Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/2249/11

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого: судді Кочетова Л.Г.,

суддів Широкової Л.В., Худякова А.М.

при секретарі Пюра Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 Лееопідівпи до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про стягнення коштів передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 16 березня 2009 року,-

в с т а н о в и л а :

В лютому 2009 року позивач звернувся до суду із позовом до управління праці та соціального захисту населення, в якому просив стягнути з відповідача недоплачені кошти, виплата яких передбачена ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період 1998-2008 років.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 16 березня 2009 року позовні вимоги задоволено, визнано дії управління праці та соціального захисту населення по застосуванню постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року в частині визначення та виплати позивачу розміру доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.07.1998 року по 31.12.2008 року протиправними, стягнуто на користь позивача заборгованість з доплати до заробітної плати за ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в сумі 56856 грн.48 коп.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що втиплати проводилися у відповідності до вимог закону, судом безпідставно не застосовано положення ст. 100 КАС України щодо строку звернення до суду.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проживає на території радіоактивного забруднення, працює.

Частиною 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в чинній на час існування спірних правовідносин редакції передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселекня в розмірі двох мінімальних заробітних плат.

У період, за який заявлені вимоги про стягнення доплати, розміри мінімальної заробітної плати постійно змінювались. Водночас, розміри доплати були сталими і здійснювались на підставі Постанови КМ України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996 року № 836.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданих виплат застосуванню підлягають саме ст. 39 Закону, а не постанова Кабінету Міністрів України № 836.

Разом з тим, виплати, передбачені ст. 39 вказаного закону є соціальними виплатами, нараховуються та виплачуються на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не трудового законодавства, позивачем було пропущено строк звернення до суду, про його поновлення позивач не просить, поважності причин пропуску такого строку з матеріалів справи не вбачається, відповідач в своїх запереченнях просив про його застосування, а тому ’ колегія суддів приходить до висновку про необхідність застосування положень статей 99-100 КАС України.

Крім того, задовольняючи вимоги про стягнення недоплачених коштів, суд допустив помилку визначивши конкретну суму заборгованості по і:качаних виплатах, оскільки не врахував, що з огляду положення статей 21. 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов»язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю, а тому суд повинен визнавати дії суб»єктів владних повноважень незаконними та зобов»язувати відповідача провести нарахування на виплату належних сум відповідно закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова ухвалена із порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому її належить скасувати і ухвалити нову постанову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 199, 205-207, 212 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Скасувати постанову Олєвського районного суду Житомирської області від 16 березня 2009 року в частині стягнення з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 доплати, відповідно до сг. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ухвалити нову постанову, якою зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок доплати відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 20 лютого 2009 року по 31 грудня 2008 року в розмірі двох мінімальних заробітних плат та провести виплату зазначеної допомоги з урахуванням раніше виплачених їй коштів.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: