Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2012 року Справа № 2а/1270/1879/2012

                    Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді – Петросян К.Є.,

за участю секретаря – Ковіної І.В.,

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (дов. від 29.02.2012),

ОСОБА_2 (дов. від 29.02.2012)

відповідача: ОСОБА_3 (дов. №26/9/978 від 13.03.2012),

ОСОБА_4 (дов. №26/9/1217 від 21.03.2012),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» до Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними,-

ВСТАНОВИВ:

          01.03.2012 позивач – приватне акціонерне товариство «Інвестхолдінг» (далі ПАТ «Інвестхолдінг») звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом до Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними, в якому посилається на наступне.

          23.01.2012 головним спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Луганській області ОСОБА_5, на виконання листа прокуратури Луганської області від 23.11.2011 №07/1-2154вих-11, було проведено аналіз фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг» з виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (справа №21/48б/2011 про банкрутство ПАТ «Інвестхолдінг» знаходиться в провадженні Господарського суду Луганської області згідно ухвали від 27.07.2011) та був виданий висновок за результатами проведення аналізу фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг».

          Згідно вказаного висновку, фінансовий стан ПАТ «Інвестхолдінг» за попередні три роки та на час порушення справи про банкрутство характеризується відсутністю ознак неплатоспроможності. За результатами аналізу наданих документів фінансової звітності вбачається можлива наявність ознак фіктивного банкрутства ПАТ «Інвестхолдінг».

Позивач вважає дії відповідача з підготовки та видачі висновку неправомірними, з огляду на наступне.

Зокрема, при наданні висновку відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки ПАТ «Інвестхолдінг» не є державним підприємством та підприємством у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків.

Крім того, з самого висновку вбачається, що при аналізі фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг» враховувалися лише показники станом 31.12.2008, 31.12.2009 та 31.12.2010. При цьому взагалі не досліджувався фінансовий стан на 2011 рік, який став причиною звернення до Господарського суду Луганської області із заявою про банкрутство ПАТ «Інвестхолдінг», на підставі якої була порушена справа №21/48б/2011. Зокрема, після набрання чинності постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2011 по справі №6/111, згідно якої були задоволені позовні вимоги ТОВ «Фірма «ТехНова» у сумі 2714283,40 грн., фінансовий стан позивача погіршився до ознак неплатоспроможності. В результаті цього, з урахуванням загальної вартості активів ПАТ «Інвестхолдінг» підприємство стало не в змозі погасити свої зобов’язання, що підтвердив незалежний висновок з надання впевненості щодо фінансово-майнового стану ПАТ «Інвестхолдінг» станом на 25.07.2011, який міститься в матеріалах справи про банкрутство.

На підставі вищевикладеного, позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління юстиції в Луганській області щодо проведення аналізу фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг» з виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства та видачі висновку за результатами проведення аналізу фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг» від 23.01.2012.

          Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні пред’явленому позову, просили позов задовольнити.

          Представники відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог ПАТ «Інвестхолдінг» заперечували, надала письмові заперечення на адміністративний позов та пояснили суду наступне.

          До Головного управління юстиції у Луганській області надійшов лист прокуратури Луганської області від 23.11.2011 №07/1-2154вих-11 з проханням провести перевірку дотримання ліцензійних умов арбітражним керуючим ОСОБА_6, а також провести фінансовий аналіз ПАТ «Інвестхолдінг», за результатами якого надати висновок про виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. На виконання доручення та наданих документів прокуратурою Луганської області, Головним управлінням юстиції у Луганській області було здійснено перевірку фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг» та надано висновок від 23.01.2012.

          Статтею 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також п.24 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України передбачено, що головні управління юстиції готують на запити суду, прокуратури або інших уповноважених органів висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків.

          Разом з тим, відповідно до Положення про Міністерство юстиції України та Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, Головному управлінню юстиції у Луганській області передано функції створення організаційних, економічних та інших умов, необхідних для здійснення процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та інші заходи, пов’язані з процедурою банкрутства та діяльністю арбітражних керуючих.

          Для реалізації цих функцій з метою запобігання банкрутства боржника та відновлення його платоспроможності, Головне управління юстиції у Луганській області як державний орган з питань банкрутства листами №16-14-13691 від 01.12.2011 та №16-7-4362 від 02.12.2011 звернулося до Міністерства юстиції України для роз’яснення можливості проведення фінансового аналізу позивача. 12.12.2011 МЮУ надало відповідь – лист №13339-0-32-11/132 від 19.12.2011, в якій зазначило про можливість здійснення аналізу документів, які надані органами прокуратури або відповідними правоохоронними органами щодо інших підприємств на предмет виявлення ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства.

При проведенні аналізу фінансового-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак приховуваного банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, державним органом з питань банкрутства застосовуються положення норм Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006, в редакції наказу №1361 від 26.10.2010. Цими Методичними рекомендаціями передбачені однозначні підходи, які застосовуються для проведення аналізу фінансового стану не лише державних підприємств, та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%, але і для усіх інших підприємств.

Спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Луганській області на виконання листа прокуратури Луганської області від 23.11.2011 №07/1-2154вих-11 був підготовлений висновок за результатами проведення аналізу фінансового стану позивача на підставі наданих прокуратурою Луганської області документів, а саме: форма №1 «Баланс» станом на 31.12.2008, 31.12.2009, 31.12.2010; форма №2 «Звіт про фінансові результати» за 2008, 2009, 2010 роки; статут позивача; свідоцтво про державну реєстрацію позивача; довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій позивача.

П.2.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій чітко встановлено, що оцінка змін фінансового стану підприємства за попередні три календарні роки застосовується лише для визначення оцінки підприємства з позиції неплатоспроможності. Враховуючи, що справу про банкрутство позивача порушено 27.07.2011, фінансовий стан боржника проаналізовано за 2008, 2009, 2010 роки на підставі документів фінансової звітності, наданих прокуратурою Луганської області.

За висновком проведення аналізу фінансового стану позивача від 23.01.2012 ознак його неплатоспроможності не встановлено.

З метою визначення ознак фіктивного банкрутства визначається показник забезпечення зобов’язань боржника всіма його активами, коефіцієнта покриття та показника рентабельності продукції.

Справа про банкрутство позивача порушена ухвалою господарського суду Луганської області від 27.07.2011 №21/48б/2011 за загальними положеннями ст.ст. 6, 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто позивач сам подав до господарського суду заяву про порушення провадження у справі про банкрутство, у зв’язку з тим, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Сума поточних зобов’язань підприємства за даними балансу становила 175765 тис. грн., а сума всіх його активів 178875 грн., тобто більше на 3110 тис. грн., у тому числі сума оборотних активів становила 178846 тис. грн., або більше суми всіх боргів підприємства на 3081 тис. грн..

Вищевикладене дозволило зробити висновок про можливу наявність ознак фіктивного банкрутства на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

На підставі вищевикладеного, просили суд у задоволенні позовних вимог ПАТ «Інвестхолдінг» відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.           

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України на законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.1 ст.2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, державну політику щодо запобігання банкрутству, а також забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених цим Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.

          П.2 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII визначено повноваження державного органу з питань банкрутства, зокрема державний орган з питань банкрутства:

- сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;

- пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрутство, та в інших випадках, передбачених цим Законом;

- організовує систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

- здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори);

- забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього боржника;

здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;

- організовує проведення експертизи фінансового становища державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення;

- готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків;

- готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів України у встановленому порядку типові документи щодо здійснення процедур банкрутства;

- здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1135-р, погоджено пропозицію Міністерства юстиції щодо можливості здійснення ним повноважень з питань банкрутства, визначених Указом Президента України від 06.04.2011 №395 з 21.11.2011.

Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України №395/2011 від 06.04.2011, Мін'юст України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства.

Згідно п.п.37, 38 п.4 Положення про Міністерство юстиції України, Мін'юст України відповідно до покладених на нього завдань організовує проведення експертизи фінансового стану державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, під час підготовки справи про банкрутство до розгляду або її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення; готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 25 відсотків.

Відповідно до п.4.24 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за №795/19497, Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань, готує на запити суду, прокуратури або інших уповноважених органів висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 25 відсотків.

Судом встановлено, що спеціалістом відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Луганській області на виконання листа прокуратури Луганської області від 23.11.2011 №07/1-2154вих-11 (а.с.46) був підготовлений висновок за результатами проведення аналізу фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг» (а.с.5-9).

Аналіз проведено у відповідності з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України №14 від 19.01.2006, в редакції наказу №1361 від 26.10.2010.

Відповідно до п.4 зазначеного висновку встановлено, що фінансовий стан ПАТ «Інвестхолдінг» за попередні три роки та на час порушення справи про банкрутство характеризується відсутністю ознак неплатоспроможності. За результатами аналізу наданих документів фінансової звітності вбачається можлива наявність ознак фіктивного банкрутства ПАТ «Інвестхолдінг».

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2011 по справі №6/111, задоволено позовні вимоги ТОВ «Фірма «ТехНова» та з ПАТ «Інвестхолдінг» стягнуто на користь ТОВ «Фірма «ТехНова» збитки у розмірі 2714283 грн. (а.с.12-15).

Зазначена обставина слугувала підставою для звернення ПАТ «Інвестхолдінг» до господарського суду Луганської області із заявою про порушення справи про банкрутство (а.с.89-94).

П.3 ст.6 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII визначено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.07.2011 порушено провадження у справі №21/48б/2011 про банкрутство ПАТ «Інвестхолдінг» (а.с.10-11).

Відповідно до п.7 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, для визначення фінансового становища боржника в підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про банкрутство суддя може призначити експертизу. За дорученням суду експертиза проводиться державним органом з питань банкрутства із залученням для її проведення спеціалістів у встановленому порядку.

Господарський суд в ухвалі про порушення справи про банкрутство може зобов'язати боржника подати аудиторський висновок або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів, господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок кредитора лише за згодою останнього (п.10 ст.11 зазначеного Закону).

Відповідно до ухвали Господарського суду Луганської області від 27.07.2011 у справі №21/48б/2011, судом зобов’язано ПАТ «Інвестхолдінг» надати суду аудиторський висновок щодо фінансового майнового становища боржника станом на дату порушення провадження у справі.

На виконання зазначеної ухвали суду, позивачем був наданий незалежний висновок з надання впевненості щодо фінансового і майнового стану ПАТ «Інвестхолдінг» станом на 25.07.2011 (а.с.16-18).

За результатами проведеного аналізу фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг» аудитором вказано, що фінансова звітність ПАТ «Інвестхолдінг» справедливо і достовірно відображає фінансовий стан підприємства на протязі 3-х років. Аналіз фінансового стану на основі розрахунків фінансових коефіцієнтів поряд з іншими обставинами свідчать про наявність ознак поточної неплатоспроможності товариства. В ході перевірки ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не встановлено.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.08.2011 у справі №21/48б/2011 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна (а.с.63-64).

Зазначеною ухвалою суду встановлено, що наданими документами боржника підтверджені, як факт його фінансової неспроможності задовольнити усі кредиторські вимоги, так і факт того, що задоволення декількох із цих вимог призведе до його неспроможності щодо інших кредиторських вимог та ускладнить його фінансово-господарську (підприємницьку) діяльність тощо. Також встановлено, що зазначені обставини підтверджуються і аудиторським висновком незалежного аудитора – фізичної особи ОСОБА_7, за яким також не встановлено ознак фіктивного банкрутства, доведення товариства до банкрутства чи дій з приховування банкрутства.

Відповідно до висновку Головного управління юстиції у Луганській області від 23.01.2012, він був підготовлений на підставі наданих прокуратурою Луганської області документів, а саме: форма №1 «Баланс» станом на 31.12.2008, 31.12.2009, 31.12.2010; форма №2 «Звіт про фінансові результати» за 2008, 2009, 2010 роки; статут позивача; свідоцтво про державну реєстрацію позивача; довідка з єдиного державного реєстру підприємств та організацій позивача (а.с.97-148).

Відповідно до п.2.1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженого Наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361, оцінка фінансового стану підприємства здійснюється за попередні три календарні роки для формування загального уявлення та загальних тенденцій його розвитку. За результатами аналізу показників складається висновок про спрямованість змін та їх вплив на стан платоспроможності підприємства.

Однак, при наданні оскаржуваного висновку відповідачем не досліджено та не враховано фінансовий стан позивача за 2011 рік. З наданих в ході судового розгляду справи пояснень представників відповідача встановлено, що при наданні висновку враховано фінансовий стан позивача на кінець 2010 року. Звіт про фінансові результати за 1-й квартал 2011 року баланс враховано не було, оскільки ПАТ «Інвестхолдінг у його наданні було відмовлено.

Разом з тим, у висновку від 23.01.2012 за результатами проведення аналізу фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг», вказано, що фінансовий стан за попередні три роки та на час порушення справи про банкрутство (27.07.2011) характеризується відсутністю ознак неплатоспроможності, тоді як фінансовий стан за 2011 рік не був предметом дослідження.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що саме погіршення фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг» у 2011 році, у зв’язку із стягненням за постановою Донецького апеляційного господарського суду у справі №6/111 на користь ТОВ «Фірма «ТехНова» збитків в сумі 2714283.50 грн., стало причиною звернення до господарського суду Луганської області із заявою про банкрутство. Однак, зазначені обставини відповідачем при наданні висновку не враховано, фінансовий стан ПАТ «Інвестхолдінг» за 2011 рік не досліджено.

Відповідно до п.4.24 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 №1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за №795/19497, Головне управління юстиції відповідно до покладених на нього завдань, готує на запити суду, прокуратури або інших уповноважених органів висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних підприємств чи підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 25 відсотків.

Слід зазначити, що ПАТ «Інвестхолдінг» не є державним підприємством та підприємством, у статутному фонді якого частка державної власності перевищує двадцять п’ять відсотків.

Тому суд вважає, що при наданні висновку відповідач діяв не у відповідності з діючим законодавством.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на лист Міністерства юстиції України №13339-0-32-11/132 від 19.12.2011 в підтвердження правомірності дій щодо проведення аналізу фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг» та видачі висновку, оскільки зазначеним листом роз’яснено про можливість здійснення аналізу документів, які надані органами прокуратури або відповідними правоохоронними органами, а не надання висновку за результатами проведення аналізу фінансового стану ПАТ «Інвестхолдінг».

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ПАТ «Інвестхолдінг» обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Квитанцією №300971 від 01.03.2012 позивачем підтверджено сплату судового збору у розмірі 32,19 грн., яка повинна бути стягнута з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 04.04.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на п’ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» до Головного управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними , задовольнити.

          Визнати протиправними дії Головного управління юстиції у Луганській області щодо проведення аналізу фінансового стану приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» з виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства та видачі висновку за результатами проведення аналізу фінансового стану приватного акціонерного товариства «Інвестхолдінг» від 23.01.2012.

           Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 09.04.2012.

СуддяОСОБА_8