ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
15.06.2009 | Справа №2-12/6796-2008 |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрестур» (м. Ялта, вул.Московська,3).
До відповідачів : 1. Сімеїзської селищної ради (м. Ялта, смт.Сімеїз, вул.Радянська,38).
2. Приватного підприємства «Крилан» (м. Ялта, вул. Московська,9А, кімната 2).
Про визнання недійсним рішення та договору оренди.
Суддя Іллічов М. М.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – не з’явився.
Від відповідачів – 1. Ресницький В.У. – представник, довіреність від 24.09.2008р.
2. не з’явився.
Сутність спору: ТОВ «Експрестур» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів: Сімеїзської селищної ради, Приватного підприємства «Крилан» про визнання недійсним рішення №49 від 30.09.2005р. 38-ої сесії 4-го скликання Сімеїзської селищної ради про передачу ПП «Крилан» в оренду строком на 10 років земельної ділянки площею 0,0533 га за адресою: смт.Понизівка, вул.Примосрька,14 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 19.12.2006р. строком на 10 років, укладеного між Сімеїзської селищною радою та ПП «Крилан», реєстраційний номер 040602100023.
В судовому засіданні, яке почалось 11.06.2009р., представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги, а також наполягає на задоволенні заявленого ним клопотання про призначення у справі судової експертизи технічної документації по землеустрою зі складання документів, що засвідчують право ПП «Крилан» на земельну ділянку, що розташована за адресою: смт.Понизівка, вул.Примосрька,14 Сімеїзської селищної ради для обслуговування літнього будиночка № 14, укладення договору оренди на земельну ділянку, з метою визначення відповідності технічної документації нормам чинного законодавства України у сфері земельних правовідносин.
Представник відповідачів – Сімеїзської селищної ради та приватного підприємства «Крилан» проти задоволення вказаного клопотання та призначення у справі експертизи заперечують. Також представники відповідачів надали суду відзиви на позовну заяву.
В судовому засіданні, яке почалось 11.06.2009р., судом у відповідності до ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 15.06.2009р.
В продовжене судове засідання з’явився лише представник відповідача – Сімеїзської селищної ради. В продовженому судовому засіданні суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи. При цьому суд виходить з того, що позивачем не наведені підстави для призначення такої експертизи, а також обставини, які необхідно буде вирішити при проведенні експертизи та які мають суттєве значення для вирішення справи по суті та вирішити які без призначення експертизи буде неможливо.
Суд також погоджується з думкою відповідача щодо того, що правові основи судово-експертної діяльності визначені Законом України «Про судову експертизу», а порядком призначення судових експертиз регулюється Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5. У вказаних нормативно-правових актах відсутній такий вид експертизи як «судова експертиза технічної документації по землеустрою по складанню документів, що засвідчують право користування земельною ділянкою та укладання договору оренди на земельну ділянку, з метою визначення відповідності технічної документації нормам чинного законодавства у сфері земельних правовідносин».
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що він є власником будівель і споруд бази відпочинку «Сувенір», право власності за позивачем на такі об’єкти зареєстровано в органах БТІ. Рішенням Сімеїзської селищної ради №19 від 11.12.2001р. позивачу була надана земельна ділянка №1 площею 4,7192 га в постійне користування і №2 – пляжна зона площею 0,3496 га – в оренду для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» строком на 10 років по вул.Приморська,14 в смт.Понизівка. На підставі вищевказаного рішення Сімеїзської селищної ради, а також рішень господарського суду АР Крим від 19.06.2002р. у справі №2-1/5375-2002, від 26.08.2003р. у справі №2-1/2697-2003, Ялтинське міське управління земельних ресурсів і Сімеїзська селищна рада видали ТОВ «Експрестур» державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,7192 га для обслуговування бази відпочинку «Сувенір», розташованої за адресою: смт.Понизівка, вул.Приморська,14.
У порушення вимог чинного законодавства, Сімеїзська селищна рада передала в оренду ПП «Крилан» земельну ділянку площею 0,0533га, яка належить позивачеві, а також на думку позивача, відповідачі незаконно уклали договір оренди на вказану земельну ділянку.
Крім того, позивач посилається на те, що Сімеїзська селищна рада взагалі не мала права надавати ПП «Крилан» спірну земельну ділянку у зв’язку із наступним: технічна документація по землеустрою земельної ділянки ПП «Крилан» не відповідає нормам ст.56 Закону України «Про землеустрій» у зв’язку із відсутністю певних документів; у проекті відведення не встановлений сервітут; фактично відсутні межові знаки; відсутні дані про розташування літнього, тимчасового будиночка №14 у охоронній зоні водотоку; вказані недостовірні відомості в акті обстеження земельної ділянки ПП «Крилан» для укладення договору оренди; вказані недостовірні відомості в заяві АКБ «Укрсоцбанк» про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою в порядку ст.141 Земельного кодексу України; відсутні правові обгрунтування переходу земельної ділянки до ПП «Крилан» від АКБ «Укрсоцбанк»; не проведена державна експертиза документів по землеустрою наданої ПП «Крилан» земельної ділянки. Крім цього, позивач посилається на відсутність в технічній документації висновку СЕС м.Алупки, природоохоронної інспекції Південно-Кримського регіону, Республіканського комітету з охорони культурної спадщини.
Також позивач посилається на те, що він не давав письмової згоди Сімеїзській селищній раді на вилучення земельної ділянки, тому остання перевищила свої повноваження і порушила вимоги п.5 ст.116 Земельного кодексу України. Більш того, на момент прийняття спірного рішення була винесена ухвала у справі №2-1/2697-2003 про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії щодо відчуження спірної земельної ділянки.
Представник відповідача – Сімеїзської селищної ради згідно до відзиву на позовну заяву проти позовних вимог заперечу. При цьому відповідач посилається на те, що відповідно до ст.120 Земельного кодексу України земельна ділянка загальною площею 0,0533га була надана в оренду ПП «Крилан» для обслуговування будинку №14, якій знаходиться у власності останнього на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.07.2004р. №934. Раніше вказана земельна ділянка, на якій розташований вказаний об’єкт нерухомості, використовувалась АКБ СР «Укрсоцбанк» для обслуговування будинку на підставі договору на право тимчасового користування землі від 29.01.1999р. №38 терміном на 10 років. У зв’язку із переходом права власності на будинок до ПП «Крилан», АКБ «Укрсоцбанк» добровільно відмовився від права користування вказаною земельною ділянкою.
Таким чином, представник відповідача посилається на те, що прийнявши рішення №49 від 30.09.2005р. та уклавши договір оренди земельної ділянки від 19.12.2006р. строком на 10 років з ПП «Крилан» Сімеїзська селищна рада виконувала вимоги Земельного кодексу України.
Крім того, представник відповідача посилається на те, що на даний час ТОВ «Експрестур» не є землекористувачем спірної земельної ділянки, що підтверджується відповідним рішенням господарського суду про визнання недійсним державного акту, що набрало законної сили.
Представник відповідача – ПП «Крилан» також заперечує проти позовних вимог та вважає їх необгрунтованими. При цьому представник відповідача посилається на рішення господарського суду АР Крим від 27.05.2008р. у справі №2-2/5272-2008, згідно до якого державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 12.12.2007р. серії ЯЯ №001026, виданий ТОВ «Експрестур», був визнаний недійсним. Вказане судове рішення набрало законної сили. Крім того, представник відповідача посилається на те, що позивачем не було надано доказів у підтвердження придбання ним у власність бази відпочинку «Сувенір» як цілісного майнового комплексу, натомість, лише певні об’єкти нерухомого майна, що входили до складу цієї бази, перебувають у власності ТОВ «Експрестур».
Також представник відповідача посилається на те, що ПП «Крилан», як власник нерухомого майна – будиночку №14 у відповідності до п.2 ст.120 Земельного кодексу України має право на користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщений цей будинок та частиною ділянки, яка необхідна для його обслуговування.
Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду справи продовжувався в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням 44 сесії 23-го скликання Сімеїзської селищної ради від 11.12.2001р. №19 «Про надання земельної ділянки ТОВ «Експрестур» для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» на землях Сімеїзської селищної ради» було вирішено, зокрема, затвердити проект відводу і технічний звіт по перенесенню меж земельної ділянки в натуру ТОВ «Експрестур» в смт.Сімеїз, с.Понизівка, вул.Приморська,14 для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» загальною площею 5,0688 га; надати ТОВ «Експрестур» земельну ділянку №1 площею 4,7192 га – виробнича територія у постійне користування і земельну ділянку площею 0,3496 га пляжна зона у тимчасове користування на умовах оренди строком на 10 років, з земель рекреаційного використання, з земель смт.Понизівка, вул.Приморська,14 (Т1, а.с.32).
Рішенням господарського суду АР Крим від 19.06.2002р. у справі №2-1/5375-2002 був задоволений позов ТОВ «Експрестур» до Сімеїзської селищної ради про спонукання видати державний акт, що посвідчує право на земельну ділянку та вирішено: зобов’язати Сімеїзську селищну раду видати ТОВ «Експрестур» державний акт, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою для обслуговування бази відпочинку «Сувенір» (а.с.33-34). Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.05.2003р. у справі №2-1/5375-2002 було відмовлено заступнику прокурора АР Крим у прийнятті касаційного подання на рішення господарського суду АР Крим від 19.06.2002р. у справі №2-1/5375-2002 (Т1, а.с.35).
Крім того, рішенням господарського суду АР Крим від 08.05.2003р. у справі №2-1/2697-2003 у позові Сімеїзської селищної ради до Ялтинського міського управління земельних ресурсів, Республіканського комітету по земельним ресурсам, ТОВ «Експрестур» про спонукання до виконання певних дій відмовлено. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2003р. у справі №2-1/2697-2003 апеляційну скаргу ТОВ «Експрестур» задоволено; рішення господарського суду АР Крим від 08.05.2003р. у справі №2-1/2697-2003 скасовано; позов задоволений; зобов’язано Республіканський комітет по земельним ресурсам видати Ялтинському міському управлінню земельних ресурсів бланк державного акту на право постійного користування земельною ділянкою №1 площею 4,7192 га для обслуговування бази відпочинку «Сувенір»; зобов’язано Ялтинське міське управління земельних ресурсів видати Сімеїзській селищній раді бланк Державного акту на право постійного користування землею для ТОВ «Експрестур» (Т1, а.с.36-37). Постановою Вищого господарського суду України від 09.01.2004р. у справі №2-1/2697-2003 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.08.2003р. у справі №2-1/2697-2003 залишена без змін (Т1, а.с.40-41).
29.07.2004р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (надалі Продавець) та Приватним підприємством «Крилан» (надалі Покупець) був укладений договір купівлі – продажу нерухомого майна (Т1, а.с.59-60). Згідно до вказаного договору купівлі - продажу Покупець придбав літній будиночок №14 загальною площею 23,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Ялта, с.Понизівка, вул.Приморська,14 за ціною 255 360,00 грн.
На підставі вказаного договору купівлі-продажу за Приватним підприємством «Крилан» було зареєстроване право власності на придбане майно – літній будиночок №14, що знаходиться за адресою: м.Ялта, смт.Понизівка, вул.Приморська,14, що підтверджується відповідним свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.62).
16 грудня 2004р. «Екоземпроект» звернувся до Голови Рескомзему Жагорнікова Є.К. із клопотанням надати роз’яснення, який вид землевпорядної документації і у якому складі повинен бути розроблений та чи необхідне отримання дозволу місцевої ради на розробку документації. Також в даному клопотанні містилось прохання повідомити, які служби повинні узгодити розроблену документацію і визначити необхідність надання розробленої документації на землевпорядну експертизу (Т1, а.с.54).
Листом від 24.12.2004р. вих.№3500/10-25 Республіканський комітет по земельним ресурсам повідомив, із посиланням на ст.ст.120, 141 Земельного кодексу України, що в даному випадку у зв’язку із наявністю добровільної відмови АКБ СР «Укрсоцбанк» від права користування певною земельною ділянкою, остання переходить до земель запасу і для подальшого його надання вилучення не потрібне. Враховуючи наведені обставини Рескомзем повідомив, що для оформлення права користування ПП «Крилан» достатньо розробити технічну документацію по видачі правовстановлюючих документів. При цьому склад технічної документації визначений ст.56 Закону України «Про землеустрій» (Т1, а.с.56).
Приватне підприємство «Крилан» звернулось до Сімеїзської селищної ради із клопотанням про надання у довгострокову оренду земельної ділянки площею 0,0533 га для реконструкції і обслуговування літнього будиночку №14, розташованого за адресою: смт.Понизівка, вул.Приморська,14.
На вказане клопотання виконком Сімеїзської селищної ради листом від 27.02.2005р. вих..№02-14/101 повідомив про необхідність виконати технічну документацію по землеустрою про складання документів, що посвідчують право користування вказаною земельною ділянкою (Т1, а.с.53).
Рішенням 38 сесії 4-го скликання Сімеїзської селищної ради від 30.09.2005р. №49 «Про затвердження технічної документації по землеустрою про складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, ПП «Крилан» і передачі в оренду земельної ділянки з земель Сімеїзської селищної ради», було, зокрема, вирішено затвердити технічну документацію по землеустрою зі складання документів, що посвідчують право ПП «Крилан» на земельну ділянку за адресою: с.Понизівка, вул.Приморська,14 для обслуговування літнього будиночку №14; скасувати договір на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 29.01.1999р. №38 строком на 10 років АКБ СР «Укрсоцбанк»; передати ПП «Крилан» в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,0533га для обслуговування літнього будиночку №14 за адресою: смт.Понизівка, вул.Приморська,14 (Т1, а.с.44).
17.11.2006р. між Сімеїзської селищною радою та Приватним підприємством «Крилан» був укладений договір оренди земельної ділянки (Т1, а.с.138-144).
Згідно до п.1 договору оренди земельної ділянки Орендодавець Сімеїзська селищна рада передає, а Орендар ПП «Крилан» приймає в оренду земельну ділянку площею 0,0533 га для обслуговування літнього будиночку №14 за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт.Понизівка, вул.Приморська,14.
Пунктом 3 укладеного договору визначено, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: м.Ялта, смт.Понизівка, вул.Приморська,14 знаходиться літній будиночок №14.
Земельна ділянка площею 0,0533 га передається в оренду з належною ПП «Крилан» будівлею (згідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно) (п.4 договору).
Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладений строком на 10 років і вступає в силу з дати державної реєстрації договору оренди і діє до повного виконання зобов’язань.
Вказаний договір був зареєстрований Ялтинським відділом КРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі землі зроблений запис від 19.12.2006р. №040602100023 (Т1, а.с.144).
21.12.2007р. ТОВ «Експрестур» був виданий Державний акт серії ЯЯ №001026 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,7192 га, розташованої в смт.Сімеїз, смт.Понизівка, вул.Приморська,14 (Т1, а.с.87).
У зв’язку із тим, що передана приватному підприємству «Крилан» земельна ділянка знаходиться в межах земельної ділянки, наданої ТОВ «Експрестур» в користування, на яку останньому виданий державний акт на право постійного користування, ТОВ «Експрестур» звернулось до господарського суду АР Крим із відповідним позовом.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача – Сімеїзської селищної ради, доходить висновку про необгрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Основним доводом позивача в обгрунтування заявлених позовних вимог є посилання на те, що згідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 4,7192 га, він є користувачем в тому числі і земельної ділянки, яка була надана ПП «Крилан» в оренду строком на 10 років, що, в свою чергу, порушує права позивача як землекористувача.
Рішенням господарського суду АР Крим від 27.05.2008р. у справі №2-2/5272-2008 був задоволений позов приватного підприємства «Крилан» до відповідача – ТОВ «Експрестур» про визнання недійсним державного акту; вирішено: державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,7192 га, що знаходиться в АР Крим, м.Ялта, смт.Сімеїз, смт.Понизівка, вул.Приморська,14 для обслуговування бази відпочину «Сувенір», серія ЯЯ №001026 від 21.12.2007р., виданий ТОВ «Експрестур», зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №030700700003, визнати недійсним (Т1, а.с.145-146).
