Судове рішення #6038861

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  


01.09.09р.Справа № 9/227-09


За позовом  Комунального підприємства "Павлоградінформреклама"  Павлоградської

                     міської  ради,  м.Павлоград Дніпропетровська область 

до                 Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1, м.Павлоград

                     Дніпропетровська область  

про стягнення 3 412 грн. 36 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання-помічник судді Целіковська О.А.

Представники:

  Від позивача – Ялинний О.І., заступник директора, довір. № 66 від 31.07.09р.

  Від відповідача – представник не з’явився  

СУТЬ СПОРУ:

КП "Павлоградінформреклама"  Павлоградської міської  ради звернулось у липні 2009 року із позовом до Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 3412,36 грн. заборгованості, у тому числі: 3127,75 грн. основного боргу зі сплати плати за тимчасове користування місцем розташування засобів зовнішньої реклами та 284,61 грн. пені. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором      № 18/08 від 09.07.2008р.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення, але не скористався своїми правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України і не направив свого представника у судове засідання, у зв’язку із чим справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

01.09.09р. позивач надав доповнення до позовної заяви, в якому повідомив про часткову оплату відповідачем заборгованості на суму 2818,50 грн. основного боргу.  

В судовому засіданні 01.09.09р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -

        встановив:

          Рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 55 від 28.01.2004р. "Про затвердження складу ради з питань розміщення зовнішньої реклами та затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами на території міста Павлоград" Комунальне підприємство "Павлоградінформреклама" (далі –Позивач) призначено робочим органом для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами у місті Павлограді.

Пунктом 4.1. Положення про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у м. Павлограді, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 113 від 08.02.2006р. визначено, що плата за тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції здійснюється розповсюджувачем зовнішньої реклами на підставі договору з комунальним підприємством "Павлоградінформреклама".

Рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 826 від 09.07.2008р. Фізичній особі-підприємець ОСОБА_1 (далі –Відповідач) було надано дозволи на розміщення зовнішньої реклами за адресами по вул. Шевченка, 132, вул. Горького, 151, у м. Павлограді та зобов’язано укласти договір про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів з Позивачем у 3-денний строк.

Відповідний договір був укладений між Позивачем та Відповідачем 09.07.2008р. за    № 18/08 "про тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів", згідно умов якого Позивач зобов’язався надати Відповідачу в тимчасове користування місце для розташування рекламного засобу, а Відповідач зобов’язався розташувати рекламні засоби у відповідності із виданими дозволами на розміщення зовнішньої реклами та здійснювати оплату за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів (пп. 1.1, 2.1, 3.1 договору).

Згідно п. 4.1 вказаного договору, розмір плати обчислюється у відповідності із Положенням про порядок оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у м. Павлограді, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради від 08.02.2006 року № 113.

У відповідності із п. 4.2 договору, плата здійснюється згідно з одержаним рахунком протягом 3-х робочих днів з моменту одержання рахунку за визначений період, але не пізніше 25-го числа  поточного місяця.

Внаслідок порушення Відповідачем своїх зобов’язань з оплати за вказаним договором у нього перед Позивачем станом на 23.06.09р. виникла заборгованість у сумі 3127,75 грн. основного боргу за період з січня 2009 року по березень 2009 року, що підтверджується обґрунтованим розрахунком Позивача, який є в матеріалах справи.   

Умовами договору № 18/08 від 09.07.2008р. сторони передбачили випадки дострокового розірвання цього договору, зокрема, за ініціативою Відповідача, як Розповсюджувача зовнішньої реклами, у разі скасування дозволу за письмовою заявою Відповідача на підставі його відмови від подальшого розташування рекламного засобу (пп. 8.3-8.4).

На підставі заяви Відповідача про відмову від подальшого розташування місць розташування рекламних засобів рішенням Виконавчого комітету Павлоградської міської ради 01.04.2009р. за № 364 було скасовано дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Павлограді, та зобов'язано Відповідача погасити всю заборгованість з оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів за весь період фактичного користування.

Згідно довідки Позивача, після пред’явлення позову до суду (01.07.2009р.) Відповідач низкою платежів здійснив часткове погашення заборонності на суму 2818,50 грн. основного боргу.

Отже, станом на 31.08.2009р. залишок заборгованості зі сплати за тимчасове користування місцем розташування засобів зовнішньої реклами становить 309,25 грн. основного боргу.  

Пунктом 5.1 договору № 18/08 від 09.07.2008р. сторони передбачили, що у разі порушення своїх зобов’язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

За прострочення виконання грошового зобов’язання Позивач первісно нарахував пеню у розмірі 284,61 грн. за період з  лютого 2009 року по червень 2009 року.

Як вбачається з розрахунку пені, виконаного Позивачем на підставі п. 5.2.1 вказаного договору, у відповідності із яким у разі несвоєчасної оплати за тимчасове користування місцем розташування спеціальної конструкції Відповідач зобов’язаний сплачувати Позивачу за кожен день прострочки  пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми, Позивач нарахував Відповідачу до сплати суму 3071,79 грн. пені за період з 26.01.2009р. по 26.08.2009р.

В подальшому Позивач у відповідності зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тобто з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, здійснив перерахунок пені до розміру 393,83 грн. за період з 26.01.2009р. по  26.08.2009р., розмір якої підтверджується обґрунтованим розрахунком в матеріалах справи.  

Позивач направив на адресу Відповідача претензію (вих. № 30 від 10.03.2009р.) про погашення заборгованості за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, яку Відповідач отримав 14.03.2009р. та яка залишилася ним без відповіді та без задоволення.  

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 309 грн. 25 коп. основного боргу та 393 грн. 83 коп. пені, доказів погашення якої Відповідач суду не надав.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, пов’язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами в Україні регулюються, зокрема,  Законом України "Про рекламу" від 03.07.1996р. № 270/96-ВР та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. № 2067, положеннями яких передбачено, що зовнішня реклама у   населених  пунктах провадиться  на  підставі  дозволів,  що   надаються   виконавчими органами   сільських,   селищних,   міських  рад,  та  в  порядку, встановленому  цими  органами  на  підставі  типових  правил,  які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, зокрема, шляхом застосування пені за прострочення виконання грошових зобов’язань.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін. При цьому розмір пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного  банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої майново-господарські зобов’язання перед Позивачем, чим порушив умови вищевказаного договору та зазначені приписи законодавства, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 309 грн. 25 коп. основного боргу, 393 грн. 83 коп. пені – є обґрунтованими  і підлягають задоволенню.

Оскільки Позивачем були надані докази про добровільну оплату Відповідачем основного боргу в сумі 2818 грн. 50 коп., ці його грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 44, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

        В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Павлоградінформреклама"  Павлоградської міської ради суму 309 грн. 25 коп. основного боргу, 393 грн. 83 коп. пені, 102 грн. витрат на держмито, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог на суму 2818 грн. 50 коп. провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності з пунктом 1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93 частина надмірно сплаченого державного мита у сумі 16 грн., яке перераховане по платіжному дорученню № 311 від 24.06.09р., що знаходиться в матеріалах даної справи, підлягає поверненню Комунальному підприємству "Павлоградінформреклама"  Павлоградської міської  ради.

Видати довідку.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.


Суддя І.М. Подобєд


Рішення підписано 03.09.09р.

 

  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація