КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2016 року                      справа № П/811/1014/16

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Притули К.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 р., в тому числі, визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 16.11.2015 року № 276-к; поновлено його на посаді заступника начальника – начальника відділу розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області з 16.11.2015р. На виконання вказаного судового рішення ГУ Держгекадастру у Кіровоградській області видано наказ № 231-к від 26.07.2016 р., яким скасовано наказ від 16.11.20115 р. № 276-к "Про звільнення ОСОБА_1В."; поновлено позивача з 16.11.2015 р. на посаді. Позивач посилається на приписи ст. 236 КЗпП, як правову підставу для стягнення з відповідача відповідних виплат.

Позивач в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити (а.с.3).

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі (а.с.49). Зі змісту поданих до суду пояснень,судом встановлено, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у повному обсязі, вважає позов необґрунтованим, а доводи такими, які не відповідають фактичним обставинам (а.с.49).

У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених нижче.

Наказом від 16.11.2016 року №276-к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління – начальника відділу розпорядження землям державної власності сільськогосподарського призначення за угодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 р. в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 року скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.02.20116 року. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника – начальника відділу розпорядження землям державної власності сільськогосподарського призначення Управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадстру в Кіровоградській області з 16.11.2015р. Стягнуто з Головного управління Держгеокадстру у Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме з 16.11.2015 р. по 20.04.2016р. в сумі 21841,60 грн. без врахування прибуткового податку й інших обов'язкових платежів (а.с.6-9).

Наказом в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 26 липня 2016 № 231-к ОСОБА_1 поновлено на посаді з 16 листопада 2015 року. В наказі від 26.07.2016 року зазначено, що підставою для його видання слугувало рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 р. та заява ОСОБА_1 (а.с.38-39). Тобто, рішення суду у частині поновлення позивача на посаді виконано 26 липня 2016 року.

Проте, у зв'язку з тривалим зволікання по виконанню рішення суду від 20.04.2016 року у справі № п/811/3549/15, позивач звернутися до суду з даним адміністративним позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачу нараховано заробітну плату з 16 листопада 2015 року по 26 липня 2016р. в сумі 21841,60 грн. (а.с. 50). Зазначені суми переховані позивачу, що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою на, згідно якої сума що виплачена позивачу становить 21841,60 грн. (а.с.51).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2, 6 статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 255 цього Кодексу постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У відповідності п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно з ч. 2 т. 257 цього Кодексу судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, регулюються Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).

Судом встановлено, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року (справа №п/811/3549/15) не визначено порядку щодо негайного виконання судового рішення в частині поновлення позивача на посаді.

З пояснень представника відповідача, долучених до матеріалів справи судом встановлено, що позивач поновлений був на посаді після надходження постанови про відкриття виконавчого провадження та, відповідно, написання ОСОБА_1 заяви 26 липня 2016 року.

При цьому, позивачем до суду не надано доказів звернення до відповідача з заявами про поновлення на посаді, відповідно до рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2016 р., раніше ніж 26 липня 2016 р.

Суд звертає увагу на ту обставину, що Кодекс законів про працю України зокрема, ст. 235 передбачає виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ст. 236 виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі та ст. 117 виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

Обов'язок власника або уповноваженого ним органу виплатити працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення його на роботі настає тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 29 Кодексу законів про працю України передбачено певні обов'язки власника або уповноваженого ним органу щодо працівників, які прийняті, поновлені на посаді. Виконання цих обов'язків можливе лише за ініціативними діями обох сторін у трудових правовідносинах (працівника та працедавця).

Разом з тим, суд дійшов висновку що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин ст. 236 КЗпП України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі з 20.04.2016 року по 26 липня 2016 року, оскільки, не встановлено та позивач не надав суду доказів які свідчать про те, що затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі була допущена з вини відповідача.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень покладений на нього обов'язок доказування правомірності оскаржуваних дій виконав повністю.

Зважаючи на вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 94, 162, 163 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

В задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                      ОСОБА_2