УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а-466/11

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Жигановської О.С., Котік Т.С.

при секретарі Ганько Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації

на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 30 вересня 2009 року, -

встановила:

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у меншому розмірі, ніж визначено Законом. Також, просила стягнути з відповідача доплату непрацюючим пенсіонерам в сумі 8556 грн. та грошову допомогу в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва в сумі 1711 грн. 20 коп. за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 30 вересня 2009 року позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Апелянт зазначив, що відповідно до п. 4 постанови КМ України № 936 від 20.05.2005 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, є невід'ємною складовою пенсійного забезпечення та виплачується відповідним управлінням Пенсійного Фонду України. Крім того, суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідні роки щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 є непрацюючим пенсіонером, віднесена до 3 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та проживає в зоні гарантованого добровільного відселення \а.с. 4\. Позивачка отримує виплати згідно зі ст. ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але у меншому розмірі, ніж визначено Законом \а.с. 2-3 \.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.91р. громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

-у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;

-у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

-у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 39 вищезазначеного Закону до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Дія вказаних норм була зупинена Законом України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2008 року.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39 вищевказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Проте, прийшовши до висновку про неправомірність дій УПСЗН Овруцької райдержадміністрації щодо нарахування виплат, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у меншому розмірі, ніж визначено Законом та стягуючи з відповідача недоплачені кошти, суд першої інстанції не врахував наступне.

Відповідно до п. 4 постанови КМ України № 936 від 20.05.2005 року, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення", Положення про Пенсійний фонд України \затв. постановою КМ України від 24.10.2007 року № 1261 \, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах \затв. постановою правління ПФУ від 30.04.2002 року № 8-2\, доплата до пенсії непрацюючому пенсіонеру, у зв'язку з проживанням на території радіоактивного забруднення здійснюється управліннями Пенсійного Фонду України.

Крім того, з довідки Управління ПФУ в Овруцькому районі від 13.03.2009 року вбачається, що в розмір пенсії позивачки була включена доплата до пенсії, передбачена ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка виплачувалася даним Управлінням \а.с. 2\.

За таких обставин, стягнення вказаної доплати з Управління праці є неправомірним.

З врахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання дій відповідача неправомірними та стягнення коштів за ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки Управління праці не є належним відповідачем, а Управління ПФУ не було притягнуто до участі у справі.

В решті постанова залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 207, 211, 212 КАС України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити частково.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 30 вересня 2009 року скасувати частково та ухвалити нову постанову.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили.

Судді

Головуюча