ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
26 серпня 2009 р. № 21/274-05-11153
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддівУдовиченка О.С.,
Міщенка П.К.(доповідач),
Грека Б.М.
розглянувши касаційну
скаргу
на ухвалу
у справі
ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3,
ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11
господарського суду Одеської області
від 19.02.2009р.
№ 21/274-05-11153
за заявою
до боржника
про
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромхімснаб"
Відкрите акціонерне товариство "Хаджібейське"
визнання банкрутом
ВстановиВ:
Касаційна скарга ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до статті 1 ГПК України право на звернення до господарського суду мають підприємства та організації, що звертаються за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У підпункті 4.4. рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасникам якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.
Відповідно до статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України і, відповідно, до застосуваннями судами загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.
Відповідно до статті 107 ГПК України право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, мають зокрема особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав і обов'язків.
Відповідно до ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що сторонами у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Таким чином, учасники господарського товариства можуть бути учасниками зазначеної справи, якщо вони матимуть статус будь-якої із зазначених осіб.
ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6.,ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. такого статусу в даній справі не мають, а відтак не мають процесуального права на подання касаційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.
Як вбачається з касаційної скарги, вона не містить підпису скаржника ОСОБА_4.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.
Відповідно до п. 3 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 86, п. п. 1, 4 ст.1113, ст.106, ст. 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. на ухвалу господарського суду Одеської області від 19.02.2009 р. у справі № 21/274-05-11153 повернути без розгляду.
Головуючий Удовиченко О.С.
С у д д я Міщенко П.К.
С у д д я Грек Б.М.