруд та інженерних мереж та під час виконання робіт з устаткуванням підвищеної небезпеки (а.с. 82-85).

В матеріалах справи міститься акт від 30.06.2014р. на суму 417504 грн., в т.ч. ПДВ 69584 грн. (а.с. 86).

Суд зазначає, що у вказаному акті відсутня інформація щодо кількості витраченого часу та трудових ресурсів, залучених до виконання вказаних послуг, відсутній звіт про виконані послуги.

Крім того, основний вид діяльності ПП «Віапласт» - 46.42 - Оптова торгівля одягом і взуттям та інші види оптової торгівлі. Трудові ресурси та основні засоби відсутні.

Також, згідно податкових накладних, ПП «Віапласт» не було посередником при наданні вказаних послуг, а виконувало їх безпосередньо власними силами, хоча даний вид діяльності відсутній серед видів, якими мало право займатись вказане підприємство. Крім того, відсутність трудових ресурсів унеможливлює надання вищезазначених послуг підприємством ПП«Віапласт». Вартість отриманих у ПП «Віапласт» послуг згідно бухгалтерської проводки Д-т рахунку 92 «адміністративні витрати, К-т рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 347920 грн. віднесена до р. 06.1 декларації з податку на прибуток за 2014р. (а.с. 87).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності., митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996- ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична і другі види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону № 996- ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми); дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст: та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями).

У відповідності до пп. 2.15. Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 із змінами та доповненнями первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Підпунктом 2.16. Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Відповідно до п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПКУ, до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління виробництвом, в т.ч. витрати на інформаційні, консультативні послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Згідно з п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином при досліджені встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарських операцій (відповідно, і виникнення об'єкту оподаткування), на підставі яких ТОВ « Дельта Груп» визначені суми податкового кредиту та витрат.

Неможливість реального здійснення платником вказаних операцій, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність у ПП « Віва Трейдінг » та ПП « Віапласт» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань .

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Зміст господарської операції може встановлюватися з урахуванням змісту цивільно-правових чи господарсько-правових зобов'язань сторін, але не вичерпується останнім.

Із наведеного можна зробити висновок про те, що господарські операції (поставка, продаж, фінансова допомога, інвестиція тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань. Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків.

Суд зазначає, що встановлені обставини, які викладені вище, дає підстави для визнання сум податкового кредиту з податку на додану вартість, віднесених ТОВ « Дельта Груп» до складу податкового кредиту березня, липня та серпня 2014 року як неправомірними.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, але не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про використання придбаних послуг у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім того, згідно з наданими до перевірки документами встановлено, що у періоді з 01.10.2014 по 30.11.2014 ТОВ «Дельта Груп» включено до реєстру отриманих податкових накладних та віднесено до складу податкового кредиту ПДВ за податковими накладними, отриманими від ПП «Нікон-Торг» код за ЄДРПОУ 39163934 на загальну суму 49075 грн. (а.с. 75-80), а саме: у пункті 3 зазначених податкових накладних «Номенклатура товарів, послуг продавця» зазначено, що протягом жовтня та листопада 2014 року ТОВ « Дельта Груп» отримувало від ПП «Нікон-Торг» інформаційно-консультаційні послуги, які до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, під час складання податкової звітності з податку на прибуток за 2014 рік не відносились.

В матеріалах справи містяться акти виконаних робіт, в яких відсутня інформація щодо характеру наданих послуг, що унеможливлює підтвердити той факт, як ці послуги пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльністю перевіряємого підприємства та як вони використовувались під час діяльності ТОВ «Дельта груп».

Неможливість підтвердити використання отриманих послуг у фінансово-господарської діяльності призводить до висновку, що ТОВ « Дельта Груп» завищено податковий кредит з податку на додану вартість у жовтні та листопаді 2014 року на загальну суму 49075 грн., в т.ч. жовтень 2014р.- 16875 грн., листопад 2014р.- 32200 грн.

Крім того, судом встановлено, що всі постачальники ПП «Віва Трейдінг», ПП «Віапласт», ПП «Нікон-Торг», відповідно до договорів, знаходяться за однією адресою, а саме: м. Одеса, Французький б-р, будинок 10, квартира 11, що з огляду на види економічної діяльності зазначених підприємств також свідчить про відсутність реальних можливостей щодо фактичного здійснення господарський операцій з ТОВ «Дельта Груп».

Таким чином, враховуючи викладене, ТОВ « Дельта Груп» в порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПКУ безпідставно завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 225671 грн., в т.ч. : квітень 2014р. - 38570 грн., травень 2014р.- 68442 грн., червень 2014р.- 69584 грн., жовтень 2014р.- 16875 грн., листопад 2014р.- 32200 грн.

Виходячи з викладеного, суд вважає правомірним винесення Відповідачем податкових повідомлень-рішень №№ 0009241401 та 0009251401 від 11.10.2016 року, оскільки Відповідачем доведено прийняття обґрунтованого рішення про застосування фінансових санкцій.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч.1 ст.70 КАС, України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, а інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішень, суду не надано.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 11, 14, 70, 71, 86, 159-164, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Груп» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0009241401 та 0009251401 від 11.10.2016 року - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Бутенко