Апеляційний суд Черкаської області
м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83
Справа № 10-2390/361/12 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.ст. 165, ОСОБА_1
165-2 КПК України Доповідач в апеляційній
інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Безверхого І.В.,
суддів Літвінцева В.М., Охріменка І.К.,
за участю прокурора Іванова С.С.,
адвоката ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
розглянула матеріали справи за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 червня 2012 року, якою відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за
адресою: пров. Парковий, 5, с. Нове Місто, Монастиришенський район, Черкаська область, раніше не судимого,
відмовлено у задоволенні подання ст. слідчого в ОВС СУ УМВС України в Черкаській
області ОСОБА_5 про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Згідно матеріалів подання ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, діючи умисно та разом за попередньою змовою з ОСОБА_6, працюючої відповідно до наказу № 247-к від 14.07,2011 року на посаді контролера-касира територіально відокремленого безбалансового відділення № 100231/0145 філії Черкаське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», розташованого по вул. Пархоменка в с. Халаїдово Монастирищенського району Черкаської області, в період часу з 2006 року по травень 2012 року, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою мешканців с. Халаїдово і с. Попудня Монастирищенського району: ОСОБА_7, ОСОБА_8, Красноголовець І В., ОСОБА_9 В В., ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_9, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40,ОСОБА_41,ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48,, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_35, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58 та інших, під приводом прийняття коштів на вигадані останньою депозитні рахунки вищевказаного відділення банку та нарахування відсотків за вкладом, отримували від останніх готівкові грошові кошти в національній та іноземній валюті на загальну суму близько 2.8 млн. гривень, які на вказані рахунки не оприбутковували, а незаконно заволоділи ними і використали на особисті потреби, чим завдали потерпілим матеріальної школи в особливо великих розмірах.
За даними фактами прокурором Монастиришенського району Черкаської області та СВ Монастирищенського РВ і СУ УМВС України в Черкаській області порушено ряд кримінальних справ відносно ОСОБА_6 за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 190; ч.1, 3 ст. 191 КК України, які в подальшому об’єднані в одне провадження з кримінальною справою за № 14401200097.
22.06.2012 року СУ УМВС України в Черкаській області порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, яка в цей же день була об'єднана в одне провадження з кримінальною справою за № 140120007.
22.06.2012 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.06.2012 року задоволенні подання ст. слідчого в ОВС СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_59 про обрання запобіжного заходу - взяття під варту відносно ОСОБА_4 – відмовлено.
Відмовляючи в обранні ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ,суд першої інстанції у постанові зіслався на те, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, на утриманні має неповнолітню хвору дочку та пристарілих батьків, а також відсутність підстав того, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 буде перешкоджати встановленню істини по справі та ухилятися від слідства та суду.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням суду першої інстанції прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в апеляції ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та повернення матеріалів справи на новий судовий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.
При цьому вказує, що судом не враховано того, то ОСОБА_4 підозрюється в скоєнні особливо тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із заволодінням шахрайським шляхом грошовими коштами вкладників банку в особливо великих розмірах, злочин є умисним та корисливим, спрямованим проти власності особи. Крім того, щодо ОСОБА_6, яка є його співучасницею, вже обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Також, згідно рапортів оперативних працівників відомо, що ОСОБА_4 чинив тиск на ОСОБА_6 та виступав організатором вказаного злочину. Також, невідоме і місцезнаходження грошових коштів, якими заволоділи ОСОБА_4 та ОСОБА_6, що дає змогу дійти до висновку про те, що у ОСОБА_4 є можливість ухилитися від явки до органів досудового слідства та суду.
Заслухавши суддю-доповідача. міркування прокурора, який підтримавподану апеляцію, підозрюваного ОСОБА_4П та його захисника адвоката ОСОБА_3, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи та матеріали кримінальної справи за №1401200097 по звинуваченню ОСОБА_6 і ОСОБА_4 по ст.ст. 190 ч.2, 3 КК України і обміркувавши над доводами апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст. 5 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод", ст. ст. 148, 155 КПК України, запобіжні заходи, і в тім числі у вигляді взяття під варту, застосовуються до обвинуваченого, за наявності підозри у вчиненні злочину та достатніх підстав вважати, що він може намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.
Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, то особа буде намагатися ухилятися від слідства і суду та не виконувати інших вимог, зазначених вище.
При цьому також враховуються тяжкість злочину та дані про особу.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 р. за № 4, постанова про відмову в обранні підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинна містити обгрунтування такого рішення та мотиви, з яких суд не погодився з доводами, викладеними в поданні або висловленими під час його розгляду особою, у провадженні якої перебуває справа, чи прокурором.
Відмовляючи в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного ОСОБА_4, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що визначені законодавцем підстави для обрання запобіжною заходу у вигляді взяття під варту мають грунтуватися на об'єктивно існуючих обставинах. Проте, з постанови суду вбачається, що судом першої інстанції не в достатній мірі враховано тяжкість злочину, за який ОСОБА_4 притягнутий до кримінальної відповідальності, його наслідки, не перевіреними залишилися його соціальні зв'язки: не перевіреним залишився той факт чи чинив ОСОБА_4 і як саме, тиск на співучасницю у скоєнні злочину ОСОБА_6 і тим самим заважав встановленню істини по справі і таким чином намагався ухилитися від відповідальності; при цьому ОСОБА_4 не визнав своєї вини у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину.
Крім того, в матеріалах справи відсутні підтверджуючі дані про хворобу його неповнолітньої доньки.
Також, судом першої інстанції не враховано того, що, як вбачається з матеріалів подання, відносно ОСОБА_6 судом першої інстанції вже обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, хоча вона була лише виконавцем інкримінованого ОСОБА_4 злочину.
Також, колегія суддів не може не зазначити, що судом першої інстанції при розгляді вищезазначеного подання взагалі не обговорювалося питання стосовно можливості і доцільності обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачене чинним законом по такій категорії справ ( див. ст. 154-1 КПК України).
А тому на підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин, суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в обранні міри запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, не виконав вимоги ст. ст. 148, 150, 155 КПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції підлягає до задоволення, а постанова місцевою суду про відмову в обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_4 скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, але в іншому його складі.
Керуючись ст.ст. 165, 165-2, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, - задоволити.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси віл 25 червня 2012 року, якою відмовлено в задоволенні подання ст. слідчого в ОВС СУ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_4. - скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Головуючий
Судді