АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22-ц/791/2205/2016 р. Головуючий в І інстанції Савчак С.П.

Доповідач Полікарпова О.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2016 року листопада місяця 16 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоОСОБА_1

суддівОСОБА_2

ОСОБА_3

за участі секретаряОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 серпня 2016 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнанння недійсними пунктів кредитного договору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк» або банк) звернулося до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що 27 квітня 2004 року із ОСОБА_5 укладено кредитний договір №НЕС0GA00001150, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 7105 доларів США з кінцевим терміном повернення 27 квітня 2017 року. В зв’язку з неналежним виконанням своїх зобов’язань відповідачем, станом на 31 липня 2015 року виникла заборгованість в сумі 30719,28 дол. США, яка складається з 5745,30 дол.США – заборгованість за кредитом, 8037,67 дол.США – заборгованість по процентам за користування кредитом, 1127,29 дол.США – заборгованість по комісії за користування кредитом, 14335,18 дол.США – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 11,57 дол.США – штраф (фіксована частина) та 1462,27 дол.США – штраф (процентна складова), які позивач просить стягнути на свою користь.

В ході розгляду справи ОСОБА_5 подала зустрічну позовну заяву, в якій просила визнати недійсним п.7.1 споживчого кредитного договору в частині підвищення з 27.11.2008 року відсоткової ставки за користування кредитом з 0,92 % на місяць (11,04 % річних) до 1,09% (13,08% річних) та п.7.4. в частині встановлення підвищеної відсоткової ставки при порушенні зобов’язань по погашенню кредиту з 2,43 % на місяць (29,16 % річних) до 2,77 % на місяць (33,24 % річних). В обґрунтування своїх доводів вказувала на те, що укладений з банком кредитний договір забезпечений іпотекою нерухомого майна з одночасною видачею заставної. Однак підвищення процентної ставки за користування кредитом відбулось всупереч умов кредитного договору без анулювання заставної та видачі нової заставної. Окрім того, п.7.4. договору є істотним дисбалансом договірних прав та обов’язків на шкоду споживача, який, у разі невиконання зобов’язань, має сплатити непропорційно велику суму компенсації.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 серпня 2016 року первісний позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № HEC0GA00001150 від 27.04.2007 р., станом на 31.07.2015 р. у розмірі 6872,59 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5 745,30 доларів США та комісією у розмірі 1127, 29 доларів США.

            У задоволенні стягнення заборгованості у розмірі 23846, 69 доларів США, яка складається із заборгованості за процентами у розмірі 8037,67 доларів США, пені у розмірі 14335,18 доларів США та штрафів у розмірі 1 473,84 доларів США відмовлено.          

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду в частині первісного позову скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги банку задовольнити у повному обсязі. В частині зустрічних позовних вимог залишити без змін.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, діючий в інтересах ОСОБА_5 просить не брати до уваги доводи, викладені в ній та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову сторонами не оскаржується, а тому в апеляційному порядку в цій частині не перевіряється.  

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

З матеріалів справи вбачається, що 27.04.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №НЕС0GA00001150, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 7105 доларів США з кінцевим терміном повернення до 27 квітня 2017 року.

Пунктом 2.3.1 цього договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому Банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати набрання чинності зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в межах кількості пунктів, на яке збільшилася ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно до збільшення курсу долара США.

Таким чином, умовами кредитного договору передбачено право банку в односторонньому порядку збільшити розмір процентної ставки, однак таке право кореспондується з відповідним обов’язком дотримання процедури повідомлення позичальника про прийняте банком рішення.

З листа ПАТ КБ «ПриватБанк» від 03.10.2008 року вбачається, що банк повідомляє ОСОБА_5 про підвищення відсоткової ставки за вказаним вище кредитним договором, починаючи з 27.11.2008 року до 13,08%, зміну відсоткової ставки/пені у разі невиконання грошових зобов’язань за кредитним договором відповідно до зміни відсоткової ставки та пропонує у разі незгоди щодо зміни умов кредитування звернутися до відділення банку з письмовим повідомленням про свою незгоду в строк не пізніше 20.11.2008 року, а також погасити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі (а.с.13).

Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки банк, приймаючи рішення про збільшення відсоткової ставки за кредитом, виходив з підвищення вартості кредитних ресурсів, крім того, банк зазначив у повідомленні точний розмір збільшеної процентної ставки з 11,04 до 13,08 і цей факт встановлено судом першої інстанції, отже зазначені дії банку слід вважати такими, що відповідають умовам договору.

Суд першої інстанції також прийшов до висновку про наявність підстав для підвищення процентної ставки, разом з тим вважав, що позовні вимоги про стягнення процентів задоволенню не підлягають, так як банком порушено порядок підвищення процентної ставки, передбачений у п.5.2 кредитного договору, а саме, не анульовано заставну та у листі банку не вказано новий розмір процентів, які підлягають сплаті позичальником у разі прострочення ним виконання зобов’язання (процентної ставки простроченої).

Зазначені висновки суду, на думку судової колегії, містять протиріччя.

Зокрема, вважаючи, що підвищення процентів за користування кредитом відбулось з порушенням встановленої договором процедури, суд відмовив у стягненні процентів взагалі, хоча положення договору, які передбачають сплату процентів за користування кредитом до їх підвищення недійсним не визнано, а тому у суду не було підстав для відмови у стягненні процентів тих, що сторони погодили у договорі.

Щодо анулювання заставної, як обов’язкової умови збільшення зобов’язання висновки колегії суддів наступні.

Статтею 19 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку. Після видачі заставної зміни і доповнення до іпотечного договору і договору, яким обумовлене основне зобов'язання, можуть вноситися лише після анулювання заставної і видачі нової заставної в порядку, встановленому частиною четвертою статті 20 цього Закону.

Будь-яке збільшення основного зобов'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою. Таке збільшення підпорядковується пріоритету вимоги за будь-яким іншим зобов'язанням, забезпеченим предметом іпотеки, яка була зареєстрована до реєстрації відповідної зміни умов обтяження

нерухомого майна іпотекою. У разі коригування графіка виконання основного зобов'язання у зв'язку з його частковим достроковим погашенням анулювання заставної і видача нової заставної не є обов'язковими.

З положень наведеного закону вбачається, що вчинення або не вчинення дій щодо анулювання заставної та видачі нової заставної, а також реєстрації нової заставної у державному реєстрі іпотек може вплинути або порушити лише права банку, а не позичальника, оскільки стосується належного оформлення іпотеки в забезпечення належного виконання зобов’язань позичальником.

У даному випадку не вбачається порушень прав відповідачки, яке відповідно до ст.3 ЦПК України та ст.15 ЦК України може бути захищено у порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що банком порушені умови кредитного договору щодо належного повідомлення боржника про підвищення відсоткової ставки, яка нараховується у разі прострочення виконання зобов’язання, а саме у повідомленні не зазначено її новий розмір (а.с.13). Зазначена обставина є підставою для стягнення заборгованості з кредитним договором із застосуванням обумовленої сторонами у договорі процентної ставки (29,16 % річних).

Представником ПАТ КБ «ПриватБанк» в межах своїх повноважень надано суду апеляційної інстанції новий розрахунок заборгованості, за яким з 27.11.2008 року банком застосовано процентну ставку (поточну) 13,08 % річних та процентну ставку (прострочену) 29,16 % річних, в зв’язку чим, станом на 31.07.2015 року (а.с.154-159) за відповідачкою рахується заборгованість за кредитом у розмірі 4810,34 дол.США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 8259, 85 дол.США, заборгованість по комісії за користування кредитом - 1127,29 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором - 13381, 47 дол.США, що за курсом 21,61 станом на 31.07.2015 року складає 289173, 53 грн.

Колегія суддів вважає можливим зменшити розмір пені до розміру збитків, а саме (4810, 34 дол. США + 8259,85 дол. США = 13070, 19 дол. США), що еквівалентно 282439, 45 грн.

Висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги про стягнення штрафу (фіксована частина) 11,57 дол. США та штрафу (процентна складова) 1462,27 дол. США колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - невиконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Оскільки умовами кредитного договору (п.4.1 та п.5.4) передбачена відповідальність за невиконання грошових зобов’язань у вигляді штрафу та пені, а одночасне їх застосування є порушенням норм чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення штрафу.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру тіла кредиту та комісії підлягає зміні, а в частині відмови у стягненні процентів та пені – скасуванню, з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                        В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 серпня 2016 року в частині визначення розміру заборгованості за кредитним договором змінити, зменшити його до 4810,43 дол. США, що еквівалентно 103951,45 грн., а розмір стягнення комісії збільшити до 1134 дол. США, що еквівалентно 24505,75 грн. Ця загальна сума, визначена судом у розмірі 6872, 59 доларів США підлягає зменшенню до 5944, 59 доларів США, що еквівалентно 128462, 58 грн.

Це ж рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення процентів та пені скасувати та ухвалити нове.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за процентами у розмірі 8259, 85 доларів США, що еквівалентно 178495,36 грн. та пеню у розмірі 282439, 45 грн.

В решті рішення районного суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий підпис ОСОБА_1

Судді підпис ОСОБА_2

підпис ОСОБА_3

З оригіналом згідно:

Копія рішення оформлена 22 листопада 2016 року

Рішення набрало законної сили 16 листопада 2016 року

Суддя О.М. Полікарпова

Секретар

судового засідання ОСОБА_4