ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
18.06.2009 | Справа №2-12/2092-2009 |
Рішення оформлено та підписано 22.06.2009р.
За позовом : Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» (м.Сімферополь, вул.Училищна,42а).
До відповідачів : 1. Углівської сільської ради (Бахчисарайський район, с.Углове, вул.Леніна,64);
2. Виконавчого комітету Углівської сільської ради (Бахчисарайський район, с.Углове, вул.Леніна,64).
Про стягнення 23 154 грн.
Суддя Іллічов М.М.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Гавриленков Б.В. – ю/к, довіреність №2224 від 05.06.2008р.
Від відповідачів – 1. Антонов О.В. – представник, довіреність б/н від 26.01.2009р.
2. Антонов О.В. – представник, довіреність б/н від 14.05.2009р.
Сутність спору:
ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Углівської сільської ради про стягнення матеріального збитку у розмірі 23 154 грн., спричиненого внаслідок демонтажу літнього будиночка по вул.Набережній в с.Углове Бахчисарайського району.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.05.2009р. до участі у справі у якості відповідача був залучений виконавчий комітет Углівської сільської ради.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем у лютому 1995р. була придбана будівля по вул.Набережна в с.Углове, про що свідчить рахунок-фактура №19 від 21.02.1995р. та акт приймання-передачі основних засобів. У виконання рішенням виконавчого комітету Углівської сільської ради №21-5 від 23.04.2008р. «Про проведення експертної грошової оцінки і демонтаж літнього будиночка по вул.Набережна в с.Углове власника якого не встановлено» відповідачем був здійснений демонтаж будиночка, власником якого є позивач. Таким чином, відповідач шляхом демонтажу належного на праві власності позивачу будиночку завдав останньому майновий збиток у розмірі 23 154,00 грн. (балансова вартість літнього будиночку), що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Представник відповідачів підтримав надані ним раніше заперечення на позовну заяву. При цьому представник відповідачів посилається на те, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували право власності позивача на демонтований будиночок. Також позивачем не були надані будь-які правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій був розташований спірний будиночок. Представник відповідачів посилається на те, що Углівською сільською радою в засобах масової інформації розміщувались оголошення, в яких повідомлялось про необхідність власників тимчасових будівель, розташованих на території с.Углове, звернутися до ради та надати їй правовстановлюючі документи на відповідні будівлі, інакше останні будуть демонтовані. Також Углівська сільська рада направляла запит до Сімферопольського МБРТІ, яке надало дані про реєстрацію тимчасових будиночків за певними особами, проте, відомості щодо реєстрації за позивачем права власності на спірний об’єкт надані не були.
Крім того, представник відповідачів посилається на те, що позивачем не було надано відповідних доказів того, що належне йому майно було пошкоджено або знищено в результаті демонтажу. Позивач до відповідачів з проханням повернути йому майно (або лементи його конструкції), яке було демонтоване, не звертався. Однак, після демонтажу Углівською сільською радою повторно було розміщено оголошення в засобах масової інформації, в якому містилося повідомлення про демонтаж спірної будівлі, а також було вказано, що власники майна, яке було демонтовано, можуть звернутися до Углівської сільської ради.
Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
23 квітня 2008р. виконавчим комітетом Углівської сільської ради було прийняте рішення «Про проведення експертної грошової оцінки і демонтаж двох літніх будиночків по вул.Набережній в с.Углове, власник яких не встановлений», згідно до якого, зокрема, було вирішено звернутися до суб’єкту оціночної діяльності для проведення експертної грошової оцінки двох літніх будиночків у тимчасових конструкціях і металевий кунг, власника яких встановити не є можливим, що підтверджується повідомленням СМ БРТІ від 23.07.2007р. вих.№412. Будиночки межують: з півдня – БТІ, з заходу – бар «Руслан», з півночі – пансіонат «Таврида» ЗАСТ Агрофірма «Чорноморець»; демонтувати 2 літніх будиночки у тимчасових конструкціях і перенести металевий кунг, власника яких встановити не є можливим, що підтверджується повідомленням СМ БРТІ від 23.07.2007р. вих.№412. Будиночки межують: з півдня – БТІ, з заходу – бар «Руслан», з півночі – пансіонат «Таврида» ЗАСТ Агрофірма «Чорноморець»; матеріали, що з’явились в ході демонтажу передати на відповідальне зберігання в Углівська УКГ, про що укласти договір про відповідальне зберігання; комісії доручити розміщення оголошення у засобах масової інформації про демонтаж вищевказаних тимчасових споруд і передачі їх на відповідальне зберігання не пізніше 7-ми днів з моменту прийняття їх на зберігання (а.с.7).
На думку ВАТ по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» Углівською сільською радою були демонтовано один будиночок, що належить ВАТ «Кримгаз» на праві власності, у зв’язку із чим останньому, як власнику майна, була завдана матеріальна шкода.
Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 ст.328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За ствердженням позивача демонтована споруда, розташована по вул.Набережній в с.Углове Бахчисарайського району, належить йому на праві власності, при цьому товариством робились посилання на набуття прав за правочином із КП «Агрофірма «Чорноморець» у лютому 1995 р.
Так 21.02.1995р. Бахчисарайським міськгазом був сплачений рахунок №19 за 2 будиночки на морі (а.с.8). 21.02.1995р. комісією у складі заступника голови Агрофірми «Чорноморець» Павлун М., головного бухгалтера Шильцова Т., інженера Карпова А.В. був складений акт прийому-передачі основних засобів щодо двох будиночків (а.с.9-10).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, рішення виконавчого комітету Углівської сільської ради від 23.04.2008р. №21-5, демонтована будівля є тимчасовою спорудою.
Відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, право власності на тимчасові будівлі (споруди) державній реєстрації не підлягає.
Позивачем не було надано суду доказів того, що спірна будівля є об’єктом нерухомості.
Стороною також не було надано суду належних доказів набуття права власності на конкретну споруду із відповідними індивідуальними ознаками, а також будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій була розташована демонтована споруда у с. Углове.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення виконкомом Углівської сільської ради) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Суд не було надано жодних правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.
Щодо посилань позивача, що демонтована споруда знаходиться на його балансі, що також на думку позивача підтверджує його право власності на вказану споруду, то суд вважає за необхідне зазначити, що, по-перше, як вже зазначалося раніше, позивачем не доведено, що саме демонтований будиночок знаходився у нього на балансі, оскільки відсутні буд-які конкретизуючи ознаки такої споруди позивача, по-друге, баланс не є документом, що підтверджує право власності на певне майно.
Так, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.
Належних доказів того, що позивач є власником будиночку, розташованого по вул.Набережній у с.Углове та саме такий будиночок був демонтований відповідачем, що в свою чергу завдало збитків позивачу, суду надано не було.
На думку суду, рахунок – фактура №19 від 21.02.1995р. та акт прийому-передачі основних засобів не можна вважати належними доказами прав власності на споруду, що є демонтованою. У вказаних рахунку-фактурі та акті прийому-передачі йдеться лише про 2 будиночки на морі. Будь-яких ознак, що конкретизують вказані будиночки у даних документах не міститься, зокрема, опис об’єктів, їх площа, адреса розташування та інше.
Крім того, як було встановлено судом Углівська сільська рада неодноразово розміщувала в засобах масової інформації повідомлення про розміщення на території Углівської сільської ради тимчасових будиночків, власники яких невідомі. В цих повідомленнях також містилось прохання до власників вказаних будиночків звернутися до Углівської сільської ради із наданням відповідних правовстановлюючих документів на дане майно (а.с.42-43).
Проте, позивач до відповідача із відповідними документами не звертався.
Після проведення демонтажу Углівська сільська рада розмістила оголошення в газеті «СТ» від 07.06.2008р. №44 (8806), в якому повідомила про демонтаж літніх будиночків та про те, що майно, виникле за результатами демонтажу, знаходиться на зберіганні в Углівському ЖКГ (а.с.44).
Крім того, відповідачем суду був наданий акт прийому на відповідальне зберігання матеріалів і майна в результаті демонтажу дерев’яних літніх будиночків в с.Углове по вул.Набережній (а.с.60-61), проте позивач не звертався до органів місцевого самоврядування за поверненням матеріалів конструкції тимчасової споруди.
Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки позивачем не доведено належності саме йому демонтованого майна, неможливості його використання після демонтажу, необґрунтовано розміру завданої шкоди суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог.
Слід також зауважити, що рішення про демонтаж літнього тимчасового будиночка було прийняте виконавчим комітетом Углівської сільської ради, якій є юридичною особою та був залучений до участі у справі у якості іншого відповідача. Проте, позивачем позовні вимоги у зв’язку із цим не уточнювались, тоді як суд самостійно не має права змінювати зміст позовних вимог.
З огляду на вищевикладені обставини суд вважає вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.