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.7.2008р. рішення господарського суду АР Крим від 27.05.2008р. у справі №2-2/5272-2008 залишено без змін (Т2, а.с.23-26).
Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2008р. у справі №2-2/5272-2008 касаційні скарги Сімеїзської селищної ради та ТОВ «Експрестур» залишені без задоволення, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.07.2008р. у справі №2-2/5272-2008 залишена без змін (Т2, а.с.34-37).
Ухвалою Верховного суду України від 12.02.2009р. у справі №2-2/5272-2008 було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 24.11.2008р. у справі №2-2/5272-2008.
З огляду на наявність рішення господарського суду АР Крим від 27.05.2008р. у справі №2-2/5272-2008, що набрало законної сили, позивач на даний час не є таким, що має документи, які посвідчують право на земельну ділянку, а тому суд не вбачає, які саме права позивача як землекористувача порушені спірним рішенням та договором оренди земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були придбані певні об’єкти нерухомості колишньої бази відпочинку «Сувенір», розташовані за адресою: м.Ялта, смт.Понизівка, вул. Приморська,14 не як цілісний майновий комплекс, а як окремі об’єкти, що підтверджується відповідними витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, наявними у матеріалах справи (Т2, а.с.59-64). Відповідно, позивач, згідно до норми ст.120 Земельного кодексу України, має право не на всю земельну ділянку, на якій розташована база відпочинку «Сувенір», а на ті її частини, на яких розташовані придбані об’єкти.
При цьому суд виходить з того, що відповідачем – ПП «Крилан» був також придбаний один з об’єктів бази відпочинку «Сувенір», а саме літній будиночок №14.
Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Аналогічна норма міститься у ст. 377 Цивільного кодексу України, згідно до якої до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Таким чином, у даному випадку у органу місцевого самоврядування (Сімеїзської селищної ради) був наявний обов'язок оформити за відповідачем право на земельну ділянку, яке виникло у зв'язку з переходом права на будівлю, що знайшло своє відображення у прийнятті Сімеїзської селищною радою спірного рішення.
Крім того, судом було встановлено, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою був виданий ТОВ «Експрестур» 21.12.2007р. (Т1, а.с.87).
Спірне рішення було прийнято Сімеїзської селищною радою 30.09.2005р.; спірний договір був укладений 17.11.2006р. (зареєстрований 19.12.2006р.).
Як було встановлено судом та не заперечується позивачем хоча рішення Сімеїзської селищної ради про надання ТОВ «Експрестур» у користування земельної ділянки №1 площею 4,7192 га та №2 – пляжна зона площею 0,3496 га було прийняте 11.12.2001р., державний акт був виданий значно пізніше, а тому застосуванню підлягають норми Земельного кодексу України від 25.10.2001р., що набрав чинності з 01.01.2002р.
Так, відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2002р. (у ред.. до 1.05.09 р.), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно, спірне рішення було прийнято до надання ТОВ «Експрестур» державного акту на земельну ділянку та виникнення у ТОВ «Експрестур» права користування спірною земельною ділянкою.
Щодо посилань позивача на те, що технічна документація по землеустрою спірної земельної ділянки, що була передана в оренду ПП «Крилан», не відповідає ст.56 Закону України «Про землеустрій»; відсутні обмеження і сервітути; фактично відсутні межові знаки; відсутні висновки СЕС м.Алупки, природоохоронної інспекції Південно-Кримського регіону, Республіканського комітету з охорони культурної спадщини, то суд не приймає такі посилання позивача. При цьому суд виходить з того, що приватним підприємством «Крилан» розроблялась саме технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а не проект землеустрою з відведення земельної ділянки.
Саме проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 26.05.2004р. №677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», повинен узгоджуватись із відповідними службами, зокрема СЕС, природоохоронним органом, органом містобудування та іншими органами. Погоджений проект підлягає обов’язковій державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.
Те, що технічна документація не підлягає обов’язковій державній землевпорядній експертизі також підтверджується листом Республіканського комітету з земельних ресурсів від 24.12.2004р. вих.№3500/10-25 (Т1, а.с.56), що також спростовує доводи позивача в цій частині.
