ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.09р.Справа № 9/211-09

За позовом  Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа",

                     м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області 

до             Фізичної особи - підприємець ОСОБА_1,

                     м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області 

про стягнення 2024 грн. 07 коп.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання- спеціалист Бобир Ю.В.

Представники:

  Від позивача - Крамар О.О. - ю/к, довіреність № 00.01.0010 від 16.09.08р.

  Від відповідача- представник не з'явився  

СУТЬ СПОРУ:

КП "Дніпродзержинськтепломережа" звернулось у червні 2009 року із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошову суму 2024 грн. 07 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2007 року по березень 2008 року, з жовтня 2008 року по листопад 2008 року. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань за договором № 525л від 01.10.04р. на відпуск теплової енергії.

Відповідач відзив на позов не надав, за юридичною адресою (місцем проживання) не знаходиться, у зв’язку із чим справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 01.09.09р. за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85  Господарського процесуального кодексу України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд –

        встановив:

Між Позивачем – Комунальним підприємством "Дніпродзержинськтепломережа" (“постачальником”) та Відповідачем – Фізичною особою - підприємець ОСОБА_1 (“споживачем”) був укладений договір № 525л від 01.10.04р. на відпуск теплової енергії, відповідно до пп. 1.1 – 2.2  якого Постачальник зобов’язався продавати теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені у цьому договорі на об’єкт Споживача.

Пунктом  2.3  вказаного  договору  сторони  узгодили,  що  облік  відпущеної теплової  енергії проводиться розрахунковим способом.

          Протягом опалювального періоду з жовтня 2007 року по березень 2008 року, з жовтня 2008 року по листопад 2008 року Позивач здійснив постачання теплової енергії на зазначений об’єкт Відповідача на загальну суму 3430,07 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії у спірному періоді та щомісячними рахунками на оплату, які  своєчасно були вручені Відповідачу та знаходяться в матеріалах справи.

Згідно пункту 5.1. вищевказаного договору, Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує Постачальнику вартість зазначеної в договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до  20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Згідно розрахунку Позивача, Відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково на суму 1406,00 грн., внаслідок чого станом на 30.11.08р. у нього перед Позивачем виникла заборгованість в сумі 2024,07 грн. основного боргу.

На час розгляду справи Відповідач не надав суду доказів сплати зазначеної заборгованості, з урахуванням чого позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 530 ч. 1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобов’язання перед Позивачем з повної та своєчасної оплати отриманої теплової енергії, тому позовні вимоги Позивача про примусове стягнення з Відповідача суми 2024 грн. 07 коп. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

           На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

        В И Р І Ш И В:

           Позов задовольнити.

                 Стягнути з Фізичної особи –підприємець ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" суму 2024 грн. 07 коп. основного боргу, 102 грн. витрат на держмито, 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

 Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.М. Подобєд

Рішення підписано 03.09.09р.