ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"21" листопада 2016 р. Справа № 926/93-б/15

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефіс” м. Чернівці

про власне банкрутство

Суддя Бутирський А.А.

Представники: Від кредиторів – ОСОБА_1 – головний державний інспектор (довіреність від 11.05.2016 р.), ОСОБА_2 – начальник юридичного відділу (довіреність від 09.03.2016 р.), ОСОБА_3 – старший юрисконсульт (довіреність від 22.09.2015 р.), ОСОБА_4 – представник (довіреність від 06.09.2016 р.), ОСОБА_5 – представник (довіреність від 23.10.2014 р.) Від банкрута – ОСОБА_6 – ліквідатор

В судовому засіданні приймали участь

За клопотанням ліквідатора ОСОБА_6 здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу

СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 21.01.2015 р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефіс” м. Чернівці про порушення справи про власне банкрутство в порядку ст. 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” як боржника, що ліквідується власником, розгляд заяви в підготовчому судовому засіданні призначено на 04.02.2015 р.

Ухвалою від 04.02.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство, розгляд справи призначено на 16.02.2015 р.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 16.02.2015 р. ТОВ “Дефіс” м. Чернівці визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_6

03.08.2016 р. до суду звернувся кредитор ПАТ «Ві ОСОБА_7» із скаргою на дії ліквідатора ОСОБА_6

У своїй скарзі ПАТ «Ві ОСОБА_7» вказав, що згідно акту оцінки вартості активів, що належать ТОВ «ДЕФІС» від 16.01.2015 р., який було складено ліквідатором, у банкрута наявні, станом на дату складання даного акту, активів на загальну суму приблизно 9 342 000,00 грн. Разом з тим, на цю ж дату сума кредиторської заборгованості боржника становить приблизно 12 635 000,00 грн., у зв’язку з чим, ліквідатором ТОВ «ДЕФІС» було зроблено висновок про неплатоспроможність ТОВ «ДЕФІС». Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором ТОВ «ДЕФІС» було здійснено заходи спрямовані на виявлення майна боржника. Проте, за результатами заходів ліквідатор ТОВ «ДЕФІС» виявлених активів банкрута недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Представником ПАТ «ВІЕС БАНК» було сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно № 64875792 від 02.08.2016 року, згідно якої ТОВ «ДЕФІС» на праві власності належить цілий ряд нерухомості, про яку не міститься жодної інформації в матеріалах справи, інформацію про яку ліквідатор не міг не знати. Зокрема, це: земельна ділянка загальною площею 0,2949 га, розташована за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, проспект Незалежності, земельна ділянка 106; нежитлові приміщення загальною площею 1583,5 м. кв., що розташовані за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, проспект Незалежності, будинок. 106; житловий будинок, нежилі приміщення, загальною площею – 411,1 м. кв., що розташовані за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вулиця Шевченка Тараса, буд. 43/вулиця Українська, будинок 54; 3/100 приміщень, розташованих за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, проспект Незалежності, будинок 106; нежилі приміщення загальною площею – 84,20 м. кв., що розташовані за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, проспект Незалежності, буд. 127 (приміщення магазину); нежиле приміщення загальною площею 37 м. кв. що розташоване за адресою Чернівецька область, Вижницький район, місто Вижниця, вул. Українська, буд. 94 б; квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; будівля загальною площею 438,60 м. кв., що розташована за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Коломийська, буд.9-В; нежитлова будівля (магазин продовольчих товарів), що розташована за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Руська, буд. 162; нежитлові приміщення (магазин) загальною площею 36,20 м. кв., що розташовані за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Франка Івана, буд. 23; нежитлова будівля загальною площею 13,30 м. кв., що розташовано за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Сторожинецька, буд. 7А. Фактично, майже все це майно було продано за місяць, (24.10.2014 р.), а 05.11.2014 р. загальними зборами учасників ТОВ “ДЕФІС” було прийнято рішення про припинення юридичної особи у зв'язку із скрутним фінансовим становищем товариства.

Таким чином, вважає скаржник, за наявних в матеріалах справи доказів, можна дійти до висновку, що ліквідатор ТОВ «ДЕФІС» ОСОБА_6, приховує реальний фінансовий та майновий стан боржника, чим завдає майнової шкоди кредиторам ТОВ «ДЕФІС».

17.08.2016 р. ПАТ «ВІЕС БАНК» надав доповнення до скарги, в якому зазначив, що нерухоме майно, про яке йшлося вище, було продано за місяць, а саме 24.10.2014 р., а 05.11.2014 р. загальними зборами учасників банкрута прийнято рішення про припинення юридичної особи у зв’язку із скрутним фінансовим становищем.

Також скаржник вказує, що банкрут свою господарську діяльність не завершив, а навпаки, ліквідатор ОСОБА_6 протягом усієї ліквідаційної процедури здавав в оренду заставне майно, а саме нежитлові приміщення загальною площею 1583,5 м. кв., що розташовані за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, проспект Незалежності, будинок 106. Дані дії були приховані ліквідатором від суду та кредиторів, тому це порушує чинне законодавство про банкрутство.

Крім того, скаржник вказує на те, що згідно інформаційної довідки № 65936662 від 16.08.2016 р. йому стало відомо, що ТОВ “ДЕФІС” на праві власності належали нежилі приміщення, загальною площею 36,20 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. І.Франка, будинок 23. Дані нежилі приміщення були продані 16.02.2016 р.

Насамкінець, скаржник зазначає, що відповідно до ч. 7 ст. 115 Закону України “Про відновлення плвтоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. За весь період ліквідації до господарського суду щомісячно подавались поточні звіти, але вищезазначені звіти не є звітами щодо нарахування та виплати грошової винагороди ліквідатору та здійснення та відшкодування його витрат. У даних звітах абстрактно йдеться мова про здійсненні витрати ліквідатором, але жодного фактичного доказу витрат не було надано.

08.11.2016 р. ТОВ «Істерн Беверідж трейдінг» надало заяву про доповнення обставин скарги на дії ліквідатора, в якій вказало на узгоджені дії ліквідатора та власника майна банкрута (керівника) щодо виведення активів ТОВ “Дефіс” з метою зменшення ліквідаційної маси у процедурі банкрутства, що мало місце до порушення провадження у справі про банкрутство.

Решта кредиторів скаргу ПАТ «Ві ОСОБА_7» не підтримали.

Ліквідатор проти скарги заперечував, вказуючи на те, що його дії відповідають вимогам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство).

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями скаржника та ліквідатора. В останнє, ухвалою від 14.11.2016 р. розгляд скарги на дії ліквідатора перенесено на 21.11.2016 р.

21.11.2016 р. скаржник у судове засідання не з’явився, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка скаржника не перешкоджає розгляду справи по суті.

У попередніх судових засіданнях скаржник свою скаргу підтримав і просив визнати незаконним дії (бездіяльність) ліквідатора банкрута, відсторонити останнього від виконання обов’язків ліквідатора ТОВ “Дефіс” та винести окрему ухвалу про подачу заяви про фіктивне банкрутство ТОВ “Дефіс” з підстав, що наведено вище.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ПАТ «Ві ОСОБА_7» на дії ліквідатора ОСОБА_6 з огляду на наступне.

Провадження у даній справі порушено за ст. 95 Закону про банкрутство, яка передбачає, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

На момент порушення провадження у даній справі у власності банкрута (з нерухомого майна) перебували лише нежитлові приміщення площею 1583,50 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 106. Доказів того, що на момент порушення провадження у даній справі, у банкрута було інше нерухоме майно скаржник не представив. Більше того, ліквідатор надав розгорнуту інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого щодо суб’єкта станом на 03.08.2016 р. ОСОБА_2 даної довідки вбачається, що майно, про яке йдеться у скарзі ПАТ «Ві ОСОБА_7», було відчужено банкрутом до порушення провадження у справі про банкрутство.

Твердження скаржника, що ТОВ “ДЕФІС” на праві власності належали нежилі приміщення, загальною площею 36,20 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. І.Франка, будинок 23, які були продані 16.02.2016 р. нічим об’єктивно не підтверджені. Більше того, ліквідатор надав договір купівлі-продажу від 29.10.2013 р., згідно якого банкрут передав у власність гр. ОСОБА_8 нежилі приміщення, загальною площею 36,20 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. І.Франка, будинок 23.

Щодо того, що нерухоме майно банкрута було продано за місяць, а саме 24.10.2014 р., а 05.11.2014 р. загальними зборами учасників банкрута прийнято рішення про припинення юридичної особи у зв’язку із скрутним фінансовим становищем, слід зазначити, що у межах розгляду скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора суд не оцінює роботу ліквідаційної комісії, яка передувала порушенню провадження у справі про банкрутство. Також суд не може робити висновків щодо фіктивності банкрутства.

Ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство визначає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо. Таким чином, наведена норма права дозволяє ліквідатору задавати в оренду майно банкрута, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації, що і було зроблено ліквідатором (договори оренди нежитлових приміщень, які знаходяться за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 106 надані у справу).

Згідно ч. 1 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Повноваження ліквідатора визначені у ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч.ч. 9-11 Закону про банкрутство ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Ліквідатор зобов’язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).

У даній справі комітет кредиторів не утворювався, а тому ліквідатор не міг надавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника тощо. У свою чергу, суду ліквідатор подавав звіти щомісячно, в яких повідомляв про хід ліквідаційної процедури.

Одноособово кредитори до ліквідатора про надання інформації не звертались, а тому відсутні правові підстави вважати, що ліквідатор порушив вимоги ч. 9 ст. 41 Закону про банкрутство.

Згідно ч. 7 ст. 115 Закону про банкрутство розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Однак, як зазначалося вище, у справі не утворювався комітет кредиторів, відповідно, ліквідатору не було кому звітувати про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого. Одноособово кредитори до ліквідатора про надання таких звітів також не звертались.

Доводи ТОВ «Істерн Беверідж трейдінг» також зводяться до оцінки дій ліквідатора у період, що передував порушенню провадження у справі про банкрутство, а відтак не можуть бути предметом розгляду у межах скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора у справі про банкрутство.

Підсумовуючи викладене, суд прийшов до висновку, що дії ліквідатора у дані справі узгоджуються з положеннями Закону про банкрутство, а тому відсутні підстави для задоволення скарги ПАТ «Ві ОСОБА_7».

Керуючись ст. ст. 40-41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні скарги ПАТ «Ві ОСОБА_7» на дії ліквідатора ОСОБА_6 – відмовити.

          2. Копію ухвали направити ліквідатору та кредиторам.

Суддя А.А.Бутирський