Щодо посилання позивача на те, що не встановлені обмеження та сервітути в технічній документації, то суд також не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на наступне. Як вже зазначалось раніше, рішення про надання ПП «Крилан» земельної ділянки в оренду було прийняте 30.09.2005р., державний акт на право постійного користування земельної ділянкою був отриманий ТОВ «Експрестур» лише 21.12.2007р. Тобто на момент складання технічної документації та прийняття спірного рішення ТОВ «Експрестур» не набув права користування земельною ділянкою, розташованою у смт.Понизівка, вул.Приморська,14. Відповідно, такі обмеження не могли бути встановлені у технічній документації. Відсутність відповідних обмежень підтверджується листом Головного архітектора Ялтинської міської ради від 12.08.2005р. вих.№5/1304 (Т1, а.с.58).
Отримання позивачем Державного акту після прийняття спірного рішення також спростовує посилання позивача на необхідність отримання радою письмової згоди на вилучення спірної земельної ділянки в порядку п.5 ст.116 Земельного кодексу України.
Щодо посилань позивача на те, що АКБ «Укрсоцбанк» в заяві про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою вказав недостовірні відомості, а саме в обгрунтування права тимчасового користування землею вказано рішення виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради від 27.01.1999р. №15, тоді як виконавчому комітету права для надання земельних ділянок у користування радою не делегувались, а також те, що у відмові наявне посилання на рішення господарського суду АР Крим від 03-10.11.2003р. і постанову ВГСУ від 14.07.2004р. у справі №2-1/11330-2003, згідно до яких договір користування землею від 29.01.1999р. визнаний дійсним, тоді як постановою ВСУ від 07.06.2005р. вказані рішення та постанова були скасовані, а постанова ВСУ набрала законної сили і оскарженню не підлягає, то суд не погоджується з такими твердженнями у зв’язку із наступним.
Так, в заяві АКБ «Укрсоцбанк» про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, яка датована 06.08.2004р. вих.№1673 (Т1, а.с.72), наявне лише посилання банку на те, що договір тимчасового користування землею був укладений на підставі рішення виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради від 27.01.1999р. №15, а не вказання, що дане рішення є чинним. Щодо рішення господарського суду АР Крим від 03-10.11.2003р. і постанови Вищого господарського суду України від 14.07.2004р. у справі №2-1/11330-2003, то останні були скасовані постановою Верховного суду України від 07.06.2005р. (Т1, а.с.81-83), тобто вже після складання вказаної заяви. Більш того, постановою ВСУ від 07.06.2005р. справа була передана на новий розгляд до господарського суду АР Крим (справа №2-20/11107.1-2005), тобто по суті спір не був вирішений.
З огляду на наведені обставини посилання позивача на те, що вказані відомості є недостовірними, є безпідставним.
Також суд не приймає посилання позивача на те, що на момент прийняття спірного рішення Севастопольським апеляційним господарським судом справі №2-1/2697-2003 була винесена ухвала, згідно до якої було заборонено Сімеїзській селищній раді вчиняти дії щодо відчуження спірної земельної ділянки.
Так, вказана ухвала була прийнята 18.07.2003р. (Т1, а.с.42-43) та в п.6 резолютивної частини зазначеної ухвали вказано, що заборона діє до розгляду спору по суті. Так, постанова Севастопольським апеляційним господарським судом у справі №2-1/2697-2003 була прийнята 26.08.2003р., постанова Вищого господарського суду України була прийнята 09.01.2004р., тоді як спірне рішення було прийняте 30 вересня 2005р., тобто на час прийняття спірного рішення вказана заборона вже не діяла.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України суб’єкти господарювання мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом саме своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Стосовно посилань позивача на ряд порушень під час передачі відповідачу в оренду земельної ділянки суд вважає за можливе також зазначити, що ТОВ «Експрестур» не наділений повноваженням щодо здійснення контролю за використанням та охороною земель, адже ці повноваження згідно закону від 19.06.2003 р. «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
З огляду на вищевикладені обставини, зокрема, на те, що на даний час Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, виданий ТОВ «Експрестур» скасований в судовому порядку, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.