Справа № 127/16153/15-ц

Провадження 2-во/127/59/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Ан О.В.

при секретарі Бородіч О.О.

за участю ОСОБА_1

розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про усунення описки в рішенні Вінницького міського суду Вінницької області по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, припинення дій, які порушують право , зобов»язання відповідача документально оформити зменьшення суми виданої позики,

                                              В С Т А Н О В И В :

   Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.11.2015 року

Віждмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ « Укрсоцбанк» про захист прав споживачів, припинення дій , які порушують право, зобов»язання відповідача документально оформити зменьшення суми виданої позики відмовлено. Відповідно до норм законодавства рішення набрало законної сили.

06.04.2016 року ОСОБА_1 звернуцвся до суду з заявою про виправлення описки в суловому рішенні.

З 12.09.2016 року розгляд заяви про усунення описок в судовому рішенні перебуває в провадженні судді Ан О.В.

В судовому засіданні 22.11.2016 року заявник ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Ан О.В., мотивуючи тим, що суддя не забезпечила осоновних засад судочинства, позбавила можливості подання доказів і доведення перед судом їх переконливості, не сприяла виклику свідків, не забезпечила засад змагальності сторін.

Суддя Ан О.В. пояснила, що діє в рамках норм ЦПК та диспозитивності розгляду заяви про усунення описок в судовому рішенні.

При вирішенні питання про належність дій, суд керується ст. 11, 219 ЦПКУкраїни.

При вирішенні питання що до відводу судді, суд керуються пракутикою Європейського суду , зокрема по справі « Салов проти України», до “неупередженість”, в сенсі статті 6 § 1, має визначатися суб’єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об’єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (див. Bulut v. Austria, рішення від 22 лютого 1996 року, Reports 1996-ІІ, с. 256, § 31, та Thomann v. Switzerland, рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996 – ІІІ, с. 815, § 30).

По справі Мироненко проти України», на яку посилається заявник, Європейський суд зокрема зазаначив , що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43). Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді , певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими (див. згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, Reports 1996-III, с. 951-952, п. 58). У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється" (див. рішення у справі "ОСОБА_2 проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26).

У справі Фельдман проти України Європейський суд повторює, що з метою вирішення, чи може суд вважатися "незалежним" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ), необхідно звернути увагу, inter alia, на наявність гарантій від зовнішнього тиску та на питання, чи проявляє він ознаки незалежності (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі "Фіндлей проти Сполученого Королівства" (Findlay v. United Kingdom), рішення від 25 лютого 1997 року, п. 73, Reports of Judgments and Decisions 1997-I...). Стосовно вимоги "безсторонності" у розумінні цього положення мають бути застосовано два критерії: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання певного судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечував суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу.

У вказаних рішеннях Європейського суду тлумачкення понять «незалежний» і «безсторонній» суд має певні критерії, а саме критерії неупередженості (безсторонності):— суб'єктивний — беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; — об'єктивний — визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності; також приймаються до уваги гарантії щодо зовнішнього тиску; участь судді в декількох стадіях процесу; наявність чи відсутність особистої заінтересованості судді: при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Отже практика Європейського суду свідчить про те, що право вівід судді є не побажанням сторони по справі змінити склад чи усунення побоювання сторони, а повинно грунтуватися на об»єктивних підставах, критеріях, визначених практикою Європейсьткого суду.

Тож суд вважає, що предстаник заявник ОСОБА_1 не надав доказів упередженості та необ»єтивності судді, доказів наявності інших підстав, передбачених законодаством для задовлення відводу .

Тому в задоволенні заявленого відводу належить відмовити.

На підставві викладеного, керуючись ст. 20, 23, 24 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задовленні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Ан О.В. відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В.Ан