Судове рішення #6039218

Справа №2а-551/2009р.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
  УКРАЇНИ

03 вересня   2009 року          Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Гальченко О.О.,                            

при секретарі  - Власовій Н.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, пов’язаних з виплатою пенсії в розмірі, меншому встановленого ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії»,  визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, пов’язаних з не виплатою додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; зобов’язання відповідача призначити пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; зобов’язання відповідача підвищувати розмір пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в зв’язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся  до суду з адміністративним позовом до  Управління Пенсійного фонду України Полтавського району Полтавської області   про  визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, пов’язаних з виплатою пенсії в розмірі, меншому встановленого ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії»,  визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, пов’язаних з не виплатою додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; зобов’язання відповідача призначити пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; зобов’язання відповідача підвищувати розмір пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в зв’язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком. Послався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії, інвалід 2 групи, тому розмір його пенсії не може бути менше 8-ми мінімальних пенсій за віком. Обов’язок проведення перерахунку покладено на органи пенсійного забезпечення незалежно від наявності заяви пенсіонера про проведення такого перерахунку, однак він одержує пенсію в розмірі меншому ніж встановлено законом.  

В судовому  засіданні позивач позовні вимоги уточнив, надавши усні пояснення по позову, підтримав свої вимоги та просив задовольнити.

 Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву, в якій заявив клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.18).

УПФУ в Полтавському районі надало заперечення на позов ОСОБА_1 (а.с.19-20, 21-22), в якому зазначено, що відсутні підстави для задоволення даного позову, оскільки порядок обчислення пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України. Розмір мінімальної пенсії Законом України “Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не встановлено.” Станом на 01.07.2009р. розмір пенсії ОСОБА_1 доведений до мінімального розміру і становить 1090грн. Відповідно до ст.50  ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до його пенсії призначена щомісячна додаткова пенсія за шкодлу, заподіяну здоров”ю інвалідам 2 групи – 20% мінімального прожиткового мінімуму (99,6грн.), такий розмір передбачений Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності пр-ка відповідача при наявності його заяви та заперечень на позов .

З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1    є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої  категорії, інвалідом другої групи захворювання, яке пов'язане з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується копією посвідчень громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № 079567  від 06.08.1997 року та копією вкладки до нього  №  181094 від 04.09.2000 року , довідкою МСЕК № 0310007 (а.с.5,7).

 Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на  захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

 Згідно з ч. 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

 Законом України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про  внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності – 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтю 50 вказаного Закону також викладено в новій редакції, а саме особам віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і  громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

 Тому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом  України від 28.12.2007 № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

 Тому з 22.05.2008 року діяли норми ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими встановлено, що розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

 Таким чином, на момент звернення до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському району Полтавської області  – 01 липня 2009 року, у позивача існувало право на отримання пенсії у розмірі не менше, ніж 8 мінімальний пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст.ст. 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

 Із статей 50, 54 вказаного Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

 Згідно із чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де  зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

 Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не  має.

 Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

 Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами,  суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону № «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням визначення поняття мінімального пенсії за віком частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.

 При розрахунку державної пенсії, передбаченої статтями 50 та 54 Закону «Про статус і соціальний  захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

 У 2008 році відповідно до статті 58 ЗУ від 28.12.2007 року 107-УІ «Про Державний бюджет України  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.

 Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України від 05.10.2006 р. № 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

 Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  перерахунок призначеної пенсії провадиться у такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

 Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач подав заяву до управління Пенсійного фонду 01 липня 2009 року. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача щодо здійснення йому перерахунку розміру пенсії з 01 липня 2009 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, що діяв на той час.

 Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_1 є Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі  Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі  Полтавської області належним відповідачем по даній справі.

 За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити  перерахунок пенсії ОСОБА_1. відповідно до ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести виплату недоплаченої пенсії з 01 липня 2009 року.

 Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України призначити пенсію у визначеному розмірі, а не в конкретній сумі  підлягають задоволенню, оскільки суд не може  перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на відповідний орган.

          Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку йде мова про  перерахунок, а не призначення пенсії, оскільки пенсія вже була  призначена позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача вчиняти дії щодо підвищення розміру пенсії і додаткової пенсії за шкоду в зв”язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком також не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.

Керуючись ст.ст. 11, 64 Конституції України, ст.ст. 45, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 7, 8,9, 10, 11, 71,159,160-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, пов’язаних з виплатою пенсії в розмірі, меншому встановленого ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії»,  визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі, пов’язаних з не виплатою додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; зобов’язання відповідача призначити пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком; зобов’язання відповідача підвищувати розмір пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в зв’язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком - задовольнити частково.

 Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області , пов’язані з виплатою ОСОБА_1 пенсії в розмірі, меншому встановленого ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської аварії» та пов’язані з не виплатою додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком .

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 01.07.2009 року  та провести відповідні виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

 С удові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський районний суд Полтавської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  (підпис)

             ВІРНО :